ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
15 липня 2026 року Справа 160/16460/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог та клопотання про витребування доказів у справі №160/16460/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
2.06.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у непроведенні з ОСОБА_1 розрахунку при звільненні;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : заборгованість щодо невиплати належного позивачеві грошового забезпечення з вересня 2025 року по день звільнення; грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки та невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період проходження військової служби; грошову допомогу для оздоровлення, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу; одноразову грошову допомогу при звільненні; середній заробіток (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 12.05.2026 по день проведення остаточного розрахунку;
- визнати протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 16.06.2025 по 03.03.2026, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 16.06.2025 по 03.03.2026, з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовна заява обґрунтована тим, що бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у непроведенні ОСОБА_1 розрахунку при звільненні та у ненарахуванні та невиплаті додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 16.06.2025 по 03.03.2026, з урахуванням фактично виплачених сум, є протиправною.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимогу, у якій просить:
- прийняти збільшення позовних вимог, а саме позовну вимогу №2 викласти у такій редакції:
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість щодо невиплати належного позивачеві грошового забезпечення з вересня 2025 року по день звільнення; грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки та невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період проходження військової служби; грошову допомогу для оздоровлення, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу; одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби; грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна; середній заробіток (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 12.05.2026 по день проведення остаточного розрахунку.
Дослідивши заяву про збільшення розміру позовних вимог, при вирішенні питання про прийняття її до розгляду, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене, оскільки позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог після відкриття провадження у справі та до початку розгляду справи по суті, суд робить висновок про прийняття уточнення до розгляду.
Також, 13.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зокрема міститься клопотання про витребування доказів, у якому просить:
- витребувати у Військової частини НОМЕР_1 :
- копію грошового атестату ОСОБА_1 ;
- довідку-розрахунок щодо усіх передбачених законодавством виплат при звільненні ОСОБА_1 ;
- підтвердження перерахування коштів як виплати при звільненні 12.05.2026.
В обґрунтування клопотання зазначено, що зважаючи на те, що відповідач повністю заперечує проти позовних вимог та вказує що частину із них виконав належним чином, то відповідач мав надати усі докази, як цього вимагає ч. 3. ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому вважає, що для належного, об`єктивного та справедливого розгляду справи, враховуючи, що розгляд справи відбувається у письмовому провадженні, за необхідне зобов`язати відповідача надати суду копію грошового атестату та довідки-розрахунку усіх передбачених законодавством виплат при звільненні ОСОБА_1 , а також підтвердження виплати позивачеві розрахунку при звільненні.
Також зазначає, що позивач звертався до відповідача за отриманням грошового атестату при звільненні. Проте, відповідач ігнорує прохання позивача. А необхідність у витребувні детального розрахунку усіх передбачених законодавством виплат при звільненні виникло лише після надання відзиву відповідачем. З ОСОБА_1 на момент подання позову не було проведено розрахунку, тому не було відомо про усі виплати та їх розміри, які відповідач вважає такими, що підлягають виплаті.
У зв`язку із викладеним, просить витребувати зазначені докази.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 4 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, а також необхідність офіційного з`ясування усіх обставин у даній справі, суд робить висновок про необхідність витребування у Військової частини НОМЕР_1 зазначені у клопотанні докази.
Керуючись ст. ст. 9, 44, 47, 72, 77, 80, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у справі №160/16460/24 позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Прийняти до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог у справі №160/16460/24 позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 13.07.2026.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі №160/16460/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 :
- копію грошового атестату ОСОБА_1 ;
- довідку-розрахунок щодо усіх передбачених законодавством виплат при звільненні ОСОБА_1 ;
- підтвердження перерахування коштів як виплати при звільненні 12.05.2026.
Витребувані докази слід надати до суду протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання цієї ухвали.
Роз`яснити, що у разі невиконання цієї ухвали, адміністративним судом можуть бути застосовані заходи щодо тимчасового вилучення витребуваних доказів у відповідності до вимог ст. 147 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням збільшення позовних вимог. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Згідно ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 163 та ст. 164 Кодексу адміністративного судочинства України до відповіді на відзив та до заперечення застосовуються правила, встановлені ч.ч. 2-4 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський