КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№22-з/824/880/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2026року місто Київ
справа №363/2803/16-ц
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.
розглянув заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - ОСОБА_10 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - ОСОБА_9 та за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_10 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Рудюка О.Д., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Вишгородської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1», ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , треті особи: відділ Держгеокадастру у Вишгородському районні Головне управління Держгеокадастру у Київської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд 77», Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета Земля ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Смартех Системз» про визнання права власності на квартири, витребування квартир та стягнення збитків,-
В С Т А Н О В И В:
В липні 2016 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів, в якому з урахуванням неодноразових змін позовних вимог та враховуючи позовну заяву в новій редакції від 21 жовтня 2021 року просили визнати за ними право власності на квартири, витребуватиквартири та стягнути збитки.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник позивачів ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - ОСОБА_9 та представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_20 подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на неправильне застосування матеріального та порушення процесуальних норм права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року змінено в мотивувальній частині, викладено його в редакції цієї постанови.
Постановою Верховного Суду від 28 травня 2025 року касаційну скаргу представника позивачів ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - ОСОБА_10 задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від16 червня 2026 року апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - ОСОБА_9 та апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_10 задоволено частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_13 витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
29 червня 2026 року представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - ОСОБА_20 подала до Київського апеляційного суду заяву, в якій просила:
поновити строк на подання даної заяви, пропущений з поважних причин, оскільки повний текст постанови апеляційного суду від 16 червня 2026 року усправі №363/2803/16-ц представник позивачів - адвокат Бовсуновська С.О. отримала 24червня 2026 року через Електронний суд;
ухвалити додаткову постанову у справі №363/2803/16-ц про стягнення з відповідачів на користь позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 кожному по 13780 грн., що сплачені ними в якості судових зборів за подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції від 30жовтня 2024 року.
В обґрунтування вимог заяви посилалася на те, що не погоджуючись з постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року, позивачі звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою за подання якої сплатили по 13780 грн. кожний.
Вказувала, що задовольнивши частково касаційну скаргу, суд касаційної інстанції власне судове рішення в цій справі не ухвалював, рішення суду першої інстанції та постанову суду від 30 жовтня 2024 року апеляційної інстанції не змінював, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, тому розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.
Зазначала, що постановою Київського апеляційного суду від 16червня 2025 року апеляційні скарги задоволено частково, мотивувальну частину рішення суду першої інстанції викладено в редакції цієї постанови. При цьому судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про стягнення з відповідачів на користь позивачів кожному по 13780 грн., що сплачені позивачами в якості судових зборів за подання касаційної скарги.
29 червня 2026 року від відповідача ТОВ«Вишгородміськреконструкція-1» надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких останній просив відмовити у задоволенні заяви посилаючись на її безпідставність. Вказував на те, що прохальна частина заяви сформульована невизначено та не дозволяє встановити спосіб виконання можливого судового рішення. Так, заявник просить стягнути судові витрати з відповідачів, однак не визначає, з кого саме із численних відповідачів має здійснюватися таке стягнення, не зазначає розміру відповідальності кожного з них, а також не наводить жодного обґрунтування щодо можливості покладення судових витрат саме у запропонованому порядку. Зазначав, що постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2025 року було змінено мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, тоді як висновок про відмову у задоволенні позову залишився незмінним. Отже, саме по собі таке процесуальне рішення не створює безумовних правових підстав для покладення на відповідачів обов`язку відшкодовувати позивачам судовий збір за подання у минулому часі касаційної скарги.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору» від 18 червня 2025 рокувнесено зміни до ЦПК України та ч.3 ст.270 викладено в такій редакції: суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - ОСОБА_21 про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі №530/1731/16-ц зроблено висновок, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №242/4741/16-ц.
За таких обставин, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом даної справи у суді касаційної інстанції, має здійснити той суд, який ухвалив остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивачів просила поновити їй строк на подання заяви, посилаючись на ч.8 ст.141 ЦПК України та те, що повний текст постанови апеляційного суду від 16 червня 2026 року у справі №363/2803/16-ц вона отримала 24 червня 2026 року через Електронний суд.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги ч.8 ст.141 ЦПК України не поширюються на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судового збору, а відтак строк для подання вказаної заяви не пропущений.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - ОСОБА_9 та апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_10 задоволено частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 рокузмінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Оскільки рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову позивачів змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а відтак відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивачів, у тому числі і за розгляд касаційної скарги, отже відсутні підстави для стягнення з відповідачів понесених витрат на сплату судового збору за подачу касаційної скарги на користь позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 по 13780 грн. на кожного.
Таким чином у прийнятті додаткового рішення про стягнення витрат, понесених позивачами: ОСОБА_22 , ОСОБА_2 , ОСОБА_23 , ОСОБА_4 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 на сплату судового збору за подачу касаційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.133, 141, 268, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
У Х В А Л И В:
Відмовити в прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - ОСОБА_10 про ухвалення додаткового рішення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий:
Судді: