ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
16 липня 2026 року м. Львів Справа № 300/1849/26 пров. № А/857/29062/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Качмара В. Я.
суддів - Мандзія О. П.
Онишкевича Т. В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі № 300/1849/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року відмовлено у прийнятті заяви позивача про уточнення позовних вимог від 27.04.2026 в редакції заяви від 28.04.2026.
Вказану ухвалу позивач оскаржив в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику.
Позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою про роз`яснення ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у даній справі (далі - Заява), у якій заявник просить надати роз`яснення щодо правових підстав висновку суду про повернення апеляційної скарги та можливості апеляційного оскарження ухвали про відмову у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог.
Покликається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2026 року у справі № 405/7590/24, у якій цей суд дійшов висновку, що ухвала суду про відмову у прийнятті заяви про зміну предмета або підстав позову підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, оскільки наслідком такої відмови є повернення заяви позивачу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали Заяви, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Частиною четвертою статті 254 КАС передбачено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим ця правова норма не містить, а із її змісту вбачається, що пояснення щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.
Верховним Судом у постанові від 13 вересня 2019 року у справі № 816/1512/15 зазначено, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз`яснення рішення є його незрозумілість.
Таким чином, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, у чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 вказав, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Також у постанові від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22 Верховний Суд, надаючи тлумачення положенням статті 254 КАС, зазначив, що роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення певних текстуальних недоліків (якості) резолютивної частини судового акта, який полягає у поясненні рішення суду у більш зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина для учасників спору є логічною та не допускає кількох варіантів тлумачення. Без відповідного роз`яснення виконання рішення суду може бути ускладненим або взагалі неможливим.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що механізм роз`яснення судового рішення, визначений статтею 254 КАС, не допускає тлумачення судом норм процесуального права, а натомість, передбачає уточнення змісту судового рішення, зокрема, у спосіб зміни формулювання викладення відповідної частини судового рішення на більш чітке та зрозуміле, уточнення окремих положень судового рішення, які є нечіткими або допускають неоднозначність їх тлумачення, пояснення застосованих судом термінів або понять. Однак, за будь-яких умов, не допускається зміна змісту судового рішення шляхом його звуження або розширення.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 460/9602/20.
Проаналізувавши подану Заяву, апеляційний суд вважає, що доводи такої не стосуються питання незрозумілості/нечіткості судового рішення, натомість свідчать про незгоду позивача з результатом судового рішення і тлумачення судом норм процесуального права.
У свою чергу, зі змісту ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2026 року вбачається, що така в цілому, як і її резолютивна частина, є чіткою та зрозумілою, загалом ухвала містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при її прийнятті, а також посилання на положення закону, якими він керувався.
Фактично доводи заявника спрямовані на отримання правової оцінки мотивів ухвали та повторний перегляд висновків суду щодо можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, що виходить за межі предмета розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, визначеного статтею 254 КАС.
Як убачається з постанови Касаційного цивільного суду від 20 травня 2026 року у справі № 405/7590/24, на яку покликається позивач, суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків за результатами касаційного перегляду ухвали у подібних правовідносинах. При цьому, позивач у цій справі не позбавлений права на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду, тоді як питання щодо можливості відкриття касаційного провадження належить до компетенції суду касаційної інстанції.
У контексті наведеного вище, а також враховуючи те, що мотиви вказаної Заяви не стосуються роз`яснення рішення суду шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення Заяви у даній справі.
Керуючись статтями 254, 311, 321, 322 КАС,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2026 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. П. Мандзій
Т. В. Онишкевич