Унікальний номер справи 761/19875/5-ц
Номер апеляційного провадження 22-з/824/801/2026
Головуючий у суді першої інстанції Н.Г. Притула
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
У Х В А Л А
10 липня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
сторони
позивач Київська міська рада, в інтересах якої до суду звернувся
Прокурор
відповідач ОСОБА_1
розглянув в приміщенні Київського апеляційного суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Київської міської ради, в інтересах якої звернувся до суду Прокурор, до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» про витребування майна із чужого незаконного володіння та зобов`язання повернути майно,
установив:
У липні 2015 року перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння та зобов`язання повернути майно.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року, позов першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва, в інтересах держави в особі Київської міської ради, було задоволено частково.
Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Київської міської ради групу нежилих приміщень № 15 (літ. А) загальною площею 55,30 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Верховного Суду України від 22 червня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження №6-1047цс17).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва, правонаступником якого є керівник Київської місцевої прокуратури № 10, в інтересах держави в особі Київської міської ради, відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Києва задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва, правонаступником якого є керівник Київської місцевої прокуратури № 10, в інтересах держави в особі Київської міської ради, задоволено частково. Витребувано у власність Київської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 групу нежилих приміщень № 15 (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,3 кв. м. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року в частині задоволення позову першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва, правонаступником якого є керівник Київської місцевої прокуратури № 10, в інтересах держави в особі Київської міської ради, до ОСОБА_6 про витребування майна із чужого незаконного володіння скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-15898св20).
Постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року апеляційну скаргу Прокуратури м. Києва, правонаступником якої є Київська міська прокуратура задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року скасовано в частині вирішення вимог про витребування майна та ухвалено нове судове рішення, яким позов Київської місцевої прокуратури № 10, правонаступником якої є Шевченківська окружна прокуратура м. Києва, в цій частині задоволено та витребувано у ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради групу нежилих приміщень № 15 (літера А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55, 30 кв.м.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу Прокурора, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без задоволення.
10 червня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про повернення йому сплаченого судового збору посилаючись на ту обставину, що постановою Київського апеляційного суду від 21.06.2023 залишено без задоволення апеляційну скаргу Прокурора на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2019 та не вирішено питання про повернення судового збору сплаченого ОСОБА_6 за подачу апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва (апеляційне провадження 22-ц/796/12845/2016, доповідач у справі суддя Шебуєва В.А) та за подачу касаційної скарги до ВССУ (склад суду: Євтушенко О.І., Ізмайлова Т.Л., Мостова Г.І.).
Відповідно до вимог ч. 3ст. 270 ЦПК України колегія суддів розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до положень п.п. в) п.4 ч.1 ст. 382 ЦК України постанова суду апеляційної інстанції має містити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Таке питання судом апеляційної інстанції було вирішено.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненнідо суду з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року ОСОБА_1 згідно квитанції № 70193672 від 29.08.2016 сплатив 4 019, 41 грн. судового збору (т. 2 а.с. 189). Тобто, такі витрати по сплаті судового збору заявник поніс 29.08.2016, до ухвалення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року.
За подання касаційної скарги до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року, ОСОБА_1 згідно квитанції № 151 від 25.10.2016 сплачено 4 384,80 грн. судового збору. (т. 4 а.с. 2). Тобто, такі витрати заявник поніс 25.10.2016, до ухвалення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року.
Разом з цим, предметом апеляційного перегляду в межах судового провадження за апеляційною скаргою Прокурора, який діяв в інтересах держави в особі Київської міської ради було рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року, доводом апеляційної скарги не були питання пов`язані з розподілом судових витрат по сплаті судового збору. ОСОБА_1 не оскаржував рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року. Оскільки вказані вище судові витрати по сплаті судового збору заявник поніс до ухвалення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року, то саме Шевченківський районний суд м. Києва мав та має вирішувати питання щодо повернення судового збору (ухвалення додаткового рішення) як суд, який ухвалив рішення у справі.
Вирішення питання по поверненню заявнику сплаченого ним вищезазначеного судового збору не відноситься до повноважень та компетенції Київського апеляційного суду, який переглянув рішення суду першої інстанції і залишив його без змін.
За таких обставин у Київського апеляційного суду відсутні підстави для ухвалення додаткової постанови та для вирішення судом апеляційної інстанції питання щодо повернення заявнику сплаченого ним судового збору згідно квитанції № 70193672 від 29.08.2016 у розмірі 4 019, 41 грн. та згідно квитанції № 151 від 25.10.2016 у розмірі 4 384,80 грн.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_1 відмовити в ухваленні додаткової постанови.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна