Справа № 314/1727/26
Провадження № 2-з/314/9/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.06.2026 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Мануйлової Н.Ю., секретар Рясна А. В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Череп Марії Олександрівни про забезпечення позову у справі № 314/1727/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Вільнянська міська рада як орган опіки та піклування, районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як органі опіки та піклування про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_3 ,
відповідача (в режимі відеоконференції) ОСОБА_2 ,
представника відповідача
(в режимі відеоконференції) Ляшенко О. С.,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебуває дана справа.
19.05.2026 представник позивача звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, у якій вона просить суд зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачень та спільного проведення часу, включаючи спільне проживання з малолітнім сином ОСОБА_4 , за місцем проживання батька - ОСОБА_1 , без присутності матері - ОСОБА_2 , за наступним графіком до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, визначити тимчасовий порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною: в осінній період: протягом 3 (трьох) безперервних тижнів, а саме: з 09:00 години першого понеділка жовтня до 18:00 години третьої неділі жовтня кожного календарного року; у зимовий період: протягом 3 (трьох) безперервних тижнів, а саме: з 09:00 години 03 січня до 18:00 години 24 січня кожного календарного року; у весняний період: протягом 3 (трьох) безперервних тижнів, а саме: з 09:00 години першого понеділка квітня до 18:00 години третьої неділі квітня кожного календарного року; у літній період: протягом усього місяця серпня, а саме: з 09:00 години 01 серпня до 18:00 години 31 серпня кожного календарного року. Забезпечити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 безперешкодне спілкування з дитиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , телефоном, а також за допомогою інших засобів аудіо або відео зв`язку, в тому числі за допомогою мессенджерів WhatsApp, Viber, Skype, Telegram тощо.
Заява обґрунтована тим, що в середині лютого 2026 року відповідачка разом з сином ОСОБА_4 покинула спільне місце проживання з позивачем і де наразі перебуває разом з дитиною невідомо. Тільки в телефонній розмові відповідачка повідомила позивача, що перебуває в Київській області, повертатися до міста Запоріжжя вона наміру немає, перешкоджає позивачу у спілкуванні та відвідуванні сина, навіть відмовляє у спілкуванні телефоном. Такою своєю поведінкою мати позбавляє дитину батька, з яким син має стійкий психологічний зв`язок. До того ж порушив звичайний спосіб життя дитини. Мати порушує право сина на безперешкодне спілкування з батьком, відповідач фактично усунула батька з життя дитини.
Зазначений захід забезпечення позову не є фактичним вирішенням позовних вимог, а є лише тимчасовим заходом, вжитим судом з метою недопущення подальшого порушення прав позивача і полягає у визначенні порядку побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, і спрямований на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо визначення місця її проживання. Враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітніх дітей, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком. А тому з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про визначення місця проживання малолітньої дитини, вважаємо за необхідне застосування заходу забезпечення позову у спірних правовідносинах із дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано правовий механізм забезпечення позову.
18.06.2026 представник відповідача надіслала до суду заяву, у якій зазначила, що заява позивача є безпідставною, необґрунтованою та тою, що не підлягає задоволенню, а також такою, що не відповідає найкращим інтересам дитини з таких підстав.
Позивачем не надано жодного доказу наявності реальної загрози невиконання майбутнього рішення суду. Малолітній син не перебуває у прихованому чи невідомому місці, не вивезений за кордон і не обмежений у законних правах; він офіційно зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, проживає на підставі легального договору оренди та здобуває безперервну інклюзивну освіту в державному закладі у м. Бориспіль.
Крім того, відсутній чинник невідкладності, оскільки з моменту припинення спільного проживання сторін минуло трохи більше двох місяців, матір не перешкоджає телефонному чи відеозв`язку батька з сином, а безпека дитини в тилу є значно вищою, ніж у прифронтовому регіоні.
Запропонований позивачем захід у вигляді тритижневого та місячного примусового проживання дитини з особливими освітніми потребами у Запорізькій області без присутності матері є абсолютно неспівмірним і радикальним. Він повністю руйнує встановлений медико-педагогічний режим реабілітації сина та є нічим іншим як спробою достроково та без розгляду справи по суті виконати первісні позовні вимоги батька.
Неможливим у виконанні є зазначений у заяві вид забезпечення у вигляді забезпечення безперешкодного спілкування з дитиною за допомогою телефону та месенджерів, так як на мати дитини покладається відповідальність за наявність спілкування батька із дитиною, однак такий обов`язок одного з батьків стосовно іншого не передбачений чинним законодавством України. Заявлений позивачем захід забезпечення позову у вигляді 4-х тритижневих безперервних періодів восени, взимку, навесні, влітку, спільного проживання сина за місцем проживання батька у прифронтовому регіоні фактично є не тимчасовим інструментом збереження відносин із дитиною, а прихованим, достроковим вирішенням спору по суті.
Представник відповідача просила суд врахувати також такі критерії. Критерій тривалості розлучення та реальної втрати контакту. Забезпечення позову шляхом встановлення графіка є виправданим, якщо судовий процес триває роками, а дитина протягом усього цього часу взагалі позбавлена можливості бачити одного з батьків, що веде до повної втрати емоційного зв`язку. Однак, стосунки між позивачем та дитиною у цій справі не припинилися, позивач має можливість спілкування із дитиною та повністю поінформований про життя дитини, перешкоди для зустрічей із дитиною у позивача також відсутні.
Крім того, цей судовий процес не набув довготривалого характеру, - провадження у справі відкрито 30.03.2026. Жодного тривалого судового процесу чи багаторічної розлуки, як у справі №490/1087/21, немає. Контакт підтримується телефоном та через месенджери, тому загрози втратити зв`язок немає.
Критерій збереження психоемоційного стану та врахування здоров`я дитини. Суд зобов`язаний оцінити, як тимчасовий графік вплине на дитину. Будь-які заходи забезпечення позову повинні насамперед захищати психоемоційний стан малолітнього, а не амбіції батьків. Стан здоров`я дитини є визначальним чинником. Наш син ОСОБА_5 має інклюзивні особливості розвитку та затверджену Індивідуальну програму розвитку (ІПР) у м. Бориспіль. Вилучення 5-річної дитини з особливими потребами на 21 день посвіт посеред навчального процесу та передача третім особам (оскільки батько на службі) - це пряме завдання тяжкої психологічної травми, що прямо суперечить цьому критерію, викладеному ВС у справі № 490/1087/21.
Критерій безпеки та «найкращих інтересів дитини» (ст. 3 Конвенції ООН). Визначальним для встановлення тимчасового порядку спілкування є дотримання балансу інтересів, де найкращі інтереси дитини мають абсолютний пріоритет над інтересами та бажаннями як батька, так і матері. Позивач вимагає примусово привозити дитину у прифронтову Запорізьку область, яка піддається щоденним масованим атакам (від 200 до 900 ударів на добу). З точки зору безпеки, примусове повернення дитини-інклюзії з безпечного тилу (м. Бориспіль) під обстріли грубо порушує критерій «найкращих інтересів» та право дитини на життя.
Критерій співмірності та заборони вирішення спору по суті. Тимчасовий захід має бути співмірним, адекватним і спрямованим на усунення штучних перешкод, а не на задоволення кінцевих позовних вимог до винесення рішення суду. Позивач просить у позові визначити місце проживання дитини з ним, а в клопотанні просить віддавати йому дитину на 3 тижні поспіль 4 рази на рік. Проживання дитини з батьком по 21- 31 дню без присутності матері - це фактичне дострокове задоволення позову, що грубо порушує цей процесуальний критерій та засади ст. 149 ЦПК України.
Позивач посилається на Постанову ВС у справі № 490/1087/21, але ігнорує особливості справи, що розглядається, зокрема, вік, стан здоров`я та особливості розвитку дитини.
Крім того, графік побачень матері із дитиною, передбачений у справі №490/1087/21, хоча і носить систематичний характер, але взагалі не передбачає вилучення дитини зі звичного середовища, а обмежений побаченнями один раз на тиждень у вихідний день суботи з 10-00 до 13-00, тобто на декілька годин; та у присутності батька; а між сторонами справи склалися стосунки, які позбавляють можливості позивача регулярно спілкуватися з сином.
Також представник відповідача просить суд звернути увагу на наступне. Малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є п`ятирічною дитиною, яка має інклюзивні особливості розвитку. Стан здоров`я сина зумовлює потребу у суворому дотриманні режиму дня, безперервному медико-психологічному супроводі та стабільному, безстресовому емоційному фоні. На підставі висновку Інклюзивно-ресурсного центру дитина з 01 квітня 2026 року офіційно відвідує Бориспільський заклад дошкільної освіти «Сонечко», де для неї організовано інклюзивне навчання, створено Команду супроводу та реалізується Індивідуальна програма розвитку, яка включає систематичні корекційно-розвиткові заняття з практичним психологом та вчителем-логопедом. Будь-яке примусове вилучення малолітньої дитини з особливими освітніми потребами з цього процесу 4 рази на рік по три тижні поспіль посеред навчального року призведе до миттєвого руйнування результатів реабілітації та глибокої психологічної регресії сина. До того ж ОСОБА_5 проживає у м. Бориспіль спільно зі своїм старшим братом - ОСОБА_6 , 2014 року народження, з яким має міцний родинний зв`язок, і буде негативно впливати на обох дітей.
Крім того, зміна фактичного місця проживання на початку 2026 року була правомірним, вимушеним кроком, зумовленим виключно інтересами безпеки та здоров`я моїх дітей. Основними причинами переїзду стали: постійні обстріли та близькість до зони бойових дій у Запорізькій області, створювали безпосередню небезпеку для життя та здоров`я дітей, а також непомірний психологічний тиск. Відповідно до офіційно оприлюднених статистичних даних та відкритих джерел моніторингу повітряних тривог, протягом усього періоду з 24 лютого 2022 року по травень 2026 року місто Запоріжжя та Запорізька область перебувають у значно більш небезпечних умовах проживання порівняно із містом Бориспіль Київської області, що підтверджується конкретними кількісними показниками повітряних тривог, їх тривалості, інтенсивності обстрілів, масштабів руйнувань цивільної інфраструктури та кількістю постраждалих цивільних осіб.
Крім того, позивач проходить військову службу в умовах воєнного стану, що через ненормований робочий графік, бойові завдання та ротації об`єктивно унеможливлює здійснення ним щоденного особистого догляду та укриття дитини з інклюзією в безпечних місцях під час обстрілів.
З огляду на це, позивач об`єктивно не матиме законної та фізичної можливості особисто перебувати поруч із сином у ці періоди, а отже, свідомо збирається примусово вилучити дитину у матері для її подальшої передачі на виховання та догляд третім особам. Таке штучне відсторонення матері від п`ятирічної дитини з особливими освітніми потребами та перекладання обов`язків на третіх осіб є повністю протиправним та неприпустимим, оскільки жоден родич не має досвіду інклюзивного догляду та не має з дитиною такого тісного психоемоційного зв`язку, як матір. Задоволення заяви Позивача за таких умов означатиме примусове відправлення малолітньої дитини з особливими потребами з безпечного тилу під щоденні фронтові обстріли у прифронтову зону без можливості батька особисто забезпечити її догляд, що є свідомим та грубим порушенням обов`язку батьків щодо забезпечення безпеки дитини, закріпленого ст. 150 СК України, та прямо суперечить статті 3 Конвенції ООН про права дитини щодо пріоритету найкращих інтересів малолітнього.
Представник відповідача зазначила, що відповідачка жодним чином не ущемляє права батька та наголошує, що ніщо не заважає позивачу приїздити, безперешкодно спілкуватися та бачитися із сином у межах відпусток чи вихідних днів, проте виключно у присутності матері та на значно безпечнішій території - за місцем проживання дитини у місті Бориспіль, де створено належні умови для її спокою, лікування та всебічного розвитку. Так, у квітні 2026 позивач перебував у щорічній відпустці. Однак, маючи можливість приїхати до сина, він не зробив цього.
З огляду на зазначене, представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заяву про забезпечення позову, просили її задовольнити.
Відповідачка та її представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви про забезпечення позову.
Суд, дослідивши матеріали заяви, вислухавши учасників провадження, приходить до таких висновків.
Згідно з частинами першою-другою статті 149 ЦПК Україні суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Забезпечення позову - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Згідно з довідкою № 26 від 02.03.2026, виданою директором закладу дошкільної освіти (Ясла-Садок) комбінованого типу № 166 «Ракета» ЗМР Мишковцю Олександру Юрійовичу, його дитина ОСОБА_4 , 20.08.2020 був зарахований до закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 166 «Ракета» ЗМР з 04.11.2024 в групу компенсуючого типу для дітей з ЗПР різновікову № 5 відповідно до висновку ІРЦ, яку відвідує по теперішні час.
У 2025-2026 н.р. освітні процес в ЗДО № 166 відбувається з використанням доступних технічних можливостей та з урахуванням безпекової ситуації на території, в очній (денній) формі із застосуванням змішаного навчання для здобувачів освіти, який відбувається у найпростішому укритті ЗДО комбінованого типу № 166 ЗМР відповідно до затвердженого розкладу.
Відповідно до журналу відвідувань групи компенсуючого типу для дітей з ЗПР різновікової № 5: у січні за розкладом 22 робочих дні; фактичне відвідування дитиною: 9 днів очного (денного) формату навчання та 11 днів дистанційного формату навчання; у лютому з розкладом 20 робочих днів, фактичне відвідування дитиною 6 днів очного (денного) формату навчання та 8 днів дистанційного формату навчання.
Згідно з довідкою № 2201 від 24.08.2025, виданою командуванням військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, солдат ОСОБА_1 дійсно перебуває на військові службі у військовій частині НОМЕР_1 Націнальної гвардії України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» з 09.02.2024 по теперішній час.
Згідно з довідкою № 07 від 14.04.2026, виданою ОСОБА_2 директором Бориспільського закладу дошкільної освіти «Сонечко» БМР Київської області, її син ОСОБА_4 дійсно відвідує Бориспільський заклад дошкільної освіти «Сонечко» БМР з 01.04.2026 по теперішній час.
Хлопчик зарахований до середньої групи «Калинки» як дитина з особливими освітніми потребами на підставі висновку Інклюзивно-ресурсного центру про комплексн6у психологічно-педагогічну оцінку розвитку дитини (наказ від 25.03.2026 № 05-у). Для Михайла організовано інклюзивне навчання та створено команду психологічно-педагогічного супроводу для розроблення та реалізації Індивідуальної програми розвитку (ІПР). Згідно з рекомендаціями висновку ІРЦ дитина отримує у закладі корекційно-розвиткові заняття з вчителем-логопедом та практичним психологом.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу
Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 р. № 987) територія м. Запоріжжя з 01.01.2023 віднесена до територій можливих бойових дій.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд враховує якнакращі інтереси дитини, що узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачка не чинить перешкод у спілкуванні дитини з позивачем за місцем її фактичного місця проживання, за яким вона зареєстрована як внутрішньо переміщена особа. Зокрема, у судовому засіданні встановлено, що позивач мав щорічну основну відпустку, проте не скористався можливістю зустрітися з дитиною за її фактичним місцем проживання. Зазначене не спростовано у судовому засіданні. Також встановлено, що спілкування дитини із батьком підтримується телефоном та через месенджери.
Крім того, задоволення заяви про забезпечення позову буде суперечити якнайкращим інтересам дитини, з огляду на її стан здоров`я та особливості розвитку, враховуючи те, що вона проходить інклюзивне навчання та відвідує корекційно-розвиткові заняття з вчителем-логопедом та практичним психологом. У Бориспільському закладі дошкільної освіти «Сонечко» БМР Київської області для дитини розробляється індивідуальна програма розвитку. Вилучення дитини посеред навчального процесу та направлення до м. Запоріжжя, яке на час розгляду даної заяви потерпає від обстрілів РФ та відноситься до територій можливих бойових дій, в межах задоволення заяви про забезпечення позову може негативно вплинути на її стан здоров`я та не може вважатися таким, що відповідає якнайкращим інтересам дитини.
Враховуючи зазначені обставини, суд не знаходить достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та приходить до висновку про відмову у її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Череп Марії Олександрівни про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено 25.06.2026.
Суддя Н. Ю. Мануйлова
25.06.2026