Справа №705/4614/26
2-з/705/18/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2026 року м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши заяву про забезпечення позову, подану ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя,
У С Т А Н О В И В:
У провадженні суду перебувають матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій зазначає про те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , та квартира за адресою: АДРЕСА_2 , були придбані подружжям під час перебування в шлюбі, але право власності зареєстроване за відповідачем, що призвело до виникнення спору. Як стало відомо позивачу, відповідач має намір здійснити відчуження цих квартир з метою уникнення їх поділу. В разі відчуження відповідачем квартир, які набуті під час шлюбу, вони можуть перейти у власність добросовісних набувачів, що істотно ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду про поділ майна подружжя. Крім того, одна із спірних квартир є місцем фактичного проживання позивача разом із двома дітьми, які є особами з інвалідністю та потребують постійного проживання у стабільних житлових умовах. Відчуження зазначеної квартири до вирішення спору по суті створить реальну загрозу порушення житлових прав позивача та дітей.
Просить з метою забезпечення позову накласти арешт на спірне нерухоме майно, а саме: - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Заборонити будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, зміну власника чи державну реєстрацію переходу права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , до остаточного вирішення спору судом.
На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За змістом ч.6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У п.7 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ вказано, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні.
Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 р. у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 р. у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 р. у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 р. у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є зокрема нерухоме майно, а саме: 1) квартира за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 ем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 1396130571108; 2) квартира за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 ем, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 29470187.
Позивач просить забезпечити позов шляхом накладання арешту на спірне вищевказане нерухоме майно, а також заборонити будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, зміну власника чи державну реєстрацію переходу права власності на вказане належне відповідачу майно, до остаточного вирішення спору судом.
При цьому обґрунтовано зазначає, що заходи забезпечення позову, про які у просить позивач, відповідають предмету позову та в той же час, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Суд, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходів саме такого виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав та інтересів, оскільки існує обґрунтований ризик того, що майно може бути відчужено шляхом укладання відповідачем, як власником майна, цивільно-правових угод з таким майном, яке нерозривно пов`язано з предметом спору, а тому вважає за необхідне для забезпечення позовних вимог, накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та заборонити будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, зміну власника чи державну реєстрацію переходу права власності на вказане майно до .
На думку суду, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Як передбачено ч.1 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), оскільки за наявними матеріалами обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч.3 ст.154 ЦПК України, відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст.149, 150, 153, 154, 353, 354 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на наступне майно:
- квартиру за адресою АДРЕСА_1 , право власності зареєстроване за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 1396130571108;
- квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , право власності зареєстроване за ОСОБА_2 ем (РНОКПП: НОМЕР_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 29470187;
та заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, зміну власника чи державну реєстрацію переходу права власності на зазначене нерухоме майно.
Заходи забезпечення позову застосувати до набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію даної ухвали направити до Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для вжиття відповідних заходів та сторонам - до відома.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Роман Володимирович Піньковський