Справа № 947/28925/26
Провадження № 2-з/947/433/26
УХВАЛА
про вжиття заходів забезпечення позову
15.07.2026 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., розглянувшизаяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі № 947/28925/26, -
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову у якій просить: розглянути мою заяву про забезпечення позову та за результатом її розгляду постановити Ухвалу якою накласти арешт на належне мені - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в м. Холмськ Сахалінської області, рФ, РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що народилась в м. Одеса Одеської області, Україна, РНОКП: НОМЕР_2 , на праві спільної сумісної власності, як придбане за час перебування у шлюбі, нерухоме майно - домоволодіння, а саме: житловий будинок загальною площею 155,2 кв.м.; житловою площею 68,1 кв. м.; розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 318 кв.м., належній на праві власності Одеській міській раді Одеської області, шляхом заборони його відчудження та здачі в оренду.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у позивача виникли побоювання, що відповідач, без його відома та згоди,намагається продати на умовах та за ціну на її власний розсуд вище вказане нерухоме майно, а саме: житловий будинок розташований на земельній ділянці належній на праві власності Одеській міській раді за адресою: АДРЕСА_1 , а вручені кошти присвоїти.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви з додатками, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що предметом спору у вищевказаній цивільній справі є визнання права власності на 1/2 частки житловий будинок загальною площею 155,2 кв.м.; житловою площею 68,1 кв. м.; розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до вимог ч. 1ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд враховує, що ч. 4ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 №756/2609/20 (провадження № 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою: «Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Крім того, суд враховує, що як зазначено в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.11.2018 у справі № 640/17257/16 (провадження № 61-37105св18): «Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя встановив, що між сторонами дійсно існує спір, здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, з огляду на що дійшов висновку щодо необхідності застосування в даному випадку заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно.
При цьому суддя вважає, що відповідний вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно: житловий будинок загальною площею 155,2 кв.м.; житловою площею 68,1 кв. м.; розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є співмірними з заявленими позовними вимогами, та застосування такого виду забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача. Крім того, такий захід забезпечення позову є тимчасовим і в разі вирішення між сторонами спору може бути скасовано судом.
Вжиття відповідного заходу забезпечення позову не призведе до порушення принципу співмірності забезпечення позову щодо предмету спору, оскільки вказані заходи спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не накладають обтяжливих обов`язків на відповідача.
При цьому, одним із завдань цивільного судочинства у відповідності до вимогст. 2 ЦПК Україниє саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову частково.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1ст. 158 ЦПК Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову, зокрема, за вмотивованим клопотанням учасника справи, якщо останній заперечуючи в ході розгляду справи спростує підстави для забезпечення позову, зазначивши, яким чином це порушує його права.
Керуючись ст.ст.149-153,259,260,353 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі № 947/28925/26 задовольнити частково.
Накласти арешт на житловий будинок загальною площею 155,2 кв.м.; житловою площею 68,1 кв. м.; розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Обов`язок пред`явлення даної ухвали покласти на позивача, або його представника (адвоката) за довіреністю (ордером).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Заявник (позивач): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Бескровний Я. В.