печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36263/25-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,
при секретарі судового засідання - Романенко Д.С.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_6,
представника відповідача - Іванової Д.В. ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача, адвоката Іванової Діани Володимирівни, про витребування доказів у цивільній справі № 757/36263/25-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває цивільна справа № 757/36263/25-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Ухвалою суду від 11.08.2025 відкрити провадження у цивільній справі № 757/36263/25-ц за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
27.01.2026 до суду надійшла позовна заява третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет позову (позивача) ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання удаваним правочину, визнання дійсним та недійсним договору купівлі-продажу та витребування з чужого незаконного володіння в порядку ст. 52 ЦПК України.
В обґрунтування позову ОСОБА_4 вказує, що йому стало відомо, що у провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться вищевказана цивільна справа, в обгрунтування якої вказано, що під час шлюбу з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 нібито було придбано за спільні сімейні кошти автомобіль KIA SORENTO, 2014 р.в., шасі № НОМЕР_1 .
Останній вважає, що вказане не відповідає дійсності, оскільки він в березні 2020 займався пошуком автомобіля та знайшов підходящий варіант у ОСОБА_5 . 08.04.2020 ОСОБА_4 придбав вказаний автомобіль. У вказаний проміжок часу по Україні діяли жорсткі обмеження викликані вірусом Covid-19, тому останній не міг оформити автомобіль у звичайному порядку.
Саме зазначені обставини унеможливили оформлення придбаного автомобіля у встановленому законодавством порядку. З огляду на це, за взаємною згодою з продавцем, було вирішено оформити придбання автомобіля шляхом видачі на його ім`я нотаріально посвідченої довіреності. Продавець був обізнаний із причинами такого способу оформлення та погодився на нього.
08 квітня 2020 року ОСОБА_4 передав продавцю погоджену між нами грошову суму у розмірі 125 619 грн 38 коп., що за домовленістю сторін відповідало еквіваленту 4 500 доларів США. У свою чергу продавець передав йому автомобіль, ключі від нього та всі документи, необхідні для його використання.
Того ж дня, сторони нотаріально посвідчили довіреність, відповідно до якої ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_4 користуватися та розпоряджатися від його імені належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобілем KIA SORENTO, 2014 року випуску, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , у тому числі з правом його продажу.
Разом із тим, хоча довіреність і передбачала право продажу транспортного засобу, вона була видана саме на ім`я ОСОБА_4 , у зв`язку з чим останній не мав можливості переоформити автомобіль на себе. Цю обставину він не врахував під час придбання автомобіля та оформлення довіреності.
Саме тому, після відновлення роботи територіальних сервісних центрів МВС ОСОБА_4 був змушений шукати особу, на яку можна було б здійснити переоформлення автомобіля. Такою особою став його син - ОСОБА_3 (відповідач), з яким вони попередньо домовилися про відповідне оформлення.
У подальшому, 22.05.2020, після відновлення роботи територіальних сервісних центрів МВС, був укладений договір купівлі-продажу зазначеного автомобіля.
Однак цей договір мав виключно формальний характер і не був спрямований на настання реальних правових наслідків. На момент його укладення автомобіль фактично вже був придбаний ОСОБА_4 , оскільки ще 08.04.2020 року він повністю сплатив його вартість, отримав транспортний засіб, ключі та документи на нього.
Під час укладення договору від 22.05.2020 ні продавець, ні покупець не мали наміру фактично виконувати його умови. Жодних грошових коштів цього дня не передавалося, автомобіль також не передавався, а сам договір був оформлений виключно з метою переоформлення транспортного засобу після відновлення роботи сервісних центрів МВС.
Відтак, ОСОБА_4 вважає, що зазначений договір є фіктивним правочином, оскільки був укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювалися.
Фактичним власником автомобіля з 08.04. 2020 року і до цього часу є саме ОСОБА_4 .
Договір купівлі-продажу транспортного засобу є оплатним правочином, а тому його істотною ознакою є зустрічне виконання сторонами своїх обов`язків: передача майна продавцем та сплата його вартості покупцем. У даному випадку такі дії були фактично вчинені сторонами ще 08.04.2020, а не 22.05.2020, коли був лише формально оформлений спірний договір.
На підставі викладеного, просив прийняти позов третьої особи та залучити його у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет позову.
Позивач та представник позивача у судовом у засіданні заперечували щодо прийнтяття позовної заяви третьої особи.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала щодо прийняття вказаного позову, оскільки вважає, що предмет основної позовної заяви може вплинути на права третьої особи.
Суд, вивчивши подану заяву, заслухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне та дійшов до таких висновків.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача тощо.
Згідно з Главою 4 ЦПК України, учасниками судового процесу є: треті особи, які заявляють самостійні вимоги (ст. 52 ЦПК України) та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги (ст. 53 ЦПК України).
За приписами частини першої статті 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи, яка повинна містити підстави, на яких належить залучити їх до участі у справі, що встановлено частиною четвертою вказаної статті.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під час дослідження матеріалів справи в розрізі заяви про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, суд вважає за необхідне зазначити, що незалучення третьої особи, яка заявляє або не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, є підставою для скасування рішення суду, якщо це рішення впливає на її права, свободи, інтереси або обов`язки.
Це усталена правова позиція Верховного Суду, що базується на нормах Цивільного процесуального кодексу України.
Так, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може подати позовну заяву, спрямовану до сторін, у межах уже розпочатого процесу в загальному (цивільному) суді, якщо цей позов взаємопов`язаний з первісним.
Суд вважає за необхідне роз`яснити, що хоча в широкому сенсі зустрічний позов пред`являє відповідач, третя особа із самостійними вимогами фактично діє аналогічно - подає позов до сторін первісного спору (позивача або відповідача), якщо він є стороною у справі. Такий позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом.
Встановлені обставини та відповідні норми процесуального права, дають обґрунтовані підстави вважати, що судове рішення у справі № 757/36263/25-ц може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_4 , а відтак, з метою забезпечення виконання завдання цивільного судочинства, заяву останнього про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет позову, слід задовольнити.
Статтею 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, в порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до ч. 1ст. 52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 52 ЦПК України, про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
Таким чином, у процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем, третя особа, з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Отже, позовна заява третьої особи, відповідно до положень статті 52 ЦПК України, повинна бути не лише взаємопов`язаною з первісним позовом, а має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
Тобто, позовні вимоги третьої особи, яка подала позов, відповідно до приписів статті 52 ЦПК України, можуть бути допущені судом до розгляду, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас, така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові, поданому в загальному порядку.
Оскільки позов ОСОБА_4 відповідає вимогам ЦПК України, позовну заяву подано під час підготовчого провадження, а предмет позову, заявленого ОСОБА_4 , стосується предмету позову у справі № 757/36263/25-ц, тому є достатні підстави для прийняття вказаного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-20, 43, 48-51, 53, 54, 258-261, 274-279, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_4 про залученням третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у цивільній справі № 757/36263/25-ц - задовольнити.
До участі у справі № 757/36263/25-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - залучити у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_4 .
Зобов`язати позивача за позовом ОСОБА_1 протягом трьох днів з моменту отримання вказаної ухвали, направити на адресу ОСОБА_4 , копію позовної заяви з додатками, а підтвердження такого відправлення надати суду.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не пізніше десяти днів з дня ознайомлення позовом та відзивом, до початку розгляду справи по суті, має право подати письмові пояснення, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надавши відповідні докази.
Прийняти до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі № 757/36263/25-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання удаваним правочину, визнання дійсним та недійсним договору купівлі-продажу та витребування з чужого незаконного володіння.
Роз`яснити ОСОБА_4 , що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
Направити позовну заяву ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .
Не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії означеної ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідачі мають право надіслати відзив на позовну заяву третьої особи і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення іншим учасникам (позивачу, відповідачу, третім особам) копії відзиву та доданих до нього документів.
Третя особа з самостійними вимогами не пізніше десяти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу, третій особі у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Відповідачі не пізніше десяти днів з дня отримання відповіді третьої особи на відзив, до початку розгляду справи по суті, мають право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити іншим учасникам справи та суду з підтвердженням такого направлення.
Направити копію ухвали учасникам справи та повідомити про наступну дату підготовчого судового засідання, що призначено на 21.09.2026 року о 10-00 год., яке відбудеться в приміщенні Печерського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, каб. 209, під головуванням судді Ільєвої Т.Г.
Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою статті 49, статтями 178-181 ЦПК України, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 14.07.2026.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА