ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 420/31843/24
адміністративне провадження № К/990/30164/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Стародуба О.П., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради
до Обслуговуючого кооперативу « 35 Жемчужина», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадорр Групп Менеджмент»
про зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради
на рішення Одеського окружного адміністративного суду (у складі судді Бжассо Н.В.) від 24 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Казанчук Г.П., Градовського Ю.М., Єщенка О.В.) від 28 травня 2026 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2024 року Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради (далі - КУ «Одесреклама», позивач) звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу « 35 Жемчужина» (далі - ОК « 35 Жемчужина», Обслуговуючий кооператив), Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадорр Групп Менеджмент» (далі - ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент»; разом - відповідачі), в якому просила зобов`язати відповідачів надати доступ та усунути перешкоди у здійсненні демонтажу дахової рекламної конструкції з написом «Kadorr 35» за адресою: місто Одеса, вулиця Літературна, 8, зазначеної в акті фіксації КУ «Одесреклама» від 29 серпня 2022 року № 004563/22 та в приписі Управління реклами Одеської міської ради від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560.
2. На обґрунтування позовних вимог КУ «Одесреклама» зазначала, що ОК « 35 Жемчужина» як балансоутримувач багатоквартирного житлового комплексу на вулиці Літературній, 8 у місті Одесі розмістив рекламну конструкцію з написом «Kadorr 35» без дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Це порушення службова особа КУ «Одесреклама» зафіксувала в акті фіксації від 29 серпня 2022 року № 004563/22, а Управління реклами Одеської міської ради на підставі цього акта винесло 01 вересня 2022 року припис № 01-20/4560 про усунення ОК « 35 Жемчужина» порушень шляхом демонтажу конструкції протягом п`яти днів з дня отримання припису. Поштове відправлення з приписом повернулося без вручення у зв`язку із закінченням строку зберігання, а ОК "35 Жемчужина" не виконав припис, не надав відповіді і не оскаржив до суду, тому припис залишається чинним та обов`язковим до виконання.
Позивач також зазначив, що 01 липня 2024 року Управління реклами Одеської міської ради видало направлення № 01-21/96 на проведення демонтажу дахових рекламних конструкцій. Того ж дня позивач рекомендованим листом повідомив Обслуговуючий кооператив про направлення та дату демонтажу і просив забезпечити присутність уповноважених представників для надання доступу до об`єкта демонтажу та підписання документів, проте відповідач відмовився отримати лист. 09 липня 2024 року працівники технічного відділу КУ «Одесреклама» не отримали вільного доступу до даху та склали акт про недопуск до об`єкта демонтажу. Листом від 25 липня 2024 року № 364/01-27 позивач повідомив нову дату демонтажу - з 05 до 09 серпня 2024 року, однак 07 серпня 2024 року працівники технічного відділу знову не отримали доступу. Протягом липня та серпня 2024 року відповідач засобами телефонного та електронного зв`язку не повідомив дату, коли його уповноважені представники нададуть такий доступ.
КУ «Одесреклама» наполягала, що спірна конструкція асоціюється з ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» та іншими юридичними особами у складі корпорації «Kadorr Group» і торговою маркою «Kadorr»; не містить зареєстрованого найменування ОК «35 Жемчужина» та зображення належних йому знаків для товарів і послуг, не вказує на вид діяльності Обслуговуючого кооперативу, а також розміщена не на внутрішній поверхні власного чи наданого в користування приміщення, не на поверсі розташування такого приміщення, не біля виходу до нього та вище першого поверху.
З огляду на це позивач стверджував, що відповідач протиправно розміщує рекламну конструкцію, не виконує припис про демонтаж великогабаритного рекламного засобу та порушує встановлений порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі. Крім того, ОК «35 Жемчужина», уникаючи комунікації та обмежуючи доступ працівників КУ «Одесреклама» до об`єкта демонтажу, перешкоджає проведенню демонтажу.
3. ОК « 35 Жемчужина» не визнав позов, у відзиві зазначав, що він не є рекламодавцем і не провадить діяльності у сфері виробництва чи розповсюдження реклами; припис Управління реклами Одеської міської ради від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560 про усунення порушень кооператив не отримував та дізнався про його існування лише після одержання позовної заяви. Лист від 01 липня 2024 року № 122/01-27 про надання доступу до горища відмовилася отримати невідома особа, а кур`єрська накладна не містить відомостей про час такої відмови та про оплату послуг кур`єрської доставки, що, на переконання відповідача, свідчить про недостовірність зазначеної в накладній інформації. Обслуговуючий кооператив не вчиняв жодних дій, які перешкоджали б КУ «Одесреклама» здійснити демонтаж рекламної конструкції.
Обслуговуючий кооператив також наполягав, що напис «Kadorr 35» розміщений на даху будівлі, в якій ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» надає послуги з комплексного обслуговування багатоквартирних будинків, а тому відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон № 270/96-ВР) такий напис не вважається рекламою і не потребує дозволу на розміщення.
4. ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» не визнало позов, у відзиві зазначало, що здійснює комплексне обслуговування багатоквартирного будинку на вулиці Літературній, 8 у місті Одесі; припис та інші документи, складені для здійснення демонтажу, адресовані ОК « 35 Жемчужина» і представникам ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» не надавалися. Позивач не довів, що ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» як управитель багатоквартирного будинку зобов`язане надати доступ чи усунути перешкоди працівникам КУ «Одесреклама» у здійсненні демонтажу дахової конструкції з написом «Kadorr 35».
5. КУ «Одесреклама» у відповідях на відзиви ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» та ОК « 35 Жемчужина» зазначала, що відповідачі не підтвердили здійснення Обслуговуючим кооперативом реалізації товару чи оформлення місця торгівлі і того, що Товариство є власником дахової рекламної конструкції.
6. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 31 січня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року, відмовив у задоволенні позову.
7. Верховний Суд постановою від 16 вересня 2025 року скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
8. ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» подало додаткові пояснення, в яких зазначало, що Товариство не є балансоутримувачем багатоквартирного будинку № 8 на вулиці Літературній у місті Одесі, не могло надавати згоду на здійснення демонтажу дахової конструкції з написом «Kadorr 35» та не мало підстав виконувати припис Управління реклами Одеської міської ради від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560, адресований ОК « 35 Жемчужина». При цьому позивач не довів, що Товариство було зобов`язане надавати доступ до дахової конструкції та усувати перешкоди у здійсненні демонтажу.
9. ОК « 35 Жемчужина» у додаткових поясненнях наполягав на тому, що не є рекламодавцем та не здійснює будь-якої діяльності у сфері виробництва чи розповсюдження реклами; Обслуговуючий кооператив як балансоутримувач житлового комплексу не отримував припис Управління реклами Одеської міської ради від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560, тому не мав можливості надавати КУ «Одесреклама» доступ до покрівлі будівлі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
10. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 24 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року, відмовив у задоволенні позову.
11. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» за договором про надання комплексних послуг лише обслуговує спільне майно будинку і не уповноважене представляти Обслуговуючий кооператив перед будь-якими органами, виконувати адресовані кооперативу приписи чи демонтувати спеціальну конструкцію «Kadorr 35», а тому вимоги до Товариства є безпідставними. Покрівлю спірного будинку передано на баланс ОК « 35 Жемчужина», який має забезпечувати доступ до неї для демонтажу конструкції, водночас немає доказів отримання Обслуговуючим кооперативом припису від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560, оскільки поштове відправлення повернулося з відміткою «за закінченням строку зберігання», а повторно припис не направлявся. Кур`єрська накладна № 5025 не підтверджує ухилення Обслуговуючого кооперативу від надання доступу до покрівлі будинку, бо не містить відомостей про особу, яка відмовилася отримати лист позивача від 01 липня 2024 року № 122/01-27. Оскільки зазначений лист не був вручений, ОК « 35 Жемчужина» не міг знати про запланований на 09 липня 2024 року демонтаж, а сама лише відсутність його представника не свідчить про недопуск, який передбачає обізнаність уповноваженої особи про демонтаж та умисне невчинення нею відповідних дій.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
12. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, КУ «Одесреклама» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
13. На обґрунтування касаційної скарги КУ «Одесреклама» зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 16, 26, пункту 3 частини другої статті 27 Закону № 270/96-ВР, пунктів 2, 3, 5, 6, 44-47 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі - Типові правила № 2067), порушили положення статті 90, частини п`ятої статті 242, частини п`ятої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також не врахували правову позицію Великої Палати Верховного Суду, сформульовану у постановах від 29 вересня 2020 року у справі № 916/1738/19 та від 02 листопада 2021 року у справі № 916/214/20, і висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 серпня 2021 року у справі № 916/1737/19, від 03 листопада 2021 року у справі № 916/3444/19, від 05 травня 2022 року у справі № 916/3445/19 (про повноваження КУ «Одесреклама» здійснювати демонтаж самовільно розміщених рекламних засобів, обов`язковість приписів Управління реклами Одеської міської ради на території міста Одеси та про обов`язок балансоутримувача усунути перешкоди у здійсненні такого демонтажу); висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (про презумпцію обізнаності особи, якій адресовано повідомлення засобами електронної комунікації); а також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, та постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 210/954/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 17 серпня 2021 року у справі № 520/2621/2020 (про те, що направлення кореспонденції на зареєстровану адресу юридичної особи є належним повідомленням незалежно від фактичного отримання відправлення адресатом).
14. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не виконали вимоги частини п`ятої статті 353 КАС України та під час нового розгляду не врахували мотивів, з яких Верховний Суд постановою від 16 вересня 2025 року скасував попередні судові рішення у цій справі. ОК « 35 Жемчужина» є балансоутримувачем житлового комплексу разом із переданою йому на баланс рекламною конструкцією; обмежив доступ до даху технічними засобами замикання проходів, передав функції охорони та обслуговування об`єктів демонтажу третім особам і, знаючи про намір позивача провести демонтаж, не забезпечив присутності уповноважених представників та не надав доступу.
15. Висновок про необізнаність ОК « 35 Жемчужина» щодо припису від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560 і щодо демонтажу, запланованого на 09 липня 2024 року, ґрунтується лише на запереченнях Обслуговуючого кооперативу, тоді як позивач надав рекомендоване повідомлення з відміткою про закінчення строку зберігання, накладну кур`єрської служби та скріншоти надсилання листа на електронну пошту відповідача. Припис направлявся на юридичну адресу 22 вересня 2022 року, а обов`язку повторно його направляти законодавство не встановлює. Після відмови від отримання кур`єрського відправлення 03 липня 2024 року позивач електронним листом від 25 липня 2024 року № 364/01-27 повідомив про необхідність демонтажу та присутності уповноважених осіб з 05 до 09 серпня 2024 року, і цей лист надійшов на офіційну електронну адресу кооперативу; з огляду на презумпцію обізнаності позивач вважає, що вжив усіх можливих заходів для інформування відповідача, хоча попередньо узгоджувати дату примусового демонтажу закон його не зобов`язує.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
16. 29 червня 2026 року КУ «Одесреклама» подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
17. Верховний Суд ухвалою від 13 липня 2026 року відкрив касаційне провадження.
18. Цього ж дня ОК « 35 Жемчужина» та ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» отримали в електронні кабінети копію зазначеної ухвали, проте у встановлений строк не скористалися правом подати відзиви на касаційну скаргу.
19. Верховний Суд ухвалою від 02 жовтня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 05 жовтня 2026 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів установили, що 30 листопада 2018 року ОК « 35 Жемчужина» і ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» склали акт приймання-передачі житлового комплексу за адресою: місто Одеса, вулиця Літературна, 8, на баланс Обслуговуючого кооперативу, у тому числі покрівлі будинку; на час передання на даху вже була розміщена конструкція з написом «Kadorr 35».
21. 30 січня 2020 року ОК « 35 Жемчужина» і ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» уклали договір про надання комплексних послуг № 06/01-20, за яким Товариство зобов`язалося надавати Обслуговуючому кооперативу послуги з комплексного обслуговування зазначеного багатоквартирного будинку.
22. 01 серпня 2022 року Управління реклами Одеської міської ради видало головному фахівцю відділу інспекційної роботи КУ «Одесреклама» направлення № 48/01-19 на фіксацію правомірності розташування зовнішньої реклами та вивісок у Суворовському, Приморському, Київському і Малиновському районах міста Одеси строком до 31 серпня 2022 року.
23. 29 серпня 2022 року за цим направленням службова особа КУ «Одесреклама» зафіксувала за адресою: місто Одеса, вулиця Літературна, 8 дахову конструкцію з написом «Kadorr 35» розміром 18х3х1 м, у задовільному технічному стані, підключену до електромереж, про що склала акт фіксації № 004563/22 про недотримання вимог Порядку розміщення вивісок на території міста Одеси, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 лютого 2008 року № 178, та Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008 року № 434 (далі - Правила № 434).
24. 01 вересня 2022 року Управління реклами Одеської міської ради склало щодо ОК « 35 Жемчужина» припис № 01-20/4560 про усунення порушень, виявлених актом фіксації, з вимогою демонтувати конструкцію протягом п`яти днів з моменту отримання припису. Поштове відправлення з приписом повернулося 24 жовтня 2022 року з відміткою Укрпошти про «закінчення строку зберігання».
25. 01 липня 2024 року Управління реклами Одеської міської ради видало представникам КУ «Одесреклама» направлення № 01-21/96 на демонтаж зазначеної конструкції, а позивач листом від 01 липня 2024 року № 122/01-27 повідомив Обслуговуючий кооператив про проведення демонтажу 09 липня 2024 року та просив забезпечити присутність уповноважених представників. Лист надіслано кур`єрською службою 02 липня 2024 року; кур`єрська накладна № 5025 містить у графі «Одержувач» відмітку про відмову від отримання.
26. 09 липня 2024 року працівники технічного відділу КУ «Одесреклама» склали акт про недопуск до об`єкта демонтажу, зазначивши неможливість демонтажу через відсутність вільного доступу до даху; в акті відображено відсутність керівника та уповноважених осіб ОК « 35 Жемчужина», а також інженера ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент». Водночас суди попередніх інстанцій встановили, що цього дня на об`єкті був присутній представник ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент».
27. 25 липня 2024 року КУ «Одесреклама» надіслала на електронну пошту Обслуговуючого кооперативу лист з вимогою здійснити демонтаж власними силами до 01 серпня 2024 року, а в разі невиконання - забезпечити доступ з 05 до 09 серпня 2024 року.
28. Вимоги припису ОК « 35 Жемчужина» добровільно не виконав, у зв`язку з чим КУ «Одесреклама» звернулася до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
29. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.
30. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
31. Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
33. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
34. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року в частині вирішення позовних вимог до ОК « 35 Жемчужина» не відповідають, а відповідні доводи касаційної скарги є обґрунтованими.
35. Згідно з частиною п`ятою статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
36. Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд постановою від 16 вересня 2025 року, зазначив, що суду першої інстанції належить установити: чи є ОК « 35 Жемчужина» балансоутримувачем покрівлі та технічних приміщень і чи надавав він або мав надати доступ до них; чи наділяє договір про надання комплексних послуг від 30 січня 2020 року № 06/01-20 ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» повноваженнями забезпечувати такий доступ, зокрема для виконання припису, та обов`язком сприяти виконанню рішень компетентних органів; хто з відповідачів є належним; чи є напис «Kadorr 35» рекламним засобом, що потребує дозволу, чи відповідає він критеріям, визначеним частиною сьомою статті 8 Закону № 270/96-ВР; фактичні обставини надання або ненадання доступу до об`єкта демонтажу та причини такого ненадання; правомірність дій КУ «Одесреклама» щодо повідомлення відповідачів; чи виконали відповідачі обов`язок демонтувати конструкцію і чи мали правові підстави для його невиконання.
37. При цьому Верховний Суд наголосив на тому, що направлення рекомендованого листа чи повідомлення на адресу юридичної особи, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є належним повідомленням незалежно від того, чи фактично отримав кореспонденцію адресат. Відсутність юридичної особи за місцем реєстрації, відмова від отримання поштового чи кур`єрського відправлення, а також пасивна поведінка, коли суб`єкт господарювання уникає його отримання і відправлення повертається за закінченням строку зберігання, є формою ухилення від виконання обов`язків, яка не може тлумачитися на користь особи, що створює перешкоди; в адміністративній процедурі ухилення від отримання відправлень не може бути підставою для висновку про необізнаність особи, якій воно адресувалося.
38. Суди першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи установили, що припис від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560 направлявся ОК « 35 Жемчужина» поштою та повернувся 24 жовтня 2022 року без вручення з відміткою «за закінченням строку зберігання», а лист від 01 липня 2024 року № 122/01-27 надіслано кур`єрською службою, яка зафіксувала в кур`єрській накладній № 5025 відмову від його отримання.
39. Проте, всупереч наведеним висновкам Верховного Суду, суди попередніх інстанцій розцінили повернення поштового відправлення за закінченням строку зберігання та відмову від отримання кур`єрського відправлення як обставини, що підтверджують необізнаність ОК « 35 Жемчужина» з приписом і з датою демонтажу, тобто витлумачили ухилення від отримання кореспонденції на користь особи, яка його допустила.
40. Відхиляючи кур`єрську накладну № 5025 з тих мотивів, що вона не містить відомостей про особу, яка відмовилася отримати лист, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що відправлення надсилалося на зареєстровану адресу Обслуговуючого кооперативу, а тому ризик наслідків неодержання кореспонденції за цією адресою покладається на саму юридичну особу.
41. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 сформувала загальний правовий підхід стосовно того, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення особи «належним»; при цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а тому не може свідчити про неправомірність його дій; обов`язок «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника, а не забезпечити його участь у заході. Такий правовий підхід застосований Верховним Судом у постановах від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б та від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19.
42. Суди попередніх інстанцій також установили, що 25 липня 2024 року КУ «Одесреклама» надіслала на електронну пошту Обслуговуючого кооперативу лист з вимогою здійснити демонтаж власними силами до 01 серпня 2024 року, а в разі невиконання - забезпечити доступ з 05 до 09 серпня 2024 року. Водночас суди не оцінили цю обставину у сукупності з іншими встановленими обставинами повідомлення ОК « 35 Жемчужина», дійшовши висновку про відсутність його ухилення від надання доступу.
43. Верховний Суд відповідно до статті 341 КАС України не встановлює нових обставин, не вирішує питання про достовірність доказів чи перевагу одних доказів над іншими. Водночас визначення юридичних наслідків обставин, уже встановлених судами попередніх інстанцій, зокрема належного направлення кореспонденції та її неотримання адресатом, є правовою кваліфікацією таких обставин, а не переоцінкою доказів. Під час нового розгляду суди мали оцінити встановлені обставини надання чи ненадання доступу з урахуванням обов`язкових відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 вересня 2025 року у цій справі.
44. Такий підхід узгоджується з практикою Суду Європейського Союзу, згідно з якою перевірка правильності юридичної кваліфікації встановлених фактичних обставин належить до питань права (рішення Суду ЄС від 18 жовтня 2012 року в об`єднаних справах C-101/11 P та C-102/11 P, Neuman and Galdeano del Sel v Baena Grupo, пункт 39; рішення Загального Суду ЄС від 10 червня 2020 року у справі T-100/19, L. Oliva Torras, SA v EUIPO and Mecбnica del Frнo, SL, пункт 117, ECLI:EU:T:2020:255).
45. У постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 210/954/17 Верховний Суд визнав орган таким, що виконав обов`язок щодо повідомлення особи про час і місце розгляду справи, у ситуації, коли надіслане рекомендованим листом з повідомленням відправлення повернулося з відміткою "за закінченням терміну зберігання", тобто не було вручене адресату з незалежних від відправника причин.
46. У постанові від 17 серпня 2021 року у справі № 520/2621/2020 Верховний Суд наголосив, що суд, з`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, повинен зважати на її поведінку, а ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі, не можуть бути підставою для скасування індивідуального акта суб`єкта владних повноважень.
47. Верховний Суд у постановах від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 та від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 сформулював презумпцію обізнаності, згідно з якою особа, якій адресовано повідомлення через повідомлені нею засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про таке повідомлення, а особа, яка надала свою електронну адресу, поклала на себе обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. У постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 Верховний Суд зазначив, що, повідомивши певну адресу електронної пошти, особа поклала на себе ризики щодо її актуальності.
48. Верховний Суд сформулював такі правові висновки щодо повідомлення учасників судового процесу, однак закладений у них правовий підхід, за яким ризик наслідків неодержання повідомлення несе особа, яка ухиляється від його отримання, застосовується і в адміністративній процедурі, на чому наголосив Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2025 року у цій справі.
49. Отже, надіславши припис від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560 рекомендованим листом на зареєстровану адресу ОК « 35 Жемчужина», лист від 01 липня 2024 року № 122/01-27 - кур`єрською службою на ту саму адресу, а лист від 25 липня 2024 року № 364/01-27 - на офіційну електронну адресу Обслуговуючого кооперативу, КУ «Одесреклама» вжила належних заходів для повідомлення ОК « 35 Жемчужина» про припис та проведення демонтажу.
50. При цьому Закон № 270/96-ВР, Типові правила № 2067, Правила № 434 не покладають на позивача обов`язку повторно надсилати припис чи попередньо узгоджувати з балансоутримувачем дату примусового демонтажу.
51. Пункт 46 Типових правил № 2067 (у редакції, чинній на момент винесення припису) передбачає, що у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.
52. Правила № 434 затверджено рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008 року № 434 (зі змінами) на підставі підпункту 7 пункту «а» статті 30 Закону № 280/97-ВР, статті 22 Закону № 2807-IV, статті 7 Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», статті 16 Закону № 270/96-ВР і Типових правил № 2067 - з метою формування і відновлення гармонічного, естетичного та безпечного міського середовища та впорядкування розміщення засобів зовнішньої реклами у місті Одесі.
53. Пункт 6.5 Правил № 434 визначає, що на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, конструктивних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з дотриманням Правил благоустрою території міста Одеси.
54. Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Правил № 434 (у редакції, чинній на момент винесення припису) робочий орган, зокрема, надає фізичним та юридичним особам обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів.
55. Пункт 13.2 Правил № 434 передбачає, що демонтаж рекламного засобу здійснюється у таких випадках: а) рекламний засіб є протиправно розміщеним; б) рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу; в) рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані, а також якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу.
56. Згідно з пунктом 13.3 Правил № 434 у випадку, визначеному абзацом «а» пункту 13.2 цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється його власником за приписом робочого органу у термін, визначений приписом; про виконання припису власник рекламного засобу зобов`язаний письмово повідомити робочий орган не пізніше наступного дня від дати демонтажу рекламного засобу; у разі невиконання зазначеного припису у встановлений робочим органом термін демонтаж рекламного засобу здійснюється КУ «Одесреклама».
57. Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Правил № 434 КУ «Одесреклама» на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів. Пункт 13.1 цих Правил закріплює, що демонтаж рекламних засобів здійснюється КУ «Одесреклама» за направленням робочого органу.
58. Відповідно до підпунктів 2.2.2 та 2.2.7 пункту 2 Статуту КУ «Одесреклама», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 14 грудня 2017 року № 2770-VII, до завдань установи належать здійснення за дорученням уповноваженого органу організаційних заходів, спрямованих на забезпечення дотримання встановленого порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами та вивісок, а також демонтаж у встановленому порядку засобів зовнішньої реклами та вивісок.
59. Відповідно до пункту 1.3 Правил № 434 ці Правила є обов`язковими до виконання всіма суб`єктами, що вступають у правовідносини з питань розміщення зовнішньої реклами у межах території міста Одеси.
60. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 916/214/20 підтвердила повноваження органів місцевого самоврядування щодо видачі та виконання приписів про демонтаж протиправно розміщених рекламних конструкцій.
61. Правовий висновок щодо повноважень органів місцевого самоврядування у сфері контролю за розміщенням зовнішньої реклами, зокрема щодо видачі приписів та організації демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, Верховний Суд також викладав у постановах від 26 листопада 2019 року у справі № 461/6414/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 522/15817/16-а, від 27 лютого 2020 року у справі № 405/4704/15-а, від 29 квітня 2020 року у справі № 826/1703/16, від 30 квітня 2020 року у справі № 323/3491/16-а та від 03 грудня 2020 року у справі № 2а/1522/6892/11.
62. Невиконання неоскарженого припису про демонтаж створює правовий обов`язок суб`єкта господарювання здійснити демонтаж конструкції або надати уповноваженому органу доступ для його здійснення. Такий висновок Верховний Суд виклав у постанові від 16 вересня 2025 року у цій справі; аналогічний підхід застосовано у постанові від 07 липня 2026 року у справі №420/23606/24.
63. Припис Управління реклами Одеської міської ради від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560 у встановленому законом порядку не скасований, є чинним та підлягає виконанню.
64. Стаття 1 Закону № 270/96-ВР визначає, що зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
65. Частина сьома статті 8 Закону № 270/96-ВР встановлює, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
66. Частина шоста статті 9 Закону № 270/96-ВР передбачає, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, комерційне (фірмове) найменування, торговельну марку, що правомірно використовується цією особою, належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, на якому розміщено власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу до такого приміщення, не вважається рекламою.
67. Велика Палата Верховного Суду у пункті 6.56 постанови від 02 листопада 2021 року у справі № 916/214/20 зазначила, що наявність чи відсутність у конструкціях ознак зовнішньої реклами є правовим питанням, що вирішується судом, виходячи з визначення, наданого в Законі України «Про рекламу», місця знаходження такої конструкції, аналізу змісту тексту, що міститься на ній.
68. Суди попередніх інстанцій установили, що конструкцію з написом «Kadorr 35» розміром 18х3х1 м розміщено на даху багатоквартирного будинку на вулиці Літературній, 8 у місті Одесі, що вона перебуває в задовільному технічному стані та підключена до електромереж. З урахуванням змісту напису «Kadorr 35», способу та місця його розміщення на великогабаритній даховій конструкції, така конструкція відповідає ознакам реклами у розумінні статті 1 Закону № 270/96-ВР.
69. Такому розташуванню конструкції не відповідає жодний з критеріїв частини шостої статті 9 Закону № 270/96-ВР, оскільки конструкцію розміщено на даху будинку, тобто вище першого поверху, не на поверсі, на якому розташоване відповідне приміщення і не біля входу до нього. Зміст напису «Kadorr 35» не відтворює зареєстрованого найменування ОК « 35 Жемчужина» і не вказує на вид його діяльності. Обставина того, що напис «Kadorr 35» асоціюється з ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент», не змінює цього висновку, оскільки місце розташування конструкції не відповідає просторовим критеріям вивіски, визначеним частиною шостою статті 9 Закону № 270/96-ВР. Обставин, які свідчили б про реалізацію товару чи надання послуги споживачеві на даху будинку або про належність конструкції до елементів обладнання чи оформлення місця торгівлі, суди попередніх інстанцій не встановлювали, тому частина сьома статті 8 Закону № 270/96-ВР до спірної конструкції не застосовується.
70. Установивши суб`єкта господарювання, зобов`язаного забезпечити доступ до об`єкта зовнішньої реклами, для вирішення вимог до ОК « 35 Жемчужина» істотне значення мали, зокрема, дві обставини: чи виносився щодо цього суб`єкта припис про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами і чи ухилявся такий суб`єкт від виконання цього припису та/або від надання доступу до об`єкта демонтажу. За встановлених у цій справі обставин, їх підтвердження у сукупності з наявністю в такого суб`єкта обов`язку та фактичної можливості забезпечити доступ є підставою для задоволення вимоги про надання доступу та усунення перешкод у здійсненні демонтажу.
71. Крім того, припис від 01 вересня 2022 року №01-20/4560 не оскаржено, не визнано протиправним і не скасовано, а тому він є чинним та обов`язковим до виконання.
72. У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 30 листопада 2018 року ОК « 35 Жемчужина» і ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» склали акт приймання-передачі житлового комплексу на баланс Обслуговуючого кооперативу, у тому числі покрівлі будинку, і що на час передання на даху вже була розміщена конструкція з написом «Kadorr 35», а також те, що ОК « 35 Жемчужина» має забезпечувати доступ до покрівлі для демонтажу конструкції.
73. Незалежно від того, хто встановив конструкцію з написом «Kadorr 35», для вирішення цього спору визначальним є контроль над доступом до місця її розташування після прийняття будинку на баланс.
74. ОК « 35 Жемчужина» є балансоутримувачем покрівлі, адресатом припису від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560 та особою, яка за встановлених судами обставин зобов`язана забезпечити доступ до об`єкта демонтажу й не чинити перешкод у його проведенні.
75. Установивши обов`язок ОК « 35 Жемчужина» надати доступ до покрівлі, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову в позові, звільнивши Обслуговуючий кооператив від виконання цього обов`язку з підстави його необізнаності з приписом і з датами демонтажу, тобто поклали негативні наслідки ухилення від отримання кореспонденції на позивача, а не на особу, яка таке ухилення допустила.
76. Такий підхід нівелює обов`язковість припису робочого органу, унеможливлює реалізацію позивачем делегованих йому владних повноважень із забезпечення встановленого в суспільних інтересах порядку розміщення зовнішньої реклами та ставить дотримання Правил №434 у залежність від волі особи, зобов`язаної їх виконувати.
Ураховуючи, що припис Управління реклами Одеської міської ради від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560 направлено ОК « 35 Жемчужина», у встановленому порядку не оскаржено та добровільно не виконано, а після повідомлення про проведення демонтажу Обслуговуючий кооператив, за встановленого судами обов`язку забезпечувати доступ до покрівлі, не забезпечив такого доступу 09 липня 2024 року, про що складено акт про недопуск, суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні позовних вимог до ОК « 35 Жемчужина».
77. Аналогічний спосіб захисту Верховний Суд застосував у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 916/3445/19, зобов`язавши Обслуговуючий кооператив «Жемчужина Итальянского Бульвара» усунути перешкоди у здійсненні КУ «Одесреклама» демонтажу дахових рекламних конструкцій шляхом надання доступу на дах будівлі. Правову позицію щодо наявності у КУ «Одесреклама» права звертатися до адміністративного суду з вимогою про усунення перешкод у здійсненні такого демонтажу Верховний Суд також висловив у постанові від 27 березня 2025 року у справі № 916/1738/19.
78. Водночас суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» за договором про надання комплексних послуг від 30 січня 2020 року № 06/01-20 лише обслуговує спільне майно будинку, не є балансоутримувачем покрівлі, а КУ «Одесреклама» не виносила припис стосовно ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент».
79. Зважаючи на це, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного по суті висновку, що на ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» судовим рішенням не може бути покладено обов`язок надати доступ до даху або усунути перешкоди у здійсненні демонтажу, тому позовні вимоги до останнього задоволенню не підлягають.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
80. Частина перша статті 351 КАС України передбачає, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
81. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини, необхідні для вирішення справи по суті, проте неправильно застосували статтю 1, частину сьому статті 8, частину шосту статті 9 та частину першу статті 16 Закону № 270/96-ВР, пункти 3 і 46 Типових правил № 2067, підпункт 3.1 пункту 3, підпункт 4.1 пункту 4 і пункти 13.1-13.3 Правил № 434, а також порушили частину п`яту статті 353 КАС України та не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах, наведених у мотивувальній частині цієї постанови.
82. На відміну від обставин, за яких Верховний Суд постановою від 16 вересня 2025 року направив справу на новий розгляд, під час повторного розгляду суди попередніх інстанцій встановили обставини, які Верховний Суд визнав необхідними для правильного вирішення спору, зокрема щодо балансоутримувача покрівлі, обсягу повноважень ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент», місця розташування та технічних характеристик спірної конструкції, направлення припису та повідомлень, а також надання доступу до об`єкта демонтажу. За таких обставин для вирішення спору по суті не потрібно встановлювати нові обставини або досліджувати додаткові докази.
83. Тому Верховний Суд вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог до Обслуговуючого кооперативу « 35 Жемчужина» слід скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення про часткове задоволення позову; зобов`язати ОК « 35 Жемчужина» надати КУ «Одесреклама» доступ на дах будівлі за адресою: місто Одеса, вулиця Літературна, 8, та усунути перешкоди у здійсненні КУ «Одесреклама» демонтажу дахової рекламної конструкції з написом «Kadorr 35», зазначеної в акті фіксації Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради від 29 серпня 2022 року № 004563/22 та в приписі Управління реклами Одеської міської ради від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560.
84. Оскільки Верховний Суд ухвалює рішення на користь суб`єкта владних повноважень, а документально підтверджених витрат, пов`язаних із залученням свідків чи проведенням експертизи, матеріали справи не містять, судові витрати відповідно до частин другої та шостої статті 139 КАС України новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у справі № 420/31843/24 у частині відмови у задоволенні позовних вимог до Обслуговуючого кооперативу « 35 Жемчужина» скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення.
Позов Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради задовольнити частково.
Зобов`язати Обслуговуючий кооператив « 35 Жемчужина» надати Комунальній установі «Одесреклама» Одеської міської ради доступ на дах будівлі за адресою: місто Одеса, вулиця Літературна, 8, та усунути перешкоди у здійсненні Комунальною установою «Одесреклама» Одеської міської ради демонтажу дахової рекламної конструкції з написом «Kadorr 35», зазначеної в акті фіксації Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради від 29 серпня 2022 року № 004563/22 та в приписі Управління реклами Одеської міської ради від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я. О. Берназюк
Судді: С. М. Чиркін
О. П. Стародуб