Справа № 642/5561/26
Провадження № 2/642/2433/26
УХВАЛА
Іменем України
14 липня 2026 року суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Грінчук О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зобов`язання вчинити дії та відшкодування матеріальної шкоди,
в с т а н о в и в:
До суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач зазначила, що вона є власницею 63/100 квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , та у зв`язку з порушенням відповідачами її прав, просила суд зобов`язати відповідачів надати доступ до місць загального користування, відкрити кухню, кім. №4 та передати другий екземпляр ключів; зобов`язати відповідачів відновити газопостачання, повернути газову плиту та газовий котел, відновити опалення в житлові кімнати №6 та №7 в кв. АДРЕСА_3 ; визнати факт самовільного перепланування відповідачами квартири АДРЕСА_4 , які мешкають в кв. АДРЕСА_5 , та привести місця загального користування до первинного стану; зобов`язати відповідачів відновити стелю в кім. АДРЕСА_6 ; стягнути з відповідачів кошти за комунальні послуги за період самовільного проживання в кв. АДРЕСА_3 в розмірі 9923.50 грн.
Дослідивши позовну заяву з додатками, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Вимоги до позовної заяви визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік» визначено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 328 гривень.
Положеннями ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2026 рік складає 1331.20 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві та більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається із вимог позивача, нею заявлено 2 вимоги немайнового характеру (зобов`язання надати доступ, та зобов`язання відновити попередній стан житла), однак, позивачем 09.07.2026 сплачено судовий збір не повністю, а саме в розмірі 1211.20 грн.
Відтак, позивачем сплачено судовий збір лише за одну позовну вимогу немайнового характеру, при цьому, в меншому розмірі, аніж передбачено ЗУ «Про судовий збір».
Тому позивачу необхідно доплатити 1331.20 грн. за другу вимогу немайнового характеру, та доплатити 120 грн., у зв`язку з неповною оплатою згідно з квитанцією від 09.07.2026 за першу вимогу немайнового характеру.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається з позовних вимог, окрім вимог немайнового характеру позивач також просить стягнути з відповідачів кошти за комунальні послуги за період самовільного проживання в кв. АДРЕСА_3 в розмірі 9923.50 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, позивачу необхідно також сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру в розмірі 1331.20 грн.
Всього, враховуючи вищевикладене, позивачу небхідно доплатити 2782.40 грн. судового збору, про що надати суду відповідні докази.
Крім того, всупереч положенням п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено відомостей про відповідачів, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Також позивач не зазначає, чи відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є повнолітніми особами, чи відповідач ОСОБА_2 , як їх мати є їхнім законним представником.
У разі якщо відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є повнолітніми особами та самостійними відповідачами у справі, позивачу необхідно, на підставі ч.1 ст. 177 ЦПК України, надати суду копії позовної заяви з додатками для кожного з них.
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду, враховуючи наявність підстав звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зобов`язання вчинити дії та відшкодування матеріальної шкоди - залишити без руху та надати позивачу 5-денний термін з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз`яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя