ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
10 липня 2026 року м. Ужгород № 260/4788/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцька Н.Д., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виноградівської міської ради Закарпатської області, в якій просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Виноградівської міської ради та зобов`язати вчинити дії щодо відновлення порушених прав та легітимних очікувань ОСОБА_1 з врахуванням мотивів суду в судовому рішенні; 2) З`ясувати причини систематичного порушення Порядку №1886/5, вжити заходів щодо усунення причин, що порушення Порядку №1886/5; 3) Вирішити питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення його прав; 4) Проінформувати позивача про встановлені причини, вжиті заходи щодо усунення причин і відповідальність правопорушник; 5) Надіслати позивачу електронне повідомлення про доставку/ отримання/ реєстрацію/відмову в реєстрації електронного документа; 6) З`ясувати причини систематичного та довгострокового порушення (а саме відсутності у період з 2011 року по 2026 рік Системи обліку публічної інформації у Виноградівській міській раді) ст. 18 ЗУ Про доступ до публічної інформації, вжити заходів щодо усунення причин, що породжують порушення ст. 18 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»; 7) Вирішити питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення моїх легітимних очікувань та ст. 18 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»; 8) Проінформувати позивача про встановлені причини, вжиті заходи щодо усунення причин і відповідальність правопорушника; 9) Надіслати позивачу доказ реєстрації електронного документа у системі обліку публічної інформації; 10) Надати актуальну і правдиву інформацію про дату відновлення порушеного права на доступ до публічної інформації через портал відкритих даних та власний веб-сайт розпорядника публічної інформації; 11) Вирішити питання про відповідальність особи, яка допустила протиправну бездіяльність та порушує моє право на доступ до публічної інформації; 12) За результатами розгляду запиту-звернення надіслати Позивачу відповідь у формі електронного документа на електронну пошту з накладенням ЕЦП чи КЕП або інших аналогів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
За приписами частини першої-другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Із цих законодавчих положень вбачається, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
Відтак, обов`язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, тому для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статтях 160, 161 КАС України.
Суддя також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 22 лютого 2024 року Справа № 990/150/23.
Так, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В той же час, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність Виноградівської міської ради та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо відновлення порушених прав та легітимних очікувань позивача.
Разом з тим, наведене формулювання позовної вимоги не містить достатньої конкретизації предмета спору, оскільки позивачем не визначено, яка саме бездіяльність відповідача є предметом оскарження, тобто які конкретні дії, передбачені законом, відповідач був зобов`язаний вчинити, але не вчинив.
Посилання позивача на три частини способу захисту порушених прав саме по собі не усуває зазначеного недоліку, оскільки спосіб захисту є похідним від конкретно визначеного порушення права. Для правильного визначення меж судового розгляду необхідно, щоб позивач чітко зазначив, яку саме протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень він просить визнати протиправною та які саме дії відповідача мають бути вчинені для усунення наслідків конкретного порушення.
При цьому, суддя враховує, що позивач вправі самостійно визначати обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, та спосіб захисту порушеного права. Разом із тим реалізація такого права не звільняє позивача від обов`язку дотримання вимог до змісту позовної заяви, передбачених пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України, зокрема щодо чіткого визначення змісту позовних вимог.
В той же час, зміст поданої позивачем позовної заяви не дає можливості однозначно визначити предмет спору, оскільки позивач, заявляючи вимогу про визнання протиправною бездіяльності Виноградівської міської ради, не конкретизує таку бездіяльність як окремий предмет оскарження, а саме не зазначає, яка конкретна дія чи сукупність дій, що входять до компетенції відповідача, не була вчинена та у зв`язку з чим позивач вважає таку бездіяльність протиправною.
Водночас, суддя звертає увагу, що сам по собі перелік дій, які позивач вважає необхідними для відновлення його прав та легітимних очікувань, не замінює визначення предмета позову. Обраний позивачем спосіб захисту має бути пов`язаний із конкретним порушенням права, яке позивач просить суд встановити шляхом визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Посилання позивача на необхідність захисту легітимних очікувань саме по собі не є достатнім для визначення предмета спору, оскільки для застосування судового захисту має бути зазначено, яке конкретне рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень призвели до порушення таких очікувань та який спосіб захисту спрямований на усунення наслідків саме цього порушення.
Суддя зазначає, що відповідність позовної заяви вимогам процесуального закону оцінюється виключно на підставі чинних норм Кодексу адміністративного судочинства України. Наведені позивачем міркування щодо принципів судового процесу радянського зразка не впливають на застосування положень КАС України та не мають значення для вирішення питання про відповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Таким чином, позивачу необхідно надати позовну заяву, оформлену відповідно до вимог статті 160 КАС України, із уточненням змісту позовних вимог та викладенням прохальної частини у спосіб, який дає можливість однозначно визначити предмет спору, а саме: зазначити, яку саме бездіяльність Виноградівської міської ради він просить визнати протиправною, у чому конкретно вона полягає.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду: позовну заяву, оформлену відповідно до вимог статті 160 КАС України, із уточненням змісту позовних вимог та викладенням прохальної частини у спосіб, який дає можливість однозначно визначити предмет спору, а саме: зазначити, яку саме бездіяльність Виноградівської міської ради він просить визнати протиправною, у чому конкретно вона полягає.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Д. Маєцька