Справа №127/39310/25
Провадження №2/127/9371/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Березовської О. А,
за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Люблінської В. М.,
представника відповідача - адвоката Гурби М. В.,
розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду в м. Вінниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Люблінська Вікторія Миколаївна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Білоус Ольга Борисівна, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
У С Т А Н О В И В :
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вище зазначена цивільна справа.
13.03.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Люблінської В. М. надійшло клопотання про призначення посмертної комплексної судово-психіатричної та судово-медичної експертизи, яке у подальшому було уточнене клопотанням від 07.06.2026 та остаточно уточнене в судовому засіданні клопотанням від 30.06.2026, в якому представник позивача просить суд призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Клопотання обґрунтоване тим, що на момент складання заповіту ОСОБА_3 , брат позивача, у зв`язку з наявністю хронічних захворювань не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, періодично потребував стороннього догляду, періодично втрачав здатність самостійно орієнтуватися у побутових питаннях, виявляв ознаки психічної нестабільності та мав труднощі з послідовним, логічним викладенням власних думок.
Після дослідження оригіналів медичної документації спадкодавця (зокрема, листа запису заключних діагнозів та медичної карти амбулаторного хворого № 257) було встановлено, що ОСОБА_3 мав офіційно зафіксований лікарями-психіатрами діагноз: «Помірна деменція внаслідок епілепсії» (шифр F02.803). Наявні медичні дані, на думку представника позивача, беззаперечно свідчать про те, що вказаний важкий розлад психіки мав стійкий та хронічний характер, розвивався у спадкодавця протягом багатьох років, починаючи з 2012 року, безперервно підтверджувався лікарями впродовж 2012-2019 років. В зазначений період й був складений оспорюваний заповіт.
Представник позивача також вказує, що наявність у спадкодавця помірної деменції станом на 24.01.2014 повністю унеможливлювала здатність останнього оцінювати дійсність, розуміти зміст та юридичні наслідки своїх дій, самостійно приймати усвідомлені рішення, а також здійснювати вільне волевиявлення без стороннього впливу чи маніпуляцій. Крім того, в медичній документації зафіксовані й інші чинники психічного захворювання ОСОБА_3 , дослідження яких з метою встановлення його точного стану на момент вчинення правочину вимагає обов`язкового застосування спеціальних знань у галузі судової психіатрії та судової медицини.
Враховуючи, що для з`ясування дійсних обставин справи, а саме - встановлення психічного та фізичного стану померлого ОСОБА_3 станом на 24.01.2014, необхідні спеціальні знання у галузі медицини та психіатрії, оскільки лише професійна експертна оцінка медичної документації у сукупності з аналізом наявних захворювань може дати відповідь на питання про здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Зважаючи на те, що позивач не може самостійно надати суду докази щодо стану здоров`я спадкодавця, а об`єктивний розгляд справи неможливий без залучення фахівців просить суд призначити у справі посмертну судово-психіатричну експертизу; не проводити судово-медичну експертизу медичної документації, яку позивач заявила у своєму клопотанні від 29.09.2026.
Проведення судово-психіатричної експертизи медичної документації, в тому числі, звернень, виписок, діагнозів, призначеного лікування доручити експертам Вінницької філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України", на вирішення якої поставити такі питання:
- Чи страждав ОСОБА_3 , станом на 24.01.2014 на будь-яке психічне захворювання, хронічний чи тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство (деменцію) або інший хворобливий стан психіки, які позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними?
- Чи перебував ОСОБА_3 , станом на момент укладення заповіту 24.01.2014 у здоровому розумі та ясній пам`яті, і чи міг він за своїм станом здоров`я повною мірою усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, розуміти зміст вимог чинного законодавства та здійснювати вільне волевиявлення щодо розпорядження власним майном?
- Чи міг ОСОБА_3 станом на 24.01.2014, з урахуванням медично зафіксованого у нього хронічного і стійкого розладу психічної діяльності у вигляді „Помірної деменції внаслідок епілепсії" (шифр F02.803) та/або інших супутніх психічних розладів, повною мірою усвідомлювати правове значення та наслідки своїх дій і самостійно керувати ними під час вчинення нотаріальної дії?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
На час проведення експертизи зупинити провадження у справі № 127/39310/25 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України до отримання висновків експертів.
Витрати по оплаті судово-психіатричної експертизи просить покласти на позивача, з подальшим їх розподілом та стягненням з відповідача на користь позивача у разі задоволення позовних вимог відповідно до ст. 141 ЦПК України.
В підготовчому засіданні 30.06.2026 представник позивача-адвокат Люблінська В. М. підтримала подане нею клопотання, судово-медичну експертизу просила не проводити.
Позивач ОСОБА_1 підтримав заявлене адвокатом клопотання.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Гурба М. В. заперечував щодо призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, вказуючи, що в позовній заяві як підстава позову вказана фізична можливість підписати заповіт самостійно заповідачем. В позові відсутня така підстава недійсності заповіту як неусвідомлення заповідачем своїх дій у зв`язку зі станом здоров`я. Отже, клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи виходить за межі предмета доказування. Якщо суд дійде висновку про задоволення клопотання, то представник відповідача не заперечує проти обраної експертної установи, але заперечує проти третього питання, бо ним вже визначений діагноз захворювання спадкодавця.
В підготовче засідання не з`явилася третя особа приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Білоус О. Б., про причини неявки суд не повідомила.
Вислухавши учасників справи, дослідивши клопотання про призначення експертизи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
За змістом частини 2, 3 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 3 ст.103 ЦПК України, при призначені експертизи судом, експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Отже, за загальним правилом експертиза призначається коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Як вбачається з вище наведеного, наявні умови, передбачені ч. 1 ст. 103 ЦПК України, сторони досягли згоди щодо експертної установи, якій має бути доручено проведення експертизи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
За вимогами ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.
Як роз`яснено у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2011 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правила ст. 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до ст. 145 ЦПК України зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК України. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.
Вирішуючи заявлене представником позивача клопотання суд вважає, що воно підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з позову ОСОБА_1 просить визнати заповіт недійсним, зокрема посилаючись на те, що спадкодавець періодично потребував сторонього догляду, періодично втрачав здатність самостійно орієнтуватися у побутових питаннях, виявляв ознаки психічної нестабільності та мав труднощі з послідовним, логічним викладенням власних думок. Такі зовнішні прояви, на думку позивача, дають підстави обгрунтовано припускати у спадкодавця нестійкі психічні розлади та хронічні когнітивні порушення, які істотно впливали на здатність повною мірою усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Тобто, спадкодавець був у стані, який, надумку позивача, скоріш за все не дозволяв йому повноцінно розуміти зміст документа, який він підписує (навіть через рукоприкладчика), а підписати будь-який документ спадкодавець міг лівою рукою дуже просто.
Крім того, в позовній заяві позивач вказує, що ОСОБА_3 перебував на обліку в психоневрологічній лікарні, хоча він не був визнаний судом недієздатним чи обмежено дієздатним. Однак сама лише формальна дієздатність не є беззаперечним доказом того, що на момент посвідчення заповіту, якщо він там був присутнім, він усвідомлював значення своїх дій і міг керувати ними.
Позивач вважає, що заповіт був підписаний у стані, коли померлий не був повністю здатний розуміти його наслідки, а зміст документа міг бути нав`язаний або викривлений сторонньої особою.
Зазначене в позовній заяві свідчить, що позивач як підставу позову вказує не тільки порушення письмової форми правочину, а й вчинення його з дефектом волі спадкодавця, тому суд відхиляє заперечення представника відповідача.
Приймаючи до уваги, що представник позивача просить суд призначити експертизу для встановлення такої фактичної обставини як психічний стан спадкодавця у момент вчинення правочину, встановлення чи особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, суд доходить висновку, що з метою повного, всебічного з`ясування обставин справи, які потребують також наявності спеціальних знань, наявні підстави для призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи.
Щодо питань, які просить поставити на вирішення експерту представник позивача ОСОБА_4 , виду експертизи, експертної установи суд зазначає таке.
Тлумачення ст. 225 ЦК України свідчить, що правила цієї статті поширюються на випадки, коли фізична особа хоча і є дієздатною, однак у момент вчинення правочину вона перебувала в такому стані, коли не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.
Відповідно до п. 3 Порядку проведення судово-психіатричної, судово-психологічної та комплексної судової психолого-психіатричної експертиз (надалі - Порядок), затвердженого наказ Міністерства охорони здоров`я України від 23.12.2025 № 1935, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.01.2026 за № 23/45417 предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила (залучив) експерта (експертів), або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи, в тому числі в питаннях щодо встановлення тяжкості тілесних ушкоджень у разі заподіяння ушкодження, що спричинило психічний розлад.
Відповідно до п. 6 Порядку, судово-психіатрична, судово-психологічна та комплексна судова психолого-психіатрична експертизи (далі - судова експертиза) проводяться в державній установі «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» та її територіальних філіях (далі - експертна установа), особами, які відповідають вимогам, визначеним статтею 10 Закону України «Про судову експертизу» та працюють на посадах судових експертів згідно з Переліком посад судових експертів в державних спеціалізованих установах судово-психіатричної та судово-психологічної експертиз Міністерства охорони здоров`я України, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23.12.2025 № 1935 (далі - судовий експерт).
Судово-психіатрична та комплексна судова психолого-психіатрична експертизи за формою проведення є: амбулаторною, стаціонарною, посмертною (п. 11 Порядку).
Строк проведення посмертної судово-психіатричної та комплексної судової психолого-психіатричної експертиз становить до 10 календарних днів з дати надання замовником всіх матеріалів необхідних для повного дослідження та надання обґрунтованих та об`єктивних висновків. Залежно від ступеня складності цих експертиз і обсягу їх об`єктів, поданих на дослідження, цей строк продовжується до 20 календарних днів з інформуванням замовника (п. 27 Порядку).
Отже, на вирішення експерта мають бути поставлені такі питання:
1) Чи страждав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічним захворюванням в момент вчинення оспорюваного заповіту 24.01.2014? 2) Чи міг ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу свого психічного захворювання усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент вчинення оспорюваного заповіту 24.01.2014?
Суд погоджується з запереченнями представника відповідача, що зазначення діагнозу захворювання в питаннях експерту виходить за межі повноважень суду. Також, суд вважає, що питання, поставлені представником позивача підлягають конкретизації, вказані зайві уточнення, на думку суду виходять за межі предмета судово-психіатричної експертизи.
Отже, клопотання представника позивача підлягає частковому задоволенню. В справі має бути призначена посмертна судово-психіатрична експертиза, на вирішення якої мають бути поставлені вище зазначені питання. Суд погоджується з експертною установою, обраною представником позивача.
Згідно з ч.1 ст.107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.
Приймаючи до уваги вище зазначені положення законодавства, суд вважає за необхідне надати в розпорядження експерта матеріли цивільної справи, а також медичні документи ОСОБА_3 , витребувані судом: медична картка амбулаторного хворого №3887, медична картка амбулаторного хворого №257, медична карта стаціонарного хворого № 6181 (дата госпіталізації - 03.06.2002, дата виписки - 02.07.2002), медична карта стаціонарного хворого № 9514 (дата госпіталізації - 11.09.2006, дата виписки - 03.11.2006), медична карта стаціонарного хворого № 11620 (дата госпіталізації - 07.11.2012, дата виписки - 17.12.2012), медична карта стаціонарного хворого № 3890 (дата госпіталізації - 21.05.2021, дата виписки - 11.06.2021), медична карта стаціонарного хворого № 6887 (дата госпіталізації - 13.08.2021, дата виписки - 23.08.2021), медична карта стаціонарного хворого № 275 (дата госпіталізації - 27.05.2022, дата виписки - 23.06.2022), медична карта стаціонарного хворого № 833 (дата госпіталізації - 28.11.2022, дата виписки 26.12.2022), медична карта стаціонарного хворого № 7505662 (дата госпіталізації - 22.05.2023, дата виписки - 20.06.2023).
Враховуючи обсяг медичних документів, які передаються на дослідження експерту, строк експертизи має бути встановлений до 20 календарних днів.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд вважає за можливе зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 103, 104, 197, 252 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання представника позивача адвоката Люблінської Вікторії Миколаївни про проведення посмертної судово-психіатричної експертизи задовольнити частково.
Призначити в цивільній справі №127/39310/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Білоус Ольга Борисівна, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за законом посмертну судово-психіатричну експертизу.
На вирішення судового експерта поставити такі питання:
1) Чи страждав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічним захворюванням в момент вчинення оспорюваного заповіту 24.01.2014?
2) Чи міг ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу свого психічного захворювання усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент вчинення оспорюваного заповіту 24.01.2014?
Проведення експертизи доручити судовим експертам Вінницької філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України".
В іншій частині в задоволенні клопотання - відмовити.
Встановити строк проведення експертизи до 20 календарних днів з моменту отримання ухвали суду.
Попередити судового експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Витрати за проведення експертизи покласти на позивача, ОСОБА_1 .
Копію ухвали суду, цивільну справу № 127/39310/25 та медичну картку амбулаторного хворого №3887, медичну картку амбулаторного хворого №257, медичну карту стаціонарного хворого № 6181 (дата госпіталізації - 03.06.2002, дата виписки - 02.07.2002), медичну карту стаціонарного хворого № 9514 (дата госпіталізації - 11.09.2006, дата виписки - 03.11.2006), медичну карту стаціонарного хворого № 11620 (дата госпіталізації - 07.11.2012, дата виписки 17.12.2012), медичну карту стаціонарного хворого № 3890 (дата госпіталізації - 21.05.2021, дата виписки - 11.06.2021), медичну карту стаціонарного хворого № 6887 (дата госпіталізації - 13.08.2021, дата виписки 23.08.2021), медичну карту стаціонарного хворого № 275 (дата госпіталізації - 27.05.2022, дата виписки 23.06.2022), медичну карту стаціонарного хворого № 833 (дата госпіталізації - 28.11.2022, дата виписки 26.12.2022), медичну карту стаціонарного хворого № 7505 662 (дата госпіталізації - 22.05.2023, дата виписки - 20.06.2023) направити до Вінницької філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України" (21005, Вінницька область., м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 109) - для виконання.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Надіслати учасникам справи копію ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена 13.07.2026.
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА