РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог
15 липня 2026 року м. Рівне №460/8068/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Шемчук Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: не прибув
відповідача: представник Форет М.С.
розглянувши адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.03.2025 № 8831-2407-1716-UA5606047[телефон приховано] та від 09.04.2026 № 355685-2407-1716-UA5606047[телефон приховано].
Позовна заява надійшла до суду 11.05.2026.
Ухвалою суду від 12.05.2026 позов залишений без руху, в тому числі і через пропуск строку звернення до суду з позовом в частині вимог щодо оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.03.2025 № 8831-2407-1716-UA5606047[телефон приховано].
Позивач 20.05.2026 подав заяву про усунення недоліків позову в якій, зокрема, зазначив, що про наявність податкового повідомлення-рішення № 8831-2407-1716- UA5606047[телефон приховано], яке датоване 11.03.2025 він дізнався 01.05.2026 з особистого кабінету платника податків. При цьому заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет він не подавав. Оскільки, як стверджує позивач, він отримував ППР 2025 року, то останнє не може вважатися врученим, позаяк відповідачем не було дотримано порядок його вручення. Сам по собі факт появи цього ППР в електронному кабінеті не є належним врученням. Просить поновити строк звернення до суду з цим позовом.
За змістом позовної заяви, позивач також стверджує, що про наявність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень йому стало відомо 01.05.2026 з особистого кабінету платника податків. Оригінал ППР 2025 року та ППР 2026 року знаходиться у відповідача, в письмовій формі даний документ він не отримував.
Ухвалою суду від 21.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.06.2026 об 09:00год.
Цією ж ухвалою суду вирішено розглянути питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом після надходження витребуваних документів у відповідача.
В підготовче засідання 08.06.2026 учасники справи не прибули, про дату час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неприбуття суд не повідомили. Від відповідача до суду 08.06.2026 надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 08.06.2026 процесуальний строк для подання Головним управлінням ДПС у Рівненській області відзиву та доказів по адміністративній справі № 460/8068/26, продовжено терміном на 10 днів, з дня отримання цієї ухвали. Підготовче засідання в відкладено на 22.06.2026 об 09:00год.
В підготовче засідання 22.06.2026 позивач не прибув, про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неприбуття суд не повідомив.
Ухвалою суду від 22.06.2026, постановленою без оформлення окремого документа закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.07.2026 об 09:00год.
В судове засідання 01.07.2026 позивач не прибув, про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неприбуття суд не повідомив.
У зв`язку із першою неявкою позивача в судове засідання на розгляд справи по суті, таке засідання відкладено на 08.07.2026 об 09:00год.
В судове засідання 08.07.2026 позивач не прибув, про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неприбуття суд не повідомив.
Ухвалою суду від 08.07.2026, постановленою без оформлення окремого документа вирішено продовжити розгляд справи за відсутності позивача.
В судовому засіданні 08.07.2026 ухвалою суду, постановленою без оформлення окремого документа оголошено перерву до 15.07.2026 об 09:00год у зв`язку із витребуванням додаткових доказів.
В судове засідання 15.07.2026 позивач не прибув, про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неприбуття суд не повідомив.
Ухвалою суду від 15.07.2026, постановленою без оформлення окремого документа вирішено продовжити розгляд справи за відсутності позивача.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши учасників справи, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд враховує наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Тому в разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Згідно із ч. ч. 1, 2, 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності, слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадили вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень /дій/ бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Як наведено вище про тексту, позивачем оскаржено, зокрема, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.03.2025 № 8831-2407-1716-UA5606047[телефон приховано]. При цьому, обставин щодо оскарження такого рішення в досудовому порядку позивачем ні у позовній заяві, ні у заяві про усунення недоліків позову не наведено.
В судовому засіданні представник відповідача також зазначив, що таке рішення позивачем в досудовому порядку не оскаржувалося.
Таким чином, зважаючи на наведені вище положення права суд стверджує, що до позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.03.2025 № 8831-2407-1716-UA5606047[телефон приховано] поширюється шестимісячний строк звернення до суду.
Згідно із п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пп.42.2, 42.3 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
За змістом п. 42.4 ст. 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.
Положенням 42.5 ст. 42 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі наявності заяви платника податків про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування контролюючих органів з таким платником податків здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням відповідних вимог чинного законодавства. Якщо ж платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
За матеріалами даної справи встановлено, що позивач заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет, контролюючому органу не подавав, що не заперечується і відповідачем. Отже, листування з позивачем має здійснюватися шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Згідно витягу з Реєстру Гощанської територіальної громади, адреса реєстрації місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Така ж адреса наведена позивачем і у позовній заяві, отже вказана адреса місця проживання позивача є актуальною.
За матеріалами цієї справи стверджується, що копію спірного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.03.2025 № 8831-2407-1716-UA5606047[телефон приховано] направлено позивачу 13.03.2025 засобами поштового зв`язку на адресу місця проживання: АДРЕСА_1 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
В судовому засіданні судом оглянутий оригінал поштового відправлення та встановлено, що таке поштове відправлення повернулося до Головного управління ДПС у Рівненській області з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 31.03.2025.
Таким чином граничний строк звернення до суду з цим позовом є 30.09.2025.
Водночас, із даним позовом в частині оскарження ППР за 2025 рік, позивач звернувся до суду лише 11.05.2026, тобто зі значним пропуском шестимісячного строку звернення до суду (понад 7 місяців), встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Досліджені в судовому засіданні докази дають підстави стверджувати, що відповідач повністю дотримався вимог податкового законодавства щодо направлення спірного податкового повідомлення-рішення у належний спосіб на актуальну адресу позивача у цій справі.
Суд зауважує, що повернення кореспонденції з відміткою «за закінченням терміну зберігання», є наслідком бездіяльності самого позивача, який не з`явився до відділення поштового зв`язку для отримання листа. Позивач зобов`язаний цікавитися станом своїх справ. Неотримання пошти, яка надходила за офіційним місцем проживання, свідчить про суб`єктивне небажання знати про наявність будь-якої інформації, а не про об`єктивну неможливість її отримати.
В свою чергу, повернення конвертів із відміткою "за закінченням терміну зберігання" свідчить про те, що державне підприємство поштового зв`язку створило всі умови для отримання кореспонденції, натомість позивач без поважних причин знехтував своїм обов`язком щодо її отримання. Тому, посилання на неотримання письмового податкового повідомлення-рішення, як на підставу для поновлення строків звернення до суду, є неспроможним, оскільки зумовлено виключно волею та суб`єктивною поведінкою самого позивача, що не може вважатися об`єктивною перешкодою у розумінні ст. 121 КАС України.
Отже, доводи позивача про те, що про наявність спірного рішення йому стало відомо 01.05.2026, є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
За наведених обставин суд вважає, що наведені позивачем обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог.
Згідно ч. ч. 3 та 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви в частині вимог щодо оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.03.2025 № 8831-2407-1716-UA5606047[телефон приховано], без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки клопотання позивача про повернення судового збору відсутнє, то питання його повернення судом наразі не вирішується.
Керуючись статтями 240, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2025 № 8831-2407-1716-UA5606047[телефон приховано], залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений дата 15 липня 2026 року.
Суддя Т.О. Комшелюк