Ширяївський районний суд Одеської області
09.07.2026 Справа №: 518/1256/26 Провадження № 2/518/784/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.07.2026 року селище Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гуржій А.В.,
секретаря судового засідання Майнич В.О.,
за участю в режимі відеоконференції:
представника позивача адвоката Іванової Г.С.,
представника відповідача адвоката Скрипник Д.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву, матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 30.03.2026 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з матір`ю, стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 05.06.2026 року позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, та стягнення їх починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття залишено без розгляду.
Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 25.06.2026 року позовні вимоги роз`єднано та виділено у самостійні провадження позовні вимоги про визначення місця проживання дитини з матір`ю, стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
06.07.2026 року представник позивача подала до суду заяву про зміну предмета позову, в якій посилаючись на неможливість вирішити питання в наказному провадженні, внаслідок чого виникла необхідність повторно заявити вимогу про стягнення аліментів на дитину у позовному порядку. На переконання представника позивача вимога про стягнення аліментів на утримання дитини та вимога про стягнення аліментів на утримання дружини виникають з одних і тих самих сімейних правовідносин сторін, а саме з факту припинення шлюбних відносин та ухилення відповідача від виконання обов`язку по утриманню членів сім`ї. Обидві вимоги заявлені до одного й того самого відповідача, підлягають розгляду тим самим судом та ґрунтуються на одних і тих самих доказах. з огляду на те, що предметом обох вимог є утримання, необхідне для належного забезпечення життєдіяльності сім`ї, зокрема малолітньої дитини, розгляд цих вимог відповідає якнайкращим інтересам дитини, оскільки унеможливлює ситуацію, за якої вимога про стягнення аліментів на дитину розглядатиметься в межах окремого, розпочатого заново провадження, що спричинило б додаткове затягування у часі та продовжило б період, протягом якого дитина залишається без судового захисту права на утримання.
З урахуванням наведеного представник позивача просить прийняти цю заяву про зміну предмета позову, шляхом доповнення позовних вимог, вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника на одну дитину, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду.
У судовому засіданні представник позивача підтримала зазначену заяву.
Представник відповідача у судовому засіданні у вирішенні заяви покладалася на розсуд суду.
Розглянувши заяву про зміну предмета позову, заслухавши доводи представників, матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина шоста статті175 ЦПК України).
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).
У разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц зазначила, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Враховуючи зміст позовної заяви та заяви про зміну предмета позову представника позивача, таке слід розцінювати саме як заяву про зміну предмета та підстав позову, оскільки фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про зміну предмета позову.
Керуючись ст. ст. 49, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іванової Ганни Степанівни про зміну предмета позову відмовити.
Роз`яснити позивачу процесуальне право на звернення до суду з позовом в загальному порядку у відповідності до положень ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 10.07.2026 року.
Суддя А.В. Гуржій