ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"30" вересня 2026 р. справа № 300/1849/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Григорука О.Б., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 300/1849/26 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення.
24.09.2026 позивач подав суду заяву від 24.09.2026 про відвід судді по справі Микитин Н.М. Заяву мотивовано тим, що суддя Микитин Н.М. уже оцінила докази по справі № 300/9643/24, які також є документами у справі № 300/1849/26. До заяви від 24.09.2026 ОСОБА_1 долучив копію рішення (вступної та резолютивної частини) Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2026 у справі № 300/9643/24 (т. 2 а.с. 182).
29.09.2026 суд ухвалою визнав необґрунтованим заявлений відвід, оскільки заявником не наведено підстав для відводу, визначених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалив передати адміністративну справу № 300/1849/26 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (т. 2 а.с. 191-192).
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 визначено суддю, який не входять до складу суду, що розглядає дану справу.
Частиною 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Розглянувши питання про відвід в порядку письмового провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Частиною 4 статті 39 КАС України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Суд зазначає, що положення статей 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України, визначають вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу).
Самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності судді недостатньо для його відводу, та обов`язково повинні бути обґрунтовані підстави для цього сумніву.
Частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, незгода позивача з процесуальними діями і рішеннями судді, а саме оцінкою доказів у справі № 300/9643/24, які також є доказами у справі № 300/1849/26, не може бути підставою для відводу судді.
Інших доводів, підтверджених належними доказами, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, встановлених чинним законодавством позивачем не надано.
Враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд дійшов до висновку, що заява позивача від 24.09.2026 про відвід судді по справі є необґрунтованою та безпідставною, а тому не підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 від 24.09.2026 про відвід головуючої судді Микитин Н.М. в адміністративній справі № 300/1849/26 - відмовити.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала окремо не оскаржується, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Григорук О.Б.