_____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/25719/26
Провадження № 2-з/947/400/26
УХВАЛА
про забезпечення позову
15.07.2026 року
Суддя Київського районного суду м.Одеси Гниличенко М.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ткаченка Бориса Романовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
ВСТАНОВИВ:
23.06.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ткаченко Б.Р. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошові кошти в розмірі 90000,00 доларів США та судові витрати.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 року зазначену справу розподілено судді Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 15.07.2026 року провадження по вказаній справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Одночасно з позовною заявою представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Ткаченко Б.Р. подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне ОСОБА_2 нерухоме майно в межах ціни позову 4 022 576 грн., а саме на: 21/100 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; на квартиру АДРЕСА_2 та заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження або обтяження зазначеного майна до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Суд погоджується з доводами заяви про забезпечення позову та вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може у подальшому утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову або призвести до неможливості його виконання, оскільки земельна ділянка, яка є предметом спору може бути відчужена або обтяжена на користь третіх осіб, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи та встановивши обставини, з яких представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідна письмова заява будь-якої з осіб, які беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В порядку ст. 150 ЦПК України, видами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; зупиненням митного оформлення товарів; арештом морського судна та інші.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовним вимогам, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Предметом спору є стягнення боргу за договором позики у розмірі 90000 доларів США, що еквівалентно - 4 022 576 грн., тому враховуючи причинний зв`язок та співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про задоволення заяви.
Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 449839941 від 29.10.2025 року вбачається, що 21/100 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, р№1-2392,23.07.2004, Третя Одеська державна нотаріальна контора; та 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 4-1783, виданий 16.09.2015, видавник : 3 ОДНК.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Таким чином, з метою захисту законних прав та інтересів учасників процесу, суд вбачає за доцільне задовольнити подану представником позивача заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна - 21/100 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст.4,12,149-153,157, 258-261, 353 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ткаченка Бориса Романовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - 21/100 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, р№1-2392,23.07.2004, Третя Одеська державна нотаріальна контора.
Накласти арешт на 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 4-1783, виданий 16.09.2015, видавник : 3 ОДНК.
Заборонити суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна - 21/100 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, р№1-2392,23.07.2004, Третя Одеська державна нотаріальна контора; 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 , та належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 4-1783, виданий 16.09.2015, видавник : 3 ОДНК.
Копію ухвали направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, м.Одеса, вул. Артура Савельєва, 6) - до виконання.
Виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.07.2026 року.
Суддя Гниличенко М. В.