Унікальний номер справи 761/19875/5-ц
Номер апеляційного провадження 22-з/824/801/2026
Головуючий у суді першої інстанції Н.Г. Притула
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Додаткова постанова
Іменем України
10 липня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
секретар судового засідання Комар Л. А.
сторони
позивач Київська міська рада
відповідач ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Київської міської ради, в інтересах якої звернувся до суду Прокурор, до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» про витребування майна із чужого незаконного володіння та зобов`язання повернути майно,
у с т а н о в и в :
У липні 2015 року перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння та зобов`язання повернути майно.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року, позов першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва, в інтересах держави в особі Київської міської ради, задоволено частково. Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Київської міської ради групу нежилих приміщень № 15 (літ. А) загальною площею 55,30 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Верховного Суду України від 22 червня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження №6-1047цс17).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва, правонаступником якого є керівник Київської місцевої прокуратури № 10, в інтересах держави в особі Київської міської ради, відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Києва задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва, правонаступником якого є керівник Київської місцевої прокуратури № 10, в інтересах держави в особі Київської міської ради, задоволено частково. Витребувано у власність Київської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 групу нежилих приміщень № 15 (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,3 кв. м.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року в частині задоволення позову першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва, правонаступником якого є керівник Київської місцевої прокуратури № 10, в інтересах держави в особі Київської міської ради, до ОСОБА_6 про витребування майна із чужого незаконного володіння скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-15898св20).
Постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року апеляційну скаргу Прокуратури м. Києва, правонаступником якої є Київська міська прокуратура задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року скасовано в частині вирішення вимог про витребування майна та ухвалено нове судове рішення, яким позов Київської місцевої прокуратури № 10, правонаступником якої є Шевченківська окружна прокуратура м. Києва, в цій частині задоволено та витребувано у ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради групу нежилих приміщень № 15 (літера А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55, 30 кв.м.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу Прокурора, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без змін.
10 червня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, про повернення сплаченого ним судового збору. Заявник посилається на ту обставину, що постановою Київського апеляційного суду від 21.06.2023 залишено без задоволення апеляційну скаргу Прокурора на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2019 та в постанові не вирішено питання про повернення судового збору, сплаченого ним за подання касаційної скарги до Верховного Суду на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року, згідно квитанції № 0.0.1886686211.1 від 28.10.2020 у розмірі 4 872,00 грн та за подання ним касаційної скарги до Верховного Суду на постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року, згідно квитанції № 0.0.2757317978.1 від 28.11.2022 у розмірі 7 308,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 270 ЦПК Україниколегія суддів розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення без повідомлення учасників справи, оскільки заявлено вимогу про відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.
Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви ОСОБА_8 в цій частині вимог.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.2 ст.270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінченн строку на виконання рішення. В даному випадку, а ні рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2019, а ні постанова Київського апеляційного суду від 21.06.2023 не підлягають виконанню, оскільки відмовлено Прокурору у задоволенні позову про витребування нежитлових приміщень у ОСОБА_1 і таке рішення суду залишено без змін. Діючим ЦПК України не вирішено питання щодо строків подачі заяви про ухвалення додаткового рішення у справах, в яких ухвалені рішення, що не підлягають виконанню. Оскільки такий строк законом не передбачено, суд дійшов висновку про те, що заявником строк звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення не пропущено, а тому суд розглядає заяву по її суті та не вбачає підстав для залишення її без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, вона тривалий час перебувала у провадженні судів усіх інстанцій і за подачу касаційних скарг на судові рішення, ОСОБА_1 сплачував судовий збір.
Так, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року ОСОБА_1 згідно квитанції № 0.0.1886686211.1 від 28.10.2020 сплачено 4 872,00 грн. судового збору (т.5 а.с. 163).
За подання касаційної скарги до Верховного Суду на постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року ОСОБА_1 згідно квитанції № 0.0.2757317978.1 від 28.11.2022 сплачено 7 308,00 судового збору (т. 7 а.с. 26).
Як вбачаєтьсчя з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу Прокурора, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без змін.
Отже, оскільки постановою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу Прокурора залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову Київської міської ради, в інтересах якої до суду звернувся Прокурор, до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння залишено без змін, у Київського апеляційного суду були наявними підстави для стягнення з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 понесених ним судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого ним за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у розмірі 4 872,00 грн. та за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року у розмірі 7 308,00 грн. Але, вказане питання не було вирішено Київським апеляційним судом у постанові від 21.06.2023, відповідно такий недолік необхідно усунути саме шляхом ухвалення додаткової постанови про стягнення з позивача - Київської міської ради на користь ОСОБА_1 його судових витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року, згідно квитанції № 0.0.1886686211.1 від 28.10.2020 у розмірі 4 872,00 грн. (т.5 а.с. 163) та за подання касаційної скарги до Верховного Суду на постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року, згідно квитанції № 0.0.2757317978.1 від 28.11.2022 у розмірі 7 308,00 грн. (т. 7 а.с. 26), а всього стягненню підлягають витрати заявника по сплаті судового збору у розмірі 12 180, 00 грн. (4 872, 00 + 7 308 = 12 180,00).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цій частині підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Стягнути з Київської міської ради (ЄДРПОУ: 22883141, 01044, вул. Хрещатик, 36, м. Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір за подання касаційних скарг в розмірі 12 180, 00 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її ухвалення шляхом подачи касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна