УХВАЛА
15 липня 2026 року
м. Київ
справа №640/39681/21
адміністративне провадження № К/990/31607/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026 у справі №640/39681/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа: Приватне підприємство «Клініка Антистаріння «Медіком» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 06.07.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026 у справі №640/39681/21.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2024, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа: Приватне підприємство «Клініка Антистаріння «Медіком» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.10.2021 №75818, зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.12.2021 №3541231/40065428. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просив зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 19.06.2021, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕРВІС».
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новосервіс» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено, зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 16.09.2021, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕРВІС» датою її фактичного подання, а саме 07.10.2021.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 4 частини 4 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням положень статті 252 КАС України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, після його ухвалення стає невід`ємною частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті.
Відповідно, додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026 у справі №640/39681/21, яка є справою незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Скаржником вказано, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, проте обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026 у справі №640/39681/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва О.В. Білоус І.Л. Желтобрюх