Унікальний номер справи 201/9254/17
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/14472/2026
Головуючий у суді першої інстанції С. С. Захарчук
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
У Х В А Л А
13 липня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д., вирішив питання щодо дотримання вимог статей 354, 356 ЦПК України апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, про стягнення суми та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Лобачова Олена Вікторівна, про визнання недійсним договору позики,
у с т а н о в и в :
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 01.07.2026 направила на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу з пропуском строку, встановленого ст. 354 ЦПК України, який просить поновити вказуючи на те, що такий строк було пропущено у зв`язку із врученням їй копії оскаржуваної ухвали суду лише 22.06.2026.
Апеляційне провадження не підлягає відкриттю з огляду на наступне.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Частиною 7 статті 272 ЦПК України передбачено, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення - стаття 127 ЦПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, 28 травня 2026 судом було постановлено ухвалу про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову, застосованих згідно ухвали Подільського районного суду від 08.02.2018 у даній справі.
Копія ухвали Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року була доставлено до електронного кабінета представника ОСОБА_1 - адвоката Калюжної Л. А. 29.05.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с.49, т. IV).
Таким чином, з урахуванням положень ч. 7 ст. 272 ЦПК України вважаєся, що 29.05.2026 копія ухвали суду від 28.05.2026 була вручена як адвокату Калюжній Л. А., так і особі, інтереси якої вона представляє - ОСОБА_1 .
Відтак апеляційна скарга на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року ОСОБА_1 та/або її представником Калюжною Л. А. могла бути подана до суду у межах строку на її апеляційне оскарження, тобто до 15 червня 2026 року.
Із матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року було направлено на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду представником ОСОБА_1 - адвокатом Калюжною Л.А. 10 червня 2026 року, тобто у строк, встановлений ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Калюжною Л. А., на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 28 травня 2026 року (вх.№ 73517 від 11 червня 2026року) визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала. Підставою для повернення апеляційної скарги слугувало те, що адвокатом Калюжною Л. А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , було подано апеляційну скаргу у не передбачений цивільним процесуальним законодавством спосіб звернення адвокатів до суду із заявами, скаргами.
Вдруге апеляційну скаргу на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року було направлено ОСОБА_1 01.07.2026 на адресу Київського апеляційного суду засобами поштового зв`язку, тобто з пропуском строку, встановлного ст. 354 ЦПК України.
У апеляційній скарзі особа, яка її подала порушує питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду та як причину поважності пропуску такого строку, зазначає те, що копію ухвали Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року було вручено ОСОБА_1 лише 22.06.2026.
Однак апеляційний суд вважає, що наведене не може слугувати підставою для поновлення заявнику пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду суду, оскільки з урахуванням встановлених вище обставин, такі твердження заявника не відповідають дійсності, оскільки копію оскаржуваної ухвали суду було вручено представнику ОСОБА_1 - адвокату Калюжній Л. А. 29.05.2026, що у силу положень ч. 7 ст. 272 ЦПК України вважається врученням такої ухвали суду і самій ОСОБА_1 .
Таким чином, 22.06.2026 копія ухвали Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року була вручена ОСОБА_1 повторно.
Так, у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Частиною 1 статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та зазначення доказів на підтвердження таких причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення скарги стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, що не залежать від волі особи.
Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Саме на скаржника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов`язок заявника полягає у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenkov. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyyv. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року).
Практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що якщо сторони у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними (рішення у справі «Каракуця проти України» (Karakutsyav. Ukraine), заява № 18986/06, пункт 57, від 16 лютого 2017 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішенняпитання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагаєтьсявказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійсненняправосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи маютьрозраховувати на те, що ці норми будутьзастосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
З матеріалів справи вбачається, що вперше подану заявником апеляційну скаргу на ухвалу суду від 28.05.2026 було повернуто ухвалою суду апеляційної інстанції у зв`язку її поданням адвокатом Калюжною Л. А., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , у не передбачений цивільним процесуальним законодавством спосіб звернення адвокатів до суду із заявами, скаргами. Повторно апеляційну скаргу на ухвалу суду від 28.05.2026 подано ОСОБА_1 після її повернення 23.06.2026 ухвалою Київського апеляційного суду. Проте на зазначені обставини заявник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду не посилається.
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року подано із пропуском строку, визначеного положеннями статті 354 ЦПК України, а вказані причини пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження ухвали суду, зазначені в заяві про поновлення такого строку, не можуть бути визнані судом поважними з наведених вище підстав.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Оскільки, апеляційна скарга на ухвалу суду подана заявником із пропуском строку на апеляційне оскарження, а підстави пропуску, вказані апелянтом в заяві про поновлення, визнані судом неповажними, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для надання строку особі, яка подала апеляційну скаргу подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року. До заяви необхідно додати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне осркаження ухвали суду, на які апелянт буде посилатися у заяві.
Крім того, подана ОСОБА_1 апеляційна скарга на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Так, вимоги до форми та змісту апеляційної скарги визначені ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Окрім того відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи її учасниками є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Лобачова Олена Вікторівна.
Натомість у апеляційній скарзі особа, яка її подала, не зазначає відомості про усіх учасників справи та їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказавши лише відомості про себе як особу, яка не брала участі у справі. Також до апеляційної скарги не додано копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників, про що складено відповідний акт.
За таких обставин особі, яка подала апеляційну скаргу необхідно подати до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу у відповіності до вимог ст. 356 ЦПК України в новій редакції із зазначенням відомостей про усіх учасників справи, зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентину Володимирівну, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лобачову Олену Вікторівну, а також вказати відомості про їх місце проживання чи перебування. До апеляційної скарги необхідно додати копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Окрім того, відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається, особою, яка подала апеляційну скаргу не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом Українии «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 9 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір підлягає сплаті у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,що станом на 2026 рік становить 665 грн 60 коп.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду в паперовій формі особі, яка подала апеляційну скаргу, судовий збір необхідно сплатити у розмірі 665,60 грн за наступними реквізитами: Отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Особі, яка подала апеляційну скаргу слід надати Київському апеляційному суду документ про сплату судового збору у вказаному розмірі та на зазначені реквізити.
Крім цього суд зауважує, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги, в силу положень частини 4 статті 356 ЦПК України, є процесуальним обов`язком особи, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.
При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року).
Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, а саме суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки останньої. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а особі, яка подала апеляційну скаргу надається строк для подачі заяви про поновлення строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали апеляційного суду, в якій необхідно вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду та усунення інших недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду - подати апеляційну скаргу у новій редакції, яка відповідатиме вимогам ст. 356 ЦПК України з її копіями та копіями доданих до неї матеріалів для інших учасників справи, а також сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн та подати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись статтями 354, 356, 357 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року залишити без руху, надавши особі, яка подала апеляційну скаргу, строк для подання заяви, в якій необхідно вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду та усунення інших недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду.
Роз`яснити, якщо заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею інші підстави будуть визнані неповажними, їй буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Якщо у встановлений строк інші недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя
Л. Д. Поливач