УХВАЛА
14 липня 2026 року
м. Київ
справа № 172/3239/25
провадження № 61-8810ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50 000 грн без стягнення податків та обов`язкових платежів.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір за подання позивачем позову до суду в сумі 1211,20 грн.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено частково.
Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2026 року змінено шляхом виключення із резолютивної частини рішення визначення порядку його виконання про стягнення суми відшкодування моральної шкоди «без стягнення податків та обов`язкових платежів».
У іншій частині рішення залишено без змін.
У липні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2026 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028 грн.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у даній справі становить 1 211 200 грн.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання касаційної скарги судовий збір становить 19 379,20 грн (12 112 грн * 200 %) * 0,8.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Як на підставу касаційного оскарження заявник, зокрема, посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, однак не конкретизує, яке саме порушення допустили суди з урахуванням підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.
У разі наміру подати касаційну скаргу, зокрема, з посиланням на цю підставу, заявнику слід уточнити, які саме докази не дослідив суд.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець