УХВАЛА
13 липня 2026 року м. Кропивницький
справа № 389/2127/25
провадження № 22-ц/4809/1639/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Єгорова С. М., Карпенко О. Л.,
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Знам`янської міської ради на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 червня 2026 року у справі за позовом Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 червня 2026 року у задоволенні позову Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області року відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Апеляційний суд зауважує, що підписання та/або подання апеляційної скарги є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України).
При цьому, відповідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України цілей цього Кодексу малозначними справами, зокрема, є: 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
У п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України конкретизовано, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Як вбачається зі змісту позовної заяви Виконавчого комітету Знам`янської міської ради, позовні вимоги про стягнення з відповідачів аліментів пов`язані з вимогами про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.
За викладеного, у спір у даній справі не є малозначним. До того ж, дана справа підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, а тому не може бути визнана малозначною судом.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що представництво скаржника у суді апеляційної інстанції у даній справі, яка не є малозначною та не стосується трудових відносин, має здійснюватися виключно адвокатом або ж у порядку самопредставництва.
Як визначено ч. 2 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Викладене свідчить, що до підписаної представником скаржника апеляційної скарги на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 червня 2026 року мав бути доданий один з документів, наведених у ч. 2 ст. 62 ЦПК України, за умови, що такий документ раніше не подавався.
Як з`ясовано колегією суддів, апеляційну скаргу Виконавчого комітету Знам`янської міської ради на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 червня 2026 року підписано представником Данільченком Юрієм Володимировичем на підставі електронної форми довіреності у порядку передоручення. Крім того, до апеляційної скарги додано копію довіреності від 02 січня 2026 року № 01-40/4/1, якою Виконавчий комітет Знам`янської міської ради уповноважує Данільченка Юрія Володимировича, начальника юридичного відділу виконавчого комітету, представляти інтереси виконкому в усіх судових установах, адміністративних судах України, Верховному Суді України.
Водночас, ані додані до апеляційної скарги документи, ані наявні у справі матеріали не містять ордеру, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», чи довіреності на представника, яка б містила інформацію про те, що Данільченко Юрій Володимирович є адвокатом. Копія свідоцтва про право представника, яким підписана апеляційна скарга, на зайняття адвокатською діяльністю у матеріалах справи та у доданих до апеляційної скарги документах також відсутня.
Також апеляційний суд наголошує, що додані до апеляційної скарги довіреності не є доказами наявності у Данільченка Юрія Володимировича повноважень діяти від імені скаржника у порядку самопредставництва.
Так, ст. 58 ЦПК України передбачає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не за правилами про самопредставництво (див. висновок, сформульований у постановах від 13 березня 2018 року у справах № 910/23346/16 і № 914/2772/16, від 14 березня 2018 року у справі № 910/22324/16, від 21 березня 2018 року у справі № 916/3283/16).
Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 09 червня 2020 року у справі № 917/751/19, надання довіреності на представника саме по собі виключає самопредставництво юридичної особи.
Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу, орган державної влади, орган місцевого самоврядування за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не у порядку самопредставництва.
Верховний Суд у своїй судовій практиці дотримується усталеної позиції, що у порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Тобто для визнання особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Так, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 зазначила, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Разом з тим, як матеріали справи, так і матеріли апеляційного оскарження не містять документів (положення, трудового договору (контракту), посадової інструкції тощо), які б підтверджували, що особа, якою підписана апеляційна скарга, вправі діяти від імені скаржника без додаткового уповноваження.
У постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені ч. 3 ст. 56 ГПК України (аналогічні положення містить ч. 3 ст. 58 ЦПК України): - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.
З доданого до апеляційної скарги Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що особою, яка має право вчиняти дії від імені Виконавчого комітету Знам`янської міської ради є виключно керівник - Сокирко Володимир Феліксович. Інших осіб, уповноважених діяти від імені позивача у порядку самопредставництва зазначений Витяг не містить.
Оскільки додані до апеляційної скарги довіреності не є належними доказами на підтвердження повноважень представника у суді апеляційної інстанції, а також відсутні докази підписання скарги у порядку самопредставництва, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Виконавчого комітету Знам`янської міської ради на рішення суду першої інстанції у даній справі підписана особою, яка не має на це відповідних повноважень.
За вимогами п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України у разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції.
Таким чином, апеляційна скарга Виконавчого комітету Знам`янської міської ради підлягає поверненню скаржнику без розгляду.
При цьому, колегія суддів зауважує, що право на апеляційне оскарження може бути реалізоване скаржником у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 58, 260-261, 357 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Знам`янської міської ради на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 червня 2026 року не приймати до розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді С. М. Єгорова
О. Л. Карпенко