Справа № 127/15038/26
Провадження 2/127/6616/26
У Х В А Л А
13 липня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вохмінова О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття заборони відчуження з об`єктів нерухомого майна,
в с т а н о в и в:
01.05.2026 року Вінницьким міським судом Вінницької області зареєстровано сформовану в системі «Електронний суд» позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття заборони відчуження з об`єктів нерухомого майна, що були накладені ухвалами Замостянського районного суду м. Вінниці від 17.09.2007 року, Вінницького районного суду Вінницької області від 05.02.2013 № 2-75/2010.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2026 року № 127/15038/26, яка набула чинності 23.05.2026 року, позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 09.06.2026 року, № 127/15038/26 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто до міського суду як таку, що передана до Вінницького районного суду Вінницької області з порушенням правил підсудності.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття заборони відчуження з об`єктів нерухомого майна передано для розгляду судді Вохміновій О.С.
Вивчивши матеріали позовної заяви з додатками, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити.
На підставі наданих суду доказів встановлено, що позивач просить про зняття заборони відчуження з об`єктів нерухомого майна, що були накладені ухвалами Замостянського районного суду м. Вінниці від 17.09.2007 року, Вінницького районного суду від 05.02.2013 у справах про поділ майна подружжя, в яких сторонами у справі були ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
18.07.2025 року Вінницьким районним судом Вінницької області представнику позивача ОСОБА_3 - адвокату Самохвалову С. надана довідка, що із Замостянського районного суду м. Вінниці на розгляд Вінницькому районному суду Вінницької області була передана цивільна справа № 2-1260/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. В подальшому вказану справу перереєстровано за № 2-75/2010.
07.07.2025 року Вінницьким міським судом Вінницької області надана довідка про те, що в період за 2007-2009 роки зареєстровано цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і в період розгляду присвоєно № 2-3215/07 та в подальшому перереєстровано за № 2-301/08 та № 2-2811/09.
Згідно з частинами першою, другою, сьомою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Згідно з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2025 року № 296/12456/23, право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Правом на звернення до суду з позовом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи законних інтересів та, відповідно, таке цивільне право або інтерес може бути захищено судом у спосіб, який, зокрема, не суперечить законодавству, договору та має бути ефективним.
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим. Такі позови не підлягають судовому розгляду.
Приписи закону «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати.
Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Оскільки Законом не передбачено такого способу захисту як звернення з позовною заявою про зняття заборони відчуження з об`єктів нерухомого майна, що були накладені ухвалами Замостянського районного суду м. Вінниці від 17.09.2007 року, Вінницького районного суду Вінницької області від 05.02.2013 року про поділ майна подружжя, сторонами в яких були ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , до того ж, ст. 158 ЦПК України встановлений порядок скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому у відкритті провадження слід відмовити відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
Незгода позивача із вжиттям судами заходів забезпечення позову повинна бути висловлена у процесуальний спосіб, тобто відповідно до норм процесуального законодавства під час розгляду судом безпосередньо тієї справи, в межах якої такі заходи вживались.
Керуючись ст.ст. 186, 260 ЦПК України,
у х в а л и в:
відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття заборони відчуження з об`єктів нерухомого майна на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів відповідно до ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Суддя: