Дата документу 14.07.2026 Справа № 334/7703/20
Єдиний унікальний № 334/7703/20
Провадження № 22-ц/807/1846/26
У Х В А Л А
14 липня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду:
головуючого Полякова О.З.,
суддів Кочеткової І.В.,
Трофимової Д.А.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 - на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2021 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води,
У С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням від 30 березня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя задовольнив позов.
Ухвалою від 23 червня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя залишив без задоволення заяву ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 - про перегляд заочного рішення.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 - через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2021 року, однак, у суду відсутні підстави для розгляду цього клопотання, оскільки строк на апеляційне оскарження не пропущений.
Так, за змістом ч. 4 ст. 287 ЦПК України в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Тихомирової М.О. - зазначає, що всі його банківські рахунки (картки), зокрема для отримання заробітної плати, заблоковані, при цьому заробітна плата заявника є єдиним джерелом його доходу, тому, посилаючись на ст. 136 ЦПК України, просить відстрочити оплату судового збору до розблокування його банківської картки для отримання заробітної плати, але не більше ніж на два календарних місяці.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102 грн.
За приписами пп.6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду оплачується, виходячи з 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки апеляційна скарга подана до суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», судовий збір за її подання складає 2522,40 грн (2102 грн х 150% х 0,8).
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Європейський суд з прав людини зауважив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету ("Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), № 28249/95, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
У зв`язку з цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), виключно відповідно до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Ураховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, а також неможливість сплати заявником судового збору у зв`язку з арештом його рахунків, суд дійшов висновку, що наявні підстави для відстрочення сплати судового збору, але не довше, ніж до ухвалення рішення.
З урахуванням вищенаведеного, для забезпечення можливості реалізації конституційного права на апеляційне оскарження, клопотання ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 - про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення слід задовольнити.
Розглянувши апеляційну скаргуі беручи до уваги, що апеляційна скарга подана з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 354, 356 ЦПК України, суд вважає за можливе відкрити апеляційне провадження.
Керуючись ст.ст. 354 - 361 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 - про відстрочення сплати судового збору - задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору в розмірі 2522,40 гривень, але не більше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - ОСОБА_2 - на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2021 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
Учасникам справи разом з копією ухвали про відкриття апеляційного провадження надіслати копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Учасникам справи надати строк для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 14 серпня 2026 року.
Для забезпечення апеляційного розгляду справи провести підготовчі дії, передбачені ст. 365 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді