КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
14 липня 2026 року Київ № 320/27842/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту патрульної поліції м. Києва, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0[телефон приховано]-2652 від 19.04.2019 на суму 10 792,98 грн, № 0[телефон приховано]-2652 від 19.04.2019 на суму 23425,12 грн, № 0[телефон приховано]-2652 від 19.04.2019 на суму 10 081,88 грн, № 0[телефон приховано]-2652 від 19.04.2019 на суму 44 277,64 грн, дата вручення 08.07.2019; № 0[телефон приховано]-2652 від 13.03.2020 на суму 18 146,29 грн, № 0[телефон приховано]-2652 від 13.03.2020 на суму 39 384,77 грн, № 0[телефон приховано]-2652 від 13.03.2020 на суму 16 950,73 грн, № 0[телефон приховано]-2652 від 13.03.2020 на суму 74 444,23 грн; № 0[телефон приховано]-2652 від 02.03.2021 на суму 18 826,47 грн, № 0[телефон приховано]-2652 від 02.03.2021 на суму 40 861,03 грн, № 0[телефон приховано]-2652 від 02.03.2021 на суму 17 586,09 грн.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0[телефон приховано]-2652, № 0[телефон приховано]-2652, № 0[телефон приховано]-2652, № 0[телефон приховано]-2652 від 19.04.2019, № 0[телефон приховано]-2652, № 0[телефон приховано]-2652, № 0[телефон приховано]-2652, № 0[телефон приховано]-2652 від 13.03.2020, № 0[телефон приховано]-2652, № 0[телефон приховано]-2652 та № 0[телефон приховано]-2652 від 02.03.2021. Позовну заяву сформовано в підсистемі «Електронний суд» 07.07.2026, тобто після спливу значного проміжку часу з моменту прийняття оскаржуваних рішень.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом із тим, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення протягом одного місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Оскільки матеріали позовної заяви не містять відомостей про використання позивачем процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, до спірних правовідносин підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позовної заяви заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що про існування податкового боргу він дізнався лише у лютому 2026 року, оскільки тривалий час проживає за межами України, інформація про існування податкових повідомлень-рішень йому була невідома, а представником позивача було направлено адвокатський запит до Головного управління ДПС у м. Києві. Позивач також зазначає, що листом Головного управління ДПС у м. Києві від 03.03.2026 його повідомлено про наявність податкового боргу у сумі 421 868,23 грн, а спірні податкові повідомлення-рішення були направлені контролюючим органом за адресою, яка не є адресою його реєстрації та місця проживання.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальний строк поновлюється судом лише у разі визнання причин його пропуску поважними. При цьому обов`язок доведення поважності причин пропуску строку покладається на особу, яка звертається із відповідною заявою.
Однак наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини належними та допустимими доказами не підтверджені.
Так, посилаючись на тривале проживання за межами України, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження зазначених обставин. Також до заяви не додано доказів, які б підтверджували направлення контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень за адресою, що не є податковою адресою позивача, або інших доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду. Саме лише посилання позивача на те, що про існування податкового боргу він дізнався лише у лютому 2026 року, без належного документального підтвердження наведених обставин, не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подана позивачем заява про поновлення строку звернення до суду не відповідає вимогам частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано після закінчення строків, установлених законом, а підстави, вказані особою у заяві про поновлення строку, визнані неповажними, позовна заява залишається без руху. При цьому особа протягом десяти днів з дня вручення ухвали має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши інші підстави для його поновлення, та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.
Відтак, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Також суд звертає увагу, що принцип змагальності, передбачений статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, стосується активної поведінки зацікавлених осіб, що беруть участь у справі. Йдеться про реалізацію їхніх матеріальних і процесуальних прав задля впливу на результат розгляду та вирішення справи в межах адміністративного процесу з метою захисту законних прав та інтересів
Принцип диспозитивності пов`язаний з розглядом і вирішенням адміністративного спору з ініціативи зацікавлених осіб в обсязі заявлених сторонами вимог по суті спору.
Тому, на етапі до того, як відбулося відкриття провадження у справі, для оцінки судом наявності спору у справі, саме позивач має надати відповідні докази, пояснення і забезпечити їх переконливість.
Частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду.
Також, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено одинадцять вимог майнового характеру.
Отже, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 3 грудня 2025 року № 4695-IX, при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 3147,77 грн.
Разом з тим судом встановлено, що позивачем, який не входить до визначеного статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI переліку осіб, що звільняються від сплати судового збору, не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно здійснити сплату судового збору у розмірі 3147,77 грн.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
З урахуванням викладеного суд, з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого підходу у вирішенні питання щодо можливості розгляду адміністративного позову судом, вважає за доцільне, згідно з частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжити позивачеві на п`ять днів строк для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
- квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3147,77 грн.
Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.