СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
16 липня 2026 року м. Харків Справа № 917/1833/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Селянсько-фермерського господарства "Світанок" (вх. №1421 П/1) на рішення Господарського суд Полтавської області від 28.05.2026 у справі № 917/1833/25
за позовною заявою Приватного підприємства "Трансбуд Проект 2021" (код ЄДРПОУ 37787121, адреса: вул. Панченка Володимира, 6, каб. 8, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)
до Селянсько-фермерського господарства "Світанок" (код ЄДРПОУ 30951401, адреса: вул. Миру, 23, село Заріг, Лубенський район, Полтавська область, 37740)
про стягнення 506 600,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Трансбуд Проект 2021» (позивач) до Селянсько-фермерського господарства «Світанок» (відповідач) про стягнення 255 000 грн основного боргу, 170 000 грн штрафу, 81 600 грн пені відповідно до умов договору підряду №ТПБ-27-08 від 27.08.2024 (далі - Договір).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не склав акт про виявлені недоліки робіт та не підписав у строк, визначений Договором, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №4 від 10.07.2025 на суму 1 700 000 грн; а також на те, що зазначений акт вважається підписаним відповідно до п.6.3 Договору. З урахуванням сплаченої відповідачем попередньої оплати та часткової оплати виконаних робіт, заборгованість відповідача, за розрахунком позивача, складає 255 000 грн.
Позивачем також висунуті вимоги про стягнення 170 000 грн штрафу відповідно до п.8.3 Договору за безпідставну відмову від підписання акта здачі-приймання робіт, а також про стягнення 81600,00 грн пені за порушення строків оплати, нарахованої за період з 06.08.2025 по 06.09.2025 відповідно до п.8.1 Договору.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі № 917/1833/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Селянсько-фермерського господарства "Світанок" на користь Приватного підприємства "Трансбуд Проект 2021" - 255 000 грн заборгованості, 6 930,41 грн пені, 3928,96 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовлено.
Селянсько-фермерське господарство "Світанок" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційний суд скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі № 917/1833/25 в частині стягнення з СФГ «Світанок» на користь ПП «Трансбуд Проект 2021» 255 000,00 грн заборгованості, 6 930,41 грн пені та 3 928,96 грн витрат зі сплати судового збору. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ПП «Трансбуд Проект 2021» у задоволенні позовних вимог про стягнення з СФГ «Світанок» 255 000,00 грн та пені. Стягнути з ПП «Трансбуд Проект 2021» на користь СФГ «Світанок» судові витрати, понесені у зв`язку з поданням апеляційної скарги. Призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу з питань, викладених у цій апеляційній скарзі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2026 апеляційну скаргу Селянсько-фермерського господарства "Світанок" на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі № 917/1833/25 залишено без руху. Селянсько-фермерському господарству "Світанок" встановлено строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали. У вказаний строк заявником має бути надано суду: клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги. Роз`яснено заявникові, що у разі не усунення ним недоліків у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржникові.
14.07.2026 засобами поштового відправлення до суду від апелянта надійшла заява (вх. № 7685) про усунення недоліків, до якої надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026.
В обґрунтування поважності причин, що призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, скаржник зазначає наступне.
Наказом СФГ «Світанок» №63 від 03.06.2026 голові господарства Горбу Миколі Миколайовичу було надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 08.06.2026 по 01.07.2026 включно.
Вказаним наказом також передбачено тимчасове покладення виконання окремих обов`язків голови господарства на юрисконсульта Коробченка Євгенія Миколайовича.
Фактично у період перебігу процесуального строку на апеляційне оскарження Микола Горб перебував за межами території України, що підтверджується копіями сторінок паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
12.06.2026 керівник господарства здійснив виїзд до сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії через пункт пропуску Bristol Ports. Під час повернення в Україну 25.06.2026 ним було перетнуто державний кордон через територію Республіки Молдова, що також підтверджується відповідними відмітками компетентних прикордонних органів.
Отже, майже весь строк, визначений ст. 256 ГПК України для подання апеляційної скарги, керівник підприємства фактично перебував за межами України. Саме ця обставина істотно ускладнила можливість своєчасного прийняття остаточного рішення щодо апеляційного перегляду судового рішення та погодження кінцевої редакції апеляційної скарги.
Прийняття рішення щодо подання апеляційної скарги, визначення її предмета, меж оскарження, погодження процесуальної стратегії захисту, прийняття рішення щодо призначення судової експертизи, а також погодження витрат підприємства, пов`язаних із судовим процесом, належать до виключної компетенції керівника підприємства.
Хоча на період відпустки виконання окремих функцій було покладено на юрисконсульта, останній не був уповноважений самостійно приймати стратегічні рішення щодо оскарження судового рішення, визначення остаточної правової позиції господарства, погодження обсягу апеляційних вимог та фінансування проведення судової будівельної-технічної експертизи, необхідність призначення якої прямо ставиться в апеляційній скарзі.
Крім того, апеляційна скарга у даній справі не є формальним документом. Її зміст містить комплексну правову позицію, спрямовану на спростування висновків суду першої інстанції, аналіз великого обсягу доказів, а також клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої потребує значних фінансових витрат та безпосередньо впливає на господарську діяльність підприємства.
За таких обставин погодження кінцевої редакції апеляційної скарги без участі керівника господарства було неможливим.
Після повернення директора в Україну останнім без зволікання було погоджено остаточну редакцію апеляційної скарги, визначено остаточну процесуальну позицію підприємства, вирішено питання щодо призначення експертизи, забезпечено сплату судового збору та невідкладно направлено апеляційну скаргу до суду.
Таким чином, заявник діяв добросовісно, а пропуск строку не був наслідком недбалості чи навмисного затягування процесу, а виник виключно через об`єктивні обставини, що не залежали від волі апелянта.
У даному випадку причини пропуску строку підтверджуються належними письмовими доказами та полягають у сукупності наступних обставин:
- керівник СФГ «Світанок» перебував у щорічній відпустці відповідно до наказу підприємства;
- зазначена відпустка фактично проходила за межами України, що підтверджується копіями паспорта для виїзду за кордон;
- саме керівник господарства уповноважений приймати рішення щодо оскарження судових рішень, визначення меж апеляційного перегляду та погодження кінцевої правової позиції підприємства;
- апеляційна скарга містить клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої пов`язано із значними фінансовими витратами та потребувало окремого погодження керівником підприємства;
- одразу після повернення керівника до України підприємством без виправданого зволікання було завершено погодження процесуальних документів, забезпечено сплату судового збору та направлено апеляційну скаргу до суду.
Таким чином, між зазначеними обставинами та пропуском процесуального строку існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.
Проаналізувавши заявлене клопотання про поновлення строку апеляційний суд зазначає таке.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 ст. 261 цього Кодексу (ч. 3 ст. 256 ГПК України).
У розумінні ст. 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Частиною 3 ст. 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту частин 2 та 3 ст. 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Зазначені правові позиції наведені у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14, від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 08.10.2019 у справі № 5011-46/18261-2012.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях Європейського суду з прав людини, у т. ч. рішення у справі «МШ «Голуб» проти України» від 18.10.2005, рішення справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, рішення у справі «Меньшакова проти України» від 08.04.2010, рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
У постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц наголошено, що саме до повноважень національних судів належить вирішувати питання про будь-яке поновлення строку на апеляційне оскарження, такі повноваження не є необмеженими. Національні суди зобов`язані навести підстави. У кожній справі суди мають перевірити, чи можуть підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження виправдати втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує свободу розсуду судів щодо часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином, за змістом наведених норм та судової практики Верховного Суду, подання апеляційної скарги з пропуском строків на апеляційне оскарження, не звільняє скаржника від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Суд, у свою чергу, має оцінити надані стороною пояснення та докази на предмет їхньої поважності та обґрунтованості відповідно до вимог ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
У даній справі, рішення Господарського суду Полтавської області ухвалено 28.05.2026, тому останнім днем строку на апеляційне оскарження є 17.06.2026 (враховуючи вихідні дні).
Апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
За приписами статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Матеріали справи містять довідку про доставку рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі № 917/1833/25 в Електронний кабінет учасника, з якої вбачається, що СФГ «Світанок» отримав оскаржувану ухвалу через систему "Електронний суд" 28.05.2026 об 14 год. 09 хвилині.
Отже, строк на апеляційне оскарження вказаного рішення завершився 17.06.2026.
Натомість з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що апелянтом подано апеляційну скаргу 25.06.2026, тобто з пропуском строку на 8 днів.
Твердження скаржника щодо перебування керівника СФГ «Світанок» у щорічній відпустці, та, відповідно, неможливості вчасного погодження парової позиції, яка викладена в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає необґрунтованим зважаючи на наступне.
Оскаржуване рішення було отримано апелянтом до прийняття наказу СФГ «Світанок» №63 від 03.06.2026.
Так, відповідно до цього наказу голові господарства Горбу М. М. було надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 08.06.2026 по 01.07.2026 включно.
Отже, у працівників апелянта була можливість узгодити правову позицію підприємства з керівником щодо оскаржуваного рішення в проміжок з 29.05.2026 по 07.06.2026. Навіть якщо рахувати виключно робочі дні, у апелянта було 8 днів.
Апелянтом не надано доказів того чи приймались будь-які дії, спрямовані на підготовку апеляційної скарги в цей проміжок часу.
З матеріалів клопотання відомо, що на СФГ «Світанок» є посада юрисконсульта.
Так, відповідно до наказу СФГ «Світанок» №63 від 03.06.2026 виконання обов`язків голови покладено на юрисконсульта Коробченка Є. М.
Зі змісту цього речення вбачається, що на час перебування голови СФГ «Світанок» Горба М. М. у щорічній відпустці весь обсяг повноважень голови переходить до юрисконсульта. Жодних уточнень щодо переліку обов`язків даний наказ не містить, а тому апеляційний суд доходить висновку про те, що в даному випадку делегуються усі обов`язки голови господарства зокрема, прийняття рішень щодо подальшої стратегії оскарження рішення господарського суду; виконання завдань, пов`язаних зі складанням апеляційної скарги та її подання до апеляційного суду.
Також, відомості з наказу №63 від 03.06.2026 суперечать твердженням апелянта стосовно того, що цим наказом передбачено тимчасове покладення виконання окремих обов`язків голови господарства на юрисконсульта Коробченка Є. М.
Отже, наказом №63 від 03.06.2026 прямо передбачено делегування усіх обов`язків голови СФГ «Світанок» юрисконсульту Коробченку Є. М., а тому вирішення питання щодо апеляційного оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі № 917/1833/25 юрисконсульт міг та мав би прийняти самостійно.
На переконання колегії суддів, подання апеляційної скарги у цій справі було можливим без обов`язкового погодження правових та фінансових питань з керівником господарства.
Апелянт вказує, що прийняття рішення щодо подання апеляційної скарги, визначення її предмета, меж оскарження, погодження процесуальної стратегії захисту, прийняття рішення щодо призначення судової експертизи, а також погодження витрат підприємства, пов`язаних із судовим процесом, належать до виключної компетенції керівника підприємства.
Проте апелянт не надав доказів, того що такі дії узгоджуються виключно з керівником господарства. Статуту СФГ «Світанок» до матеріалів справи не надано, а тому апеляційний суд не може переконатися у виключності узгодження питань щодо апеляційного оскарження рішень з керівником господарства. Інших доказів, що б свідчили про протилежне та підтримували твердження апелянта матеріали справи не містять.
Щодо подання клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи апеляційний суд зазначає, що таке клопотання не обов`язково заявляти разом з апеляційною скаргою. Означене вбачається з положень ст. 99, 169 ГПК України. А тому доводи про необхідність одночасного подання такого клопотання з апеляційною скаргою є безпідставними.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що офіційна щорічна відпустка керівника СФГ «Світанок» тривала з 08.06.2026 по 01.07.2026 включно.
Проте, апелянтом не надано до суду доказів того коли керівник апелянта покинув територію України. Відомо лише коли він прибув на територію Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та дату його повернення в Україну.
Тому, апеляційний суд не може встановити скільки саме днів керівник апелянта перебував за межами України.
Разом з тим, апеляційна скарга подана до Східного апеляційного господарського суду саме 25.06.2026, тобто до виходу керівника з відпустки і саме у день його повернення в Україну.
На підставі цього колегія суддів дійшла висновку про те, що у керівника та уповноважених осіб господарства, що здійснюють юридичний супровід апелянта, була можливість встановити зв`язок або здійснювати листування для того щоб узгодити остаточну версію апеляційної скарги, поки керівник перебував на території України.
Додатково суд звертає увагу на те, що апеляційна скарга була подана адвокатом Симоненко Т. В., що представляє апелянта у справі № 917/1833/25, а не уповноваженими особами господарства.
Отже, правову позицію підприємства могли підготувати не лише уповноважені працівники СФГ «Світанок», а і адвокат, з яким у апелянта укладено договір про надання правничої допомоги (Інформація з ордерів на надання правничої допомоги: від 21.06.2026 у суді першої інстанції, та від 25.06.2026 у суді апеляційної інстанції. В обох ордерах вказується, що повноваження адвоката не обмежуються договором про надання правничої допомоги).
Зважаючи на вищевикладене, повноваження щодо підготовки правової позиції апелянта по цій справі для звернення до Східного апеляційного господарського суду могли здійснювати юрисконсульт господарства та адвокат, який уповноважений на представництво апелянта.
Апеляційному суду не надано переконливих доказів того, що узгодження абсолютно усіх питань, що виникають під час апеляційного оскарження рішення господарського суду, необхідно погоджувати з керівником. Так само не надано доказів того, що під час перебування у відпустці, у працівників господарства, або інших уповноважених осіб господарства не було можливості зв`язатися із керівником і повідомити про те, що строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі № 917/1833/25 добігає кінця, а тому терміново необхідно вжити заходів для підготовки апеляційної скарги.
Також суд звертає увагу на те, що апелянта точно був тиждень на підготовку апеляційної скарги, а у працівників апелянта була можливість узгодити правову позицію підприємства з керівником щодо оскаржуваного рішення в проміжок з 29.05.2026 по 07.06.2026.
Таким чином, колегія суддів констатує відсутність обставин непереборної сили і поважних причин, що призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі № 917/1833/25.
Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що неналежна організація процесу з оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі № 917/1833/25, не може вважатися непереборними обставинами, оскільки розподіл обов`язків між працівниками господарства, делегування повноважень між працівниками та їх виконання залежить виключно від дій та рішень СФГ «Світанок».
Так, Верховний Суд у постановах від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21, від 28.11.2022 у справі № 560/10645/21, від 03.11.2025 у справі № 917/2317/24 зазначив про те, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Подібний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 03.11.2025 у справі № 917/2317/24.
Оцінивши наведені скаржником доводи у їх сукупності з установленими обставинами справи та вимогами процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Проаналізовані вище доводи апелянта свідчать про неналежну організацію забезпечення представництва з боку відповідальних осіб/працівників СФГ «Світанок» та його недбале ставлення до своїх процесуальних обов`язків, що в свою чергу не може вважатися поважними підставами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, наведені заявником причини зводяться до неналежної організації процесу з оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2026 у справі № 917/1833/25, що має виключно суб`єктивний характер і не є об`єктивною, непереборною перешкодою для своєчасного подання апеляційної скарги. За таких обставин підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, а заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
КГС Верховний Суд у Постанові від 06.02.2020 у справі №907/6/13 зазначає, що лише у разі невиконання відповідних вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху або якщо вказані скаржником на її виконання інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.
Отже, аналіз приписів статей 260, 261 ГПК України у їх взаємозв`язку засвідчує, що застосуванню судом апеляційної інстанції підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, передбачених пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України, безумовно має передувати реалізація вимог частини третьої статті 260 ГПК України щодо залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 917/1833/25 за апеляційною скаргою Селянсько-фермерського господарства «Світанок» на рішення Господарського суд Полтавської області від 28.05.2026 у справі у справі № 917/1833/25 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
У зв`язку з тим, що апеляційна скарга Селянсько-фермерського господарства «Світанок» була подана до Східного апеляційного господарського суду засобами поштового відправлення, то вона направляється на фізичну адресу скаржника.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргоюСелянсько-фермерського господарства «Світанок» на рішення Господарського суд Полтавської області від 28.05.2026 у справі у справі № 917/1833/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Додаток: апеляційна скарга з додатками на 45 аркушах.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян
Суддя Р.А. Гетьман