КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
апеляційне провадження №22-ц/824/13735/2026
справа №756/18848/25
У Х В А Л А
13 липня 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Поліщук Н.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Крупським Владиславом Валерійовичем, на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2026 року позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 20 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.
Не погодившись з ухваленим заочним рішенням, 19 червня 2026 року адвокатом Крупським В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему Електронний суд подано апеляційну скаргу, в якій одночасно просить відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Клопотання мотивовано тим, що сума судового збору 8189,49 грн, яка підлягає сплаті за подання цієї апеляційної скарги, є значною для скаржника з урахуванням його скрутного фінансового положення, пов`язаного із негативними наслідками введеного в України воєнного стану (складна фінансова ситуація в країні, нестабільність валютного ринку, часта зміна загальнодержавних політичних пріоритетів).
Мотивуючи наведеним з посиланням на підпункт а) пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", просить відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Вирішуючи питання за заявленим клопотанням, апеляційний суд вказує на таке.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частини 5 статті 136 ЦПК України особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати та коло осіб, до яких може застосувати суд цю норму.
Відповідно до положень статті 8 Закону України "Про судовий збір":
1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Зі змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» убачається, що обов`язковим елементом застосування цієї статті є майновий стан сторони, який не дозволяє їй сплатити судовий збір взагалі (у випадку, якщо сторона клопоче про звільнення її сплати судового збору) або перед зверненням до суду (у випадку, якщо сторона клопоче про відстрочення або розстрочення сплати судового збору).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Такими документами, що підтверджують майновий стан, наприклад, можуть бути довідки про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка про взяття заявника на облік центром зайнятості як безробітного, документи про нарахування субсидії, соціальної допомоги малозабезпеченим, довідку про відсутність доходу за попередній рік, тощо.
Стаття 129 Конституції України закріплює рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом як одну із засад судочинства.
За статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. І, як уже зазначалося, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, яке у розумінні практики Європейського суду з прав людини не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими (рішенням від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95)).
Зазначене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливим для всіх учасників процесу.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко свідчить, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Статтею 136 ЦПК України та статтею статті 8 Закону України "Про судовий збір" регламентовано те, що особа, яка звертається до суду із клопотанням щодо звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання, а також необхідність врахування судом майнового стану заявника при вирішення питання за таким клопотанням.
Доводи клопотання містять чіткі посилання на те, що майновий стан скаржника зазнав негативних змін, проте скаржником не надано документів для врахування судом майнового стану скаржника при вирішенні питання щодо відстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру.
Матеріали справи містять відомості про статус ОСОБА_1 як військовослужбовця, зокрема, посвідчення офіцера НОМЕР_1 , згідно відомостей якого старшого лейтенанта ОСОБА_1 на підставі наказу Головнокомандувача ЗСУ №301 від 13 лютого 2023 року призначено офіцером резерву роти резерву офіцерського складу в/ч НОМЕР_2 (а.с.100-102).
Відповідно до даних довідки військової частини НОМЕР_3 №1641/133/4 від 04 липня 2022 року старший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_3 (а.с.102 зворот).
З матеріалів справи убачається, що інших документів актуальних станом на час розгляду справи документів щодо статусу ОСОБА_1 як військовослужбовця суду не надано.
Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що наявність у особи, яка подає апеляційну скаргу, статусу військовослужбовця не є безумовною підставою для звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті.
Із конструкції статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" у їх сукупності убачається, що ключовим елементом при вирішенні питання про відстрочення розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру є майнового стану заявника. При цьому, саме особа, як заявляє відповідне клопотання, має надати суду докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання. У свою чергу суд повинен при вирішенні питання за таким клопотанням врахувати майновий стан заявника.
Доказів на підтвердження майнового стану скаржника суду не надано.
За наведених обставин, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру, а тому у задоволенні заявленого клопотання слід відмовити.
Відтак, суд робить висновок про залишення апеляційної скарги без руху.
Окрім того, апеляційний суд не погоджується із сумою судового збору 8189,49 грн, яку скаржник в апеляційній скарзі визначив як таку, що її підлягає сплаті за подання апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), ? не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб в 2025 році становить 3028,00 грн.
Установлено, що у 2025 році до суду звернулося АТ «Кредобанк» із позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 363 977,84 грн.
Рішенням суду позов задоволено повністю.
Згідно апеляційної скарги рішення суду оскаржується повністю.
Апеляційну скаргу подано в електронній формі, відтак підлягає застосуванню положення частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, за звернення із цією апеляційною скаргою слід сплатити судовий збір у розмірі 6 551,61 грн (363 977,84 грн [ціна позову] * 1,5% = 5 459,67 грн * 150% = 8 189,51 грн * 0,8 = 6 551,61 грн.
З огляду на наведене, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід сплатити судовий збір у розмірі 6 551,61 грн.
Судовий збір слід сплатити на наступні реквізити:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Особі, яка подає апеляційну скаргу, слід надати Київському апеляційному суду (судді Поліщук Н.В.) документ про сплату судового збору у вказаному розмірі та на зазначені реквізити.
При вчиненні дій, що пов`язані з виконанням цієї ухвали, особі, якій вона адресована, відповідь слід надавати за адресою Київського апеляційного суду, судді Поліщук Н.В.
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Оскільки вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшенні розмірі судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Крупським Владиславом Валерійовичем, на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2026 року - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення порушення вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, що викладені в ухвалі, - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, роз`яснивши, що у випадку невиконання вимог ухвали в цій частині апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Поліщук