Єдиний унікальний номер судової справи 462/6091/26
Номер провадження 2/462/3419/26
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
(заяву підписано особою, яка не має права її підписувати)
14 липня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
встановив:
І. Рух справи
Представник позивача ВЧ НОМЕР_1 - Ходяков А. М., 09.07.2026 року (вх. № 18199) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова (документ сформований у системі «Електронний суд» 29.06.2026 року) з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, у якій просить суд:
-стягнути з відповідача на користь позивача кошти сплачені за матеріальну шкоду у розмірі 156 420 грн. 09 коп. та 1 564 грн. 20 коп. судового збору.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
Судом у порядку ч. 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) отримано відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3027871 від 14.07.2026 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.
Окрім цього, 14.07.2026 року судом отримано відповідь № 3027893 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відносно відповідача у справі.
ІІ. Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду
Суд, здійснивши попередню перевірку поданої позовної заяви та долучених до неї документів, оцінивши їх на предмет відповідності вимогам процесуального закону щодо форми, змісту та підписання, зазначає, що дотримання таких вимог є необхідною умовою для прийняття заяви до розгляду. Перевірка належного оформлення позовної заяви має істотне значення для забезпечення реалізації права особи на судовий захист у передбаченому законом порядку. З огляду на це суд перевіряє, чи відповідають подані матеріали вимогам, визначеним ЦПК України, а також чи підтверджено належним чином повноваження особи, яка підписала позовну заяву.
Разом з цим, під час перевірки встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки підписана особою, повноваження якої на вчинення таких дій не підтверджені належними доказами.
У зв`язку з цим суд вважає, що подання заяви відбулося з порушенням положень ст. 175 та 185 ЦПК України, що є підставою для її повернення.
Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.
ІІІ. Щодо повноважень особи-підписанта
Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з тим, виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
За змістом ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 58 ЦПК України).
Згідно п. 1 ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
ІV. Підсумки та мотиви суду
Перевіривши матеріали позовної заяви на відповідність вимогам процесуального закону, суд зазначає таке.
Позовна заява подана до Залізничного районного суду м. Львова через підсистему «Електронний суд» 09.07.2026 року та підписана представником позивача Ходяковим А. М.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (самопредставництво), або через представника.
Згідно з ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником, обов`язково додається документ, що підтверджує його повноваження.
Проте до матеріалів справи не долучено жодного підтвердження повноважень Ходякова А. М. на представництво інтересів позивача.
Зокрема, у пункті 1 розділу «Додатки» позовної заяви позивач зазначив про долучення «електронної довіреності», проте фактично матеріали містять лише протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (що стосується іншої особи - Мимрикова Д. В.), який не відповідає вимогам довіреності, визначеним ст. 244-250 ЦК України.
Також матеріали справи не містять актуального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), що позбавляє суд можливості перевірити актуальність повноважень підписанта станом на дату подання позову.
Суд наголошує, що при зверненні через систему «Електронний суд» позивач мав технічну можливість сформувати актуальний електронний витяг з ЄДР та надати довіреність, яка б відповідала вимогам закону.
Самостійний пошук судом інформації в реєстрах за умови ненадання позивачем належних документів порушував би принцип рівності сторін та виходив би за межі обов`язків суду на стадії відкриття провадження.
Суд вважає необхідним зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04.12.1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Суд бере до уваги позицію ЄСПЛ щодо неприпустимості «надмірного формалізму», водночас наголошуючи, що право на судовий захист має реалізовуватися виключно у порядку, встановленому процесуальним законом. Згідно зі ст. 81 ЦПК України, тягар доказування наявності повноважень покладено на заявника. Ненадання суду належного процесуального документа, що підтверджує повноваження підписанта, унеможливлює ідентифікацію особи як такої, що має право на звернення до суду, що є самостійною підставою для повернення заяви.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, з огляду на вказане заяву слід повернути особі, яка її подала.
На підставі наведеного та керуючись ст. 19, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -
постановив:
1. Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - повернути заявнику.
2. Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).
3. Роз`яснення суду
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
4. Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко