УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
13 липня 2026 року
м. Київ
справа №420/31843/24
адміністративне провадження №К/990/30164/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року
у справі №420/31843/24
за позовом Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради
до Обслуговуючого кооперативу « 35 Жемчужина», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадорр Групп Менеджмент»
про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2024 року Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради звернулася до адміністративного суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу « 35 Жемчужина», Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОРР ГРУПП МЕНЕДЖМЕНТ», в якому просила:
- зобов`язати Обслуговуючий кооператив « 35 Жемчужина» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кадорр Групп Менеджмент» надати доступ та усунути перешкоди Комунальній установі «Одесреклама» Одеської міської ради у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції з написом «KADORR 35», зазначеної в акті фіксації Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради №004563/22 від 29 серпня 2022 року та в приписі управління реклами Одеської міської ради №01-20/4560 від 01 вересня 2022 року за адресою м. Одеса, вул. Літературна, 8.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року, відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 16 вересня 2025 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року, відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради 29 червня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу; суд не дослідив зібрані у справі докази.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 16, 26, пункту 3 частини другої статті 27 Закону України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР), пунктів 2, 3, 5, 6, 44, 45, 46, 47 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (далі - Типові правила №2067), порушив положення статті 90, частини п`ятої статті 242, частини п`ятої статті 353 КАС України та не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16 вересня 2025 року у справі №420/31843/24.
Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував обов`язкові правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2025 року у цій самій справі №420/31843/24, у якій зазначено, що ухилення від виконання обов`язків (відмова від комунікації, створення умов неможливості виконання рішень суб`єкта владних повноважень) слід розглядати як форму перешкоджання законній діяльності, а суб`єкт владних повноважень не має доводити умислу чи мотивів відповідача.
Також, на думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій, всупереч статті 90 КАС України, не дослідили зібрані у справі докази в їх сукупності та необґрунтовано відхилили акти про недопуск до об`єкта демонтажу від 09 липня 2024 року та 07 серпня 2024 року, які містять фото- та відеофіксацію, не мотивувавши належним чином підстави їх неврахування.
Апеляційний суд ухвалив рішення без урахування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №916/214/20, та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29 вересня 2020 року у справі №916/1738/19, від 03 листопада 2021 року у справі №916/3444/19, від 18 серпня 2021 року у справі №916/1737/19, від 05 травня 2022 року у справі №916/3445/19, якими підтверджено повноваження Комунальної установи «Одесреклама» на здійснення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій та обов`язковість приписів Управління реклами Одеської міської ради до виконання, через що відповідачі зобов`язані надати безперешкодний доступ до рекламної конструкції.
Разом з тим у касаційній скарзі позивач вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про необізнаність Обслуговуючого кооперативу « 35 ЖЕМЧУЖИНА» щодо наявності припису про усунення порушень та запланованого демонтажу, проігнорувавши висновки Верховного Суду про «презумпцію обізнаності» (постанови від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19, від 30 листопада 2022 року у справі №725/486/22, від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18), згідно з якими направлення рекомендованого листа чи повідомлення на адресу юридичної особи вважається належним повідомленням незалежно від фактичного отримання.
Суди першої та апеляційної інстанцій не виконали вказівки Верховного Суду та не обґрунтували відхилення аргументу позивача про те, що напис «Kadorr 35» не є вивіскою в розумінні частини сьомої статті 8 Закону №270/96-ВР, а є саме рекламним засобом, самовільне встановлення якого без відповідного дозволу є беззаперечною підставою для його демонтажу.
На думку позивача, судові рішення фактично звільняють Обслуговуючий кооператив « 35 ЖЕМЧУЖИНА» від відповідальності за порушення порядку розміщення зовнішньої реклами, встановленого пунктом 3 частини другої статті 27 Закону №270/96-ВР та пунктом 47 Типових правил №2067, оскільки кооператив як балансоутримувач будівлі є розповсюджувачем реклами та уповноваженою особою, що приймає рішення щодо конструкції.
У касаційній скарзі Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради просить Верховний Суд скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття скарги до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року з метою з`ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 16, 26, пункту 3 частини другої статті 27 Закону №270/96-ВР, пунктів 2, 3, 5, 6, 44, 45, 46, 47 Типових правил №2067, перевірки дотримання положень статті 90, частини п`ятої статті 242, частини п`ятої статті 353 КАС України, а також перевірки необхідності врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №916/214/20, та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29 вересня 2020 року у справі №916/1738/19, від 03 листопада 2021 року у справі №916/3444/19, від 18 серпня 2021 року у справі №916/1737/19, від 05 травня 2022 року у справі №916/3445/19, від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19, від 30 листопада 2022 року у справі №725/486/22, від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у справі №420/31843/24 за позовом Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради до Обслуговуючого кооперативу « 35 Жемчужина», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадорр Групп Менеджмент» про зобов`язання вчинити певні дії.
2. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №420/31843/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді О.П. Стародуб
С.М. Чиркін