ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 липня 2026 року Справа №160/19895/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
10.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана 09.07.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням Державної міграційної служби в Дніпропетровській області рішення:
від 23.06.2026 № 120312000010081 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ;
про примусове повернення ОСОБА_1 до країни походження або третьої країни;
- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо правового статусу позивача з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.
До позовної заяви додано копії рішень Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області від 23.06.2026 № 120312000010081 про відкликання посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 , громадянство Азербайджан, посвідка № НОМЕР_1 ; від 02.07.2026 № 121413[телефон приховано] про примусове повернення ОСОБА_1 , громадянство Азербайджан, до країни походження або третьої країни.
Також до позовної заяви додано заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом зупинення дії та виконання:
рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 23.06.2026 № 120312000010081 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі;
рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про примусове повернення громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 до країни походження або третьої країни до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до позовної заяви матеріали, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.
Відповідно до пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання до суду заяви про забезпечення позову підлягає сплаті судовий збір у сумі 798,72 грн (3328,00 х 0,3 х 0,8 = 798,72).
До заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову не додано доказів сплати судового збору за її подання.
Передбачених Законом України «Про судовий збір» підстав звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову з матеріалів справи не встановлено.
Згідно з частиною 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства.
Згідно з ч. 1 ст. 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну чи їх примусове видворення за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів чи підрозділів, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Отже, адміністративні справи щодо примусового повернення іноземців в країну походження або третю країну підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам за місцезнаходженням відповідного центрального органу виконавчої влади, тоді як позовну заяву ОСОБА_1 та заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії та виконання рішення про примусове повернення іноземця до країни походження або третьої країни подано до окружного адміністративного суду.
Враховуючи викладене, а також те, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливість залишення заяви про забезпечення позову без руху для усунення недоліків, суд дійшов висновку про повернення заяви без розгляду.
Керуючись статтями 152, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, визначені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Рянська