ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
14 липня 2026 року Справа №160/19190/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування акту службового розслідування та наказів,
ВСТАНОВИВ:
06.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати акт службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 №3743 від 13.07.2025;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 №202 від 13.07.2025.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Представником позивача в позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що строк звернення до суду пропущений через те, що позивач отримав матеріали службового розслідування лише 29.05.2026.
Приписами положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
За змістом положень ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору у цій справі є питання правомірності прийняття акту службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №3743 від 13.07.2025, наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №202 від 13.07.2025.
З матеріалів, доданих до позовної заяви, встановлено, що 13.07.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №3743 про проведення службового розслідування стосовно самовільного залишення військової частини водія-слюсаря ремонтного відділення бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення першого механізованого батальйону солдатом ОСОБА_1 .
13.07.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №202, яким водія-слюсаря ремонтного відділення бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення першого механізованого батальйону солдата ОСОБА_1 , у зв`язку із самовільним залишенням військової частини, знято з усіх видів забезпечення з 13.07.2025, з котлового забезпечення з 14.07.2025.
13.08.2025 складено акт службового розслідування.
13.08.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №2988, яким, зокрема, призупинено виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 13.07.2025.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608.
Відповідно до п. 4 розділу ІV Порядку військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Згідно з п. 4 розділу VІ Порядку якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Суд вказує, що ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України та п. 4 розділу VІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 передбачає імперативну вимогу щодо оскарження рішення, прийнятого за результатами службового розслідування у місячний термін.
Твердження позивача про те, що йому стало відомо про оскаржуваний наказ та отримано ним матеріали службового розслідування лише 29.05.2026 не є підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки за фактом проведеного службового розслідування позивачу було припинено виплату грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення має щомісячний характер, отже позивач був обізнаний, починаючи з серпня 2025 року, стосовно невиплати грошового забезпечення, проте не вчиняв дій, спрямованих на ознайомлення з матеріалами службового розслідування та не ініціював оскарження спірних наказів та акту службового розслідування.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 №340/1019/19 зазначив, що поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду).
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Вжите у ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України твердження «особа повинна була дізнатися» слід розуміти як презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
Отже, позивачем в позовній заяві не зазначено поважних причин неможливості звернення до суду в межах встановленого строку з дати винесення наказу про результати службового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В позовній заяві зазначено адресу позивача: адреса АДРЕСА_2, без зазначення, номеру будинку, квартири, без зазначення поштового індексу, в позовній заяві зазначено неповний номер телефону позивача, а також неіснуючий РНОКПП позивача.
В позовній заяві зазначено електронну пошту позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за даними Єдиного реєстру адвокатів України належить адвокату Хорошилову Івану Сергійовичу.
Враховуючи свідоме незазначення місцезнаходження позивача, засобів зв`язку та РНОКПП позивача, суд вказує, що недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання уточненої позовної заяви із зазначенням повних даних місцезнаходження позивача, засобів зв`язку, РНОКПП, а також на підтвердження цих даних з наданням копії паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.
Відповідно до ч. 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.
Представником в позовній заяві зазначено адресу: АДРЕСА_3.
В ордері про надання правової допомоги адвокатом зазначено адресу: 37600, Полтавська обл., Миргородський р-н., м. Миргород, вул. Визволителів, буд. 32, яка відповідає відомостям з Єдиного реєстру адвокатів України.
Отже, адвокатом вказано іншу адресу провадження адвокатської діяльності, аніж визначена в ордері про надання правничої допомоги та Єдиному реєстрі адвокатів України.
Враховуючи викладене, представнику позивача необхідно подати до суду уточнену позовну заяву із зазначенням місця провадження адвокатської діяльності та пояснень стосовно зазначення відмінної адреси від реєстраційних даних адвоката.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування акту службового розслідування та наказів - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску;
- уточнену позовну заяву із зазначенням повних даних місцезнаходження позивача, засобів зв`язку, РНОКПП, а також на підтвердження цих даних надання копії паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- уточнену позовну заяву із зазначенням зареєстрованої адреси провадження адвокатської діяльності адвокатом та пояснень щодо зазначення іншої адреси провадження адвокатської діяльності, аніж визначена в ордері про надання правничої допомоги та Єдиному реєстрі адвокатів України;
- доказів направлення уточненої позовної заяви з додатками відповідачу.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський