УХВАЛА
15 липня 2026 року
м. Київ
справа №640/39681/21
адміністративне провадження № К/990/31089/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026 у справі №640/39681/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа: Приватне підприємство «Клініка Антистаріння «Медіком» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 03.07.2026 надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026 у справі №640/39681/21.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2024, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа: Приватне підприємство «Клініка Антистаріння «Медіком» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.10.2021 №75818, зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.12.2021 №3541231/40065428. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просив зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 19.06.2021, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕРВІС», датою її фактичного подання.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено, зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 16.09.2021, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕРВІС» датою її фактичного подання, а саме 07.10.2021.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 4 частини 4 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням положень статті 252 КАС України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, після його ухвалення стає невід`ємною частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті.
Відповідно, додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026 у справі №640/39681/21, яка є справою незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026 у справі №640/39681/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва О.В. Білоус І.Л. Желтобрюх