Ухвала № 138293339 у справі № 924/304/26 від 16.07.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

_______________________________________________________________________

У Х В А Л А

про грошові вимоги до боржника

"16" липня 2026 р. Справа № 924/304/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області в складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" про визнання грошових вимог до боржника у справі

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м.Полонне, Шепетівський район, Хмельницька область

про неплатоспроможність фізичної особи

Представники учасників справи: не з`явились

В судовому засіданні згідно ст.233 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Ухвалою суду від 29.04.2026 відкрито провадження у справі №924/304/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, з метою виявлення всіх кредиторів боржниці на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Багінського Артема Сергійовича, призначено попереднє засідання.

29.04.2026 з метою виявлення всіх кредиторів боржниці на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

06.07.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (далі - ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп"), сформована в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС 03.07.2026, про визнання грошових вимог до боржника у сумі 82 113,08 грн., у тому числі: 24 398 грн. за договором №9412808 від 11.09.2025, 36 925,08 грн. за договором №1464-0247 від 26.10.2024, 20 790 грн. за договором №427347 від 18.09.2025, а також 5 324,80 грн. витрат на оплату судового збору та 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 07.07.2026 заяву ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" про визнання грошових вимог до боржниці прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні на 16.07.2026.

10.07.2026 до суду надійшла заява за підписом представника боржниці про проведення судового засідання з розгляду заяви ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" про визнання грошових вимог без участі боржниці та її представника.

Також, 10.07.2026 до суду від керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Багінського А.О. надійшло повідомлення про результати розгляду вимог ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп", за змістом якого вимоги заявника визнано частково - у сумі 75 980,40 грн., а саме: 24 398 грн. заборгованості за тілом кредиту і процентами за договором №9412808 від 11.09.2025; 30 792,40 грн. заборгованості за тілом кредиту і процентами за договором №1464-0247 від 26.10.2024; 20 790 грн. заборгованості за тілом кредиту і процентами за договором №427347 від 18.09.2025, а також 5 324,80 грн. витрат по сплаті судового збору. Вимоги в частині 980 грн. штрафу та 5 152,68 грн. заборгованості за процентами за договором №464-0247 від 26.10.2024, а також 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу відхилено. За твердженням керуючого реструктуризацією вимога про визнання штрафних санкцій є протиправною та підлягає відхиленню на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а заборгованість а процентами в сумі 5 152,68 грн. не підлягає визнанню з огляду на нарахування після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржниці, що є недопустимим. Також керуючий реструктуризацією вказує на непередбаченість витрат на правову допомогу ст.133 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а також на типовість заяви з грошовими вимогами, її підготовка є складовою повсякденної операційної діяльності фінансової установи та не вимагала значних часових затрат чи аналізу складної судової практики, а фінансова установа мала процесуальну можливість здійснити представництво своїх інтересів штатними працівниками без залучення стороннього адвоката. Крім того зауважено, що заявлений розмір правничої допомоги в сумі 6 000 грн. є більшим, ніж аналоги у цій же справі, оскільки правнича допомога одного кредитора не може бути більшою за іншого, схвалення таких вимог створить штучний дисбаланс, надасть кредитору нелегітимну перевагу у сукупній сумі вимог та прямо порушить принцип конкурсної рівності кредиторів.

16.07.2026 до суду від ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" надійшли додаткові пояснення, за змістом яких заявник, не погоджуючись з доводами арбітражного керуючого в частині відмови в витратах на правничу допомогу вказує що відсутність у КУзПБ окремої норми про компенсацію витрат на правову допомогу, не свідчить про відсутність у кредитора відповідного права, оскільки провадження у справах про банкрутство здійснюється із застосуванням положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо інше прямо не встановлено КУзПБ, відтак витрати на професійну правничу допомогу є складовою судових витрат нарівні із судовим збором та мають з ним єдину правову природу. Визнання однієї складової судових витрат (судового збору) з одночасним відхиленням іншої складової тих самих судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) є непослідовним та не ґрунтується на приписах ст.123 ГПК України. Стверджує, що понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. підтверджений належними доказами, доданими до заяви про грошові вимоги. Разом з тим, заявник погоджується з доводами керуючого реструктуризацією щодо нарахування заборгованості за процентами за договором №1464-0247 від 26.10.2024 за період з 30.04.2026 по 04.06.2026 у загальному розмірі 5 152,68 грн, тобто після відкриття провадження у справі, не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та не заперечує проти відхилення вимог у цій частині. Відтак, просить визнати грошові вимоги у розмірі 76 960,40 грн. заборгованості за кредитними договорами, а також 5 324,80 грн судового збору та 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу як судові витрати, що підлягають задоволенню позачергово.

Також 16.07.2026 до суду від ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" надійшли додаткові пояснення щодо надання оригіналів документів.

Заявник, кредитори, боржниця, її представник та арбітражний керуючий у попереднє засідання не з`явились, повноважних представників не направили, будучи належно повідомленими про час, дату та місце проведення попереднього засідання, що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками про доставлення ухвали суду від 07.07.2026 до електронних кабінетів учасників справи в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Суд враховує положення ст.2 КУзПБ, згідно якого провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України, а також ст.ст.43, 46 ГПК України, за змістом яких участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними права.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Відтак, з огляду на належне повідомлення усіх учасників провадження про дату, час та місце попереднього засідання, встановлений присічний строк проведення попереднього засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" з грошовими вимогами до боржниці за наявними матеріалами, позаяк неявка заявника і боржниці не призводить до неможливості вирішення заяви по суті.

Розглянувши матеріали заяви ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" від 03.07.2026 про визнання грошових вимог до боржниці, судом встановлено та враховується таке.

Відповідно до ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 ст.122 КУзПБ унормовано, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно з ч.1, ч.4, ч.6 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Суд звертає увагу, що відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд відповідно до постанови від 20.05.2021 по справі №904/2166/20).

Згідно ч.4 ст.45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" звернулось до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог в розмірі 82 113,08 грн. 03.07.2026, тобто поза межами 30-денного строку на заявлення грошових вимог.

Дослідивши заявлені ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" у заяві від 03.07.2026 вимоги, судом встановлено, що дана заява кредитора ґрунтується на грошових зобов`язаннях боржниці, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (конкурсні), на підставі договору №9412808 від 11.09.2025, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "КІФ" та ОСОБА_1 ; договору №1464-0247 від 26.10.2024, укладеного між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_2 ; договору №427347 від 18.09.2025, укладеного між ТОВ "Інновація Компані" та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Частинами 1, 3, 5 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України проголошує принцип обов`язковості договору (pacta sunt servanda), тобто цивільне законодавство закріплює принцип непорушності досягнутих сторонами правочину домовленостей, а відтак закріплених у договорі відповідних умов.

На підтвердження факту існування кредиторської заборгованості заявником, серед іншого, подано договір №9412808 від 11.09.2025, укладений між ТОВ "Фінансова компанія "КІФ" та ОСОБА_1 з графіком платежів, як Додатком №1 до договору, лист ТОВ "ПрофітГід" про підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, log-файл укладення електронного договору, паспорт споживчого кредиту, довідку-розрахунок; договір про відкриття кредитної лінії №1464-0247 продукту «CreditKasa» від 26.10.2024, укладений між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_2 , додаткові угоди до нього від 28.10.2024, 28.11.2024, 02.02.2026, 24.02.2026 з повідомленнями ТОВ "Укр Кредит Фінанс" ОСОБА_2 про суми неповернутого кредиту з додатками, а саме таблицями обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту з додатком №2 до договору про відкриття кредитної лінії, довідку ТОВ "Укр Кредит Фінанс" про перерахування суми кредиту, квитанції Liqpay від 26.10.2024, 28.10.2024, 28.11.2024, 02.02.2025, лист ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" (сервіс "Еasypay") від 10.06.2026 за вих.№562127-1563796777-10062026, паспорт споживчого кредиту з додатком інформацією яка надається споживачу для порівняння різних пропозицій кредитодавця до укладення договору про споживчий кредит, розрахунок заборгованості; договір №427347 від 18.09.2025, укладений між ТОВ "Інновація компані" та ОСОБА_2 , інформаційне повідомлення споживача з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, як додаток №1, лист ТОВ "Пейтек" від 16.04.2026 за вих.№20260416-14, картку обліку договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансова компанія "КІФ" укладено договір №9412808 (далі - Договір №1), відповідно до п.п.1.1 якого товариство шляхом розміщення договору в онлайн системі на веб-сайті товариства направляє (робить) пропозицію укласти договір (оферту) відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, статей 10, 11 Закону України "Про електронну комерцію".

У п.1.3 Договору №1 зазначено, що особою, якій адресована пропозиція, є ОСОБА_1 .

Згідно із п.1.4 Договору №1 прийняти (акцептувати) пропозицію (приєднатися до договору) може лише клієнт, що подав анкету - Заявку на приєднання до договору.

За умовами п.п.1.5, 1.6 Договору №1 до приєднання до договору клієнт зобов`язаний ознайомитися з умовами договору, правилами, анкетою-заявкою на приєднання до договору. Якщо клієнт не згодний з умовами договору, правилами та/або вважає умови договору, правила такими, що є явно обтяжливими для клієнта, клієнт не має права вчиняти дії, спрямовані на укладення та виконання договору. Після приєднання клієнта до договору, всі умови договору є обов`язковими для товариства і клієнта. Клієнт приєднується до запропонованого договору в цілому.

Згідно з п.1.7.1 Договору №1 товариство розміщує на власному веб-сайті пропозицію укласти електронний договір (оферту). Клієнт, який має намір укласти електронний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на веб-сайті товариства за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим клієнтом в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний клієнтом при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на веб-сайті (п.1.7.2 договору). Клієнт в особистому кабінеті на веб-сайті товариства обирає умови, на яких бажає укласти електронний договір, формує анкету-заявку на приєднання до договору (п.1.7.3 договору).

Пунктом 1.7.4 Договору №1 передбачено, що у випадку погодження товариства на обрані клієнтом умови товариство у особистому кабінеті на веб-сайті товариства направляє клієнту пропозицію про укладення договору (оферту). Відповідь клієнта про прийняття (акцепт) пропозиції надається шляхом надсилання електронного повідомлення товариству, підписаного у відповідності до Закону України "Про електронну комерцію" електронним підписом одноразовим ідентифікатором. При цьому одноразовий ідентифікатор передається товариством як суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, клієнту (іншій стороні електронного правочинну) у смс-повідомленні на номер телефону, вказаний клієнтом при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на веб-сайті. Оригінал договору клієнта підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу. Після підписання такими електронними підписами договору його умови вважаються прийнятими, а договір є укладеним. Підписаний таким чином договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

За умовами п.п.3.1, 3.2 Договору №1 за цим договором товариство надає клієнту кредит у гривні, а клієнт зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити передбачені цим договором проценти та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає - 11 000 грн.

Строк пільгового кредитування - 30 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором, що є додатком №1 до цього договору.

Згідно з п.3.4 Договору №1 тип процентної ставки - фіксована. За користуванням кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільгова процентна ставка (знижка) - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,88% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду/наступного пільгового періоду користування кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду/наступного пільгового періоду - нараховується стандартна процентна ставка (п.3.4.1 Договору №1);

Стандартна процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,59% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду; пільговий період кредитування - 30 календарних днів з 11.09.2025 по 10.10.2025, пільгова процентна ставка (знижка) - 0,88%; стандартний період кредитування - 60 календарних днів з 11.10.2025 по 10.12.2025; стандартна процентна ставка - 1,59%. Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку кредиту та можуть бути змінені виключно на підставі укладеного між товариством та клієнтом додаткового договору до цього договору (п.3.4.2 Договору №1).

Перед укладенням цього договору товариством була здійснена електронна ідентифікація клієнта для входу в особистий кабінет та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації клієнта, з урахуванням вимог визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу: отримання через систему BankID ідентифікаційних даних (п.3.13 Договору №1).

Згідно з п.4.1 Договору №1 видача (надання) товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок клієнта за стандартом IBAN UA ____, та/або операції, за яким можуть здійснюватися з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 , реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки. Дата надання кредиту 11.09.2025.

У п.4.2 Договору №1 зазначено, що клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити проценти, що були нараховані за кредитом до 10.12.2025 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства. Кредит погашається частинами протягом строку кредитування згідно графіку платежів.

Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 10.12.2025, але у будь-якому випадку до повного виконання клієнтом зобов`язань за цим договором (п.11.1 Договору №1).

Крім того, 26.10.2024 між ТОВ "Укр Кредит Фінанс", як кредитодавцем, та ОСОБА_2 , як позичальником, укладено договір №1464-0247 продукту «CreditKasa» (далі - Договір №2), за умовами п.2.2 якого кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно п.2.4 Договору №2 мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника.

Пунктами 4.1- 4.2 Договору №2 визначено, що загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим договором становить 15 500 грн., дата надання/видачі кредиту: 26.10.2024.

Відповідно до п.4.7 Договору №2 плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентні ставки за користуванням кредитом, зазначені у пункті 4.10 договору, застосовуються у відповідні періоди дії договору і не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди позичальника. Однак, позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту).

Згідно п.4.8 Договору №2 базовий період складає 30 календарних днів.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього договору; в цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою; 0.75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше) (п.4.10 Договору №2).

Згідно п.4.11 Договору №2 комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 25.10.2025 (п.4.13 Договору №2).

Розділом 5 Договору №2 визначено порядок повернення кредиту. Так, у п.5.1 Договору №2 передбачено, що позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит в останній календарний день строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.

Цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умов договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті кредитодавця або у мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. Невід`ємною частиною цього договору є додатки: (1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (2) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України (п.12.1, 12.22 Договору №2).

В подальшому, 28.10.2024 сторони уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №464-0247, згідно умов якої кредитодавець та Ппозичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї додаткової угоди: сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди становить: 15 500 грн., сума нарахованих та несплачених процентів за користування кКредитом становить: 372 грн., сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу кредиту становить: 2 325 грн. Пунктом 2.1 цієї додаткової угоди визначено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 4 000 грн. Додатком до цієї угоди є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1464-0247.

Також, 28.11.2024 сторони уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №464-0247, згідно умов якої кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї додаткової угоди: сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди становить 17 041 грн., сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить: 681,64 грн., сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу кредиту становить: 0 грн. Пунктом 2.1 цієї додаткової угоди визначено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 2 400 грн. Додатком до цієї угоди є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1464-0247.

Окрім того, 02.02.2025 сторони уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №464-0247, згідно умов якої кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї додаткової угоди: сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди становить 18 579,60 грн., сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 1 858 грн., сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу кредиту становить: 0 грн. Пунктом 2.1 цієї додаткової угоди визначено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1 400 грн. Додатком до цієї угоди є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1464-0247.

24.02.2025 сторони уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №464-0247, згідно умов якої кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди становить 18 981,64 грн., сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 379,64 грн., сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу кредиту становить: 0 грн. Пунктом 2.1 цієї додаткової угоди визначено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1 000 грн. Додатком до цієї угоди є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1464-0247.

Додаткові угоди до Договору №2 підписані боржницею за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Також, 18.09.2025 між ТОВ "Інновація компані", як кредитором, та ОСОБА_2 , як позичальником, укладено договір №427347 (далі - Договір №3), за умовами п.п.1.1.1 якого кредитор надає позичальнику кредит у гривнях, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно п.1.2-1.3 Договору №3, сума кредиту (загальний розмір) складає: 7 000 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту: 270 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 27 днів.

Стандартна процентна ставка 1% в день, що застосовується: з дати укладення договору до останнього дня строку кредиту, визначеного в п.1.3 договору (включно) (п.1.4.1 Договору №3).

Відповідно до п.1.5 Договору №3 тип процентної ставки - фіксована.

Цільове призначення кредиту(мета отримання кредиту): на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п.1.6 Договору №3).

Пунктом 2.1 Договору №3 визначено кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 , що емітована банком України.

За умовами п.1.1 Договору №3 укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС кредитора, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт. Електронна ідентифікація позичальника в ІКС кредитора здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки кредитором правильності введення коду, що є електронним підписом позичальника та направлений кредитором на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході (під час обслуговування у кредитора). При цьому, позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІКС кредитора.

Суд враховує, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається (ч.2 ст.639 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон України "Про електронну комерцію" прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч.3 ст.207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до п.п.13.1, 13.2 договору №9412808 від 11.09.2025, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "КІФ" та ОСОБА_1 , цей договір є електронним договором у розумінні Закону України "Про електронну комерцію", оформленим в електронній формі, складений українською мовою та має повну юридичну силу. Цей договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого допускає Закон України "Про електронну комерцію".

Сторони у п.13.3 Договору №1 узгодили, що всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі (в т.ч. електронній), або через особистий кабінет.

У п.13.9 договору №1 зазначено, що укладаючи цей договір, клієнт підтверджує, що: ознайомився та погоджується з усіма умовами правил та договору, вивчив їх суть, зміст, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі; не вважає умови цього договору несправедливими, невигідними / вкрай невигідними для себе; укладає цей договір особисто, згідно зі своїм вільним волевиявленням, яке повністю відповідає внутрішній волі клієнта як сторони цього договору, усвідомлює значення своїх дій, обізнаний із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, не діє під впливом тяжкої для себе обставини; перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування"; б) вказана в статті 7 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", у повній відповідності з вимогами, що ставляться до порядку надання такої інформації; йому відомі права, передбачені Законом України "Про захист прав споживачів", та він повідомлений товариством про свої права і отримав від товариства інформацію у повній відповідності (обсязі, формі) до статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та інших законів та підзаконних актів України; підтверджує, що на момент укладення цього договору він не має підстав вважати свої права порушеними.

Відповідно до п.3.1 Договору про відкриття кредитної лінії №1464-0247 продукту «CreditKasa» від 26.10.2024, укладеного між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_2 , цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктами 3.9-3.11 Договору №2 визначено, що безпосередньо після отримання акцепту від Позичальника, що є укладенням цього Договору відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», кредитодавець накладає на цей договір, укладений у вигляді електронного документу, кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Безпосередньо після цього кредитодавець направляє позичальнику підтвердження вчинення (укладення) цього договору у формі електронного документа та примірник (оригінал) цього договору з додатками до нього у вигляді електронного документа, що містить кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані електронні документи направляються в особистий кабінет позичальника та на електронну адресу позичальника, вказану ним у порядку, встановленому п.3.2. Договору. Укладаючи цей договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі цей Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що цей договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи цей договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та Правил. Відповідно до абз.2 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання договору є використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний підпис у формі кваліфікованого електронного підпису створюється кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у відповідності до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Одноразові ідентифікатори у вигляді алфавітно-цифрової послідовності генеруються кредитодавцем у ІКС кредитодавця.

За умовами п.1.1 договору №427347 від 18.09.2025 між ТОВ "Інновація компані" та ОСОБА_2 , укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС кредитора, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт. Електронна ідентифікація позичальника в ІКС кредитора здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки кредитором правильності введення коду, що є електронним підписом позичальника та направлений кредитором на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході (під час обслуговування у кредитора). При цьому, позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІКС кредитора.

Суд враховує, що відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вищенаведене, суд виходить з вільного волевиявлення та його відповідності внутрішній волі сторін, що спрямовані на настання певних наслідків.

Як вбачається зі змісту договорів №9412808 від 11.09.2025, №1464-0247 від 26.10.2024 та №427347 від 18.09.2025 волевиявлення сторін спрямоване на їх укладення в електронній формі, визначення основних істотних умов, характерних для такого виду договору, зазначення суми кредиту, дату його видачі, строку надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Боржниця погодилась на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання нею договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором LL536683, А1434 та koh441 відповідно, що відповідає вимогам ст.12 Закону України "Про електронну комерцію".

Представниками кредитодавців договори №1 та №2 підписано електронними підписами, а представником ТОВ "Інновація компані" Договір №3 підписано шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №243/6552/20 вказав, що оспорюваний договір про надання кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

На час звернення до суду з грошовими вимогами договори №9412808 від 11.09.2025, №1464-0247 від 26.10.2024 та №427347 від 18.09.2025 є дійсними. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частинами 1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

ТОВ "Фінансова компанія "КІФ" на виконання договору №9412808 надало боржниці грошові кошти у розмірі 11 000 грн., шляхом перерахування 11.09.2025 о 15:17 коштів на карту № НОМЕР_4 клієнта в PRIVAT BANK про що зазначено у підтвердженні щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "ПрофітГід" в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів ПГ-29 від 22.02.2021.

За твердженням заявника боржниця своїх зобов`язань за Договором не виконала, у зв`язку із чим, відповідно до поданого розрахунку заборгованості, станом на 15.12.2025 за нею обліковується заборгованість в загальному розмірі 24 398 грн., з яких:11 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 13 398 грн. заборгованість по відсотках.

ТОВ "Укр Кредит Фінанс" перерахувало боржниці 26.10.2024 грошові кошти в сумі 15 500 грн. на платіжну картку клієнта, що підтверджується квитанцією №[номер приховано] від 26.10.2024, 28.10.2024 - грошові кошти в сумі 4 000 грн. на платіжну картку клієнта, що підтверджується квитанцією №[номер приховано] від 28.10.2024, 28.11.2024 - грошові кошти в сумі 2 400 грн. на платіжну картку клієнта, що підтверджується квитанцією №[номер приховано] від 28.11.2024, 02.02.2025 - грошові кошти в сумі 1 400 грн. на платіжну картку клієнта, що підтверджується квитанцією №[номер приховано] від 02.02.2025.

Листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Контрактовий дім" (сервіс "Еasypay") від 10.06.2026 за вих. №562127-1563796777-10062026 підтверджується перерахування 24.02.2025 від ТОВ "Укр Кредит Фінанс" грошових коштів в сумі 1 000 грн. на платіжну картку клієнта НОМЕР_5 .

Згідно довідки товариства про перерахування суми кредиту №1464-0247 від 26.10.2024 ОСОБА_2 отримала кошти в загальному розмірі 24 300 грн.

За твердженням заявника, боржниця своїх зобов`язань за Договором №2 не виконала, у зв`язку із чим, відповідно до поданого розрахунку заборгованості, станом на 04.06.2026 за нею обліковується заборгованість в загальному розмірі 36 925,08 грн. з яких: 19 342 грн. заборгованість за тілом кредиту, 16 603,08 грн. заборгованість по відсотках, 980 грн. штрафу.

Листом ТОВ "Пейтек" від 16.04.2026 за вих. №20260416-14 стверджується здійснення 18.09.2025 о 20:14:13 перерахування від ТОВ "Інновація компані" грошових коштів в сумі 7 000 грн. на платіжну картку клієнта №535528[телефон приховано].

За твердженням заявника, боржниця своїх зобов`язань за Договором №3 не виконала, у зв`язку із чим, відповідно до поданого розрахунку заборгованості, за нею обліковується заборгованість в загальному розмірі 20 790 грн. з яких: 7 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 13 790 грн. заборгованість по процентах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст.517 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2025 між ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп", як фактором, та ТОВ "Фінансова компанія "КІФ", як клієнтом, укладено договір факторингу №15122025 (далі - Договір факторингу №1), відповідно до п.1.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

У п.2.1.3 Договору факторингу №1 встановлено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в дату підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

У п.3.2.1 Договору факторингу №1зазначено, що клієнт заявляє та підтверджує, що право вимоги на момент передачі за цим договором є дійсним і чинним, що він має повне та ні чим необмежене право на відступлення права вимоги до фактора, а заборгованість не погашена, не прощена, не стягнена, не відступлена третім особам.

Крім того, 04.06.2026 між ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп", як новим кредитором, та ТОВ "Укр Кредит Фінанс", як первісним кредитором, укладено договір факторингу №04062026 (далі -Договір факторингу №2), згідно п.2.1 якого у відповідності до умов цього договору, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та передає первісному кредитору під відступлення права вимоги, грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно п.2.2 Договору факторингу №2, обсяг (сума) прав вимоги за цим договором визначаються сторонами в Реєстрі боржників до цього Договору.

Пунктом 2.5 Договору факторингу №2 сторони погодили, що з моменту підписання сторонами Реєстру боржників від первісного кредитора до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора по відношенню до боржників, що випливають з умов кредитних договорів, у тому числі щодо виплати коштів, штрафів, пені та будь-яких інших сум за кредитними договорами та/або які передбачені законодавством.

Також, 17.04.2026 між ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп", як фактором, та ТОВ "Інновація компані", як клієнтом, укладено договір факторингу №17042026 (далі - Договір факторингу №3), згідно п.1.1 якого за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

У п.2.1.3 Договору факторингу №3 визначено перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Визначення факторингу міститься у ст.49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", згідно якої факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Факт передачі права вимоги за борговим зобов`язанням ОСОБА_1 за договором №9412808 від 11.09.2025, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "КІФ" та ОСОБА_1 в сумі 24 398 грн., яка складається з 11 000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 13 398 грн. - за процентами, підтверджується витягом з Реєстру прав вимог№1, що є додатком до договору факторингу №15122025 від 15.12.2025.

Відтак, враховуючи наведене, право вимоги за вказаним договором в розмірі 24 398 грн. перейшло до ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп".

Факт передачі права вимоги за борговим зобов`язанням ОСОБА_2 за договором №1464-0247 від 26.10.2024, укладеного між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_2 в розмірі 36 925,08 грн., з яких: 19 342 грн. заборгованість за тілом кредиту, 16 603,08 грн. заборгованість по відсотках, 980 грн. штрафу підтверджується витягом з Реєстру, що є додатком до договору факторингу №04062026 від 04.06.2026.

Отже, враховуючи наведене, право вимоги за цим договором в розмірі 36 925,08 грн. перейшло до ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп".

Факт передачі права вимоги за борговим зобов`язанням ОСОБА_2 за кредитним договором №427347 від 18.09.2025 укладеного між ТОВ "Інновація компані" та ОСОБА_1 в розмірі 20 790 грн., з яких: 7 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 13 790 грн. заборгованість по відсотках підтверджується Реєстром прав вимоги №1 що є додатком до договору факторингу №17042026 від 17.04.2026.

Враховуючи наведене, право вимоги за даним договором в розмірі 20 790 грн. перейшло до ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп".

Згідно ст.610 ЦК України невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором (ч.1 ст.612 ЦК України).

На час розгляду грошових вимог доказів повернення кредитів чи погашення боржницею заборгованості за договорами №1, №2, №3 не надано, а матеріали справи не містять.

На заборгованість за Договором №1 ТОВ "Фінансова компанія "КІФ" нараховано проценти за користування кредитом: з 11.09.2025 по 10.10.2025 за зниженою процентною ставкою, а з 11.10.2025 по 09.12.2025 включно за стандартною процентною ставкою, в загальній сума 13 398 грн.

На заборгованість за Договором №2 ТОВ "Укр Кредит Фінанс" нараховано проценти за користування кредитом в розмірі 16 603,17 грн. з 31.10.2025 по 23.02.2026.

На заборгованість за Договором №3 ТОВ "Інновація компані" нараховано проценти за користування кредитом в розмірі 13 790 грн. з 18.09.2025 по 02.04.2026.

Суд враховує, що спірні правовідносини між боржником та кредитором в цій частині регулюються Законом України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 №1734-VIII.

Пунктом 5 розділу І Закону України від 22.11.2023 №3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 3498-IX), який набрав чинності 24.12.2023, до Закону України "Про споживче кредитування" внесено зміни, зокрема:

- стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнена частиною п`ятою такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %";

- розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнений пунктом 17 такого змісту: "Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %".

Беручи до уваги, що договір №9412808 укладений між сторонами 11.09.2025 тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання ринків фінансових послуг", за період з 11.09.2025 по 09.12.2025 включно денна процента ставка за користування кредитом повинна становити 1%.

Перевіривши наданий заявником розрахунок, суд дійшов висновку, що заборгованість по нарахованих за Договором №1 процентам, що підлягає визнанню, становить 9 504 грн. а саме: за період з 11.09.2025 по 10.10.2025 - 2 904 грн. (11000 грн.*0,88%*30 днів) та за період з 11.10.2025 по 09.12.2025 - 6 600 грн. (11000 грн.*1%*60 днів).

Вимоги в сумі 3 894 грн. заборгованості за процентами за договором суд відхиляє з огляду на їх необґрунтованість.

З урахуванням наведеного, грошові вимоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" за договором №9412808 від 11.09.2025 в сумі 20 504 грн., які складається з 11 000 грн. заборгованості за тілом кредиту та 9 504 грн. заборгованості за процентами, підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.

Також суд враховує, що договір №1464-0247 укладений між сторонами 26.10.2024, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання ринків фінансових послуг". Відтак, за період з 31.10.2025 по 23.02.2026 включно нарахування процентів має здійснюватися виходячи з розміру денної процентної ставки за користування кредитом 1%.

Перевіривши поданий заявником розрахунок заборгованості за Договором №2 та узявши до уваги відмову заявника від грошових вимог в розмірі 5 152,68 грн., як таких, що неправомірно нараховані, суд дійшов висновку, що заявлена до визнання грошова вимога в цій частині підлягає визнанню в розмірі 11 450,40 грн. заборгованості по нарахованих процентах, тобто в межах заявленої грошової вимоги, за які господарський суд вийти не вправі.

Вимоги в сумі 5 152,68 грн. заборгованості за процентами за цим договором суд відхиляє з огляду на відмову заявника від таких вимог.

З урахуванням наведеного, грошові вимоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" за договором №1464-0247 від 26.10.2024 в сумі 30 792,40 грн., з яких: 19 342 грн. заборгованість за тілом кредиту (основна сума боргу) та 11 450,40 грн. заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.

Щодо вимоги про визнання 980 грн. заборгованості за штрафом за договором №1464-0247 від 26.10.2024, укладеного між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_2 , суд зазначає і враховує таке.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦК України).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 13.03.2022 №2120-ІХ, що набрав чинності 17.03.2022, Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Указом Президента України від 27.04.2026 №342/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 28.04.2026 №4857-ІХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-IX, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-IX, Указом від 06.05.2024 №271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом від 23.07.2024 №469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 №3891-IX, Указом від 28.10.2024 №740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 №4024-IX, Указом від 14.01.2025 №26/2025, затвердженим Законом України від 15.01.2025 №4220-IX, Указом від 15.04.2025 №235/2025, затвердженим Законом України від 16.04.2025 №4356-IX, Указом від 14.07.2025 №478/2025, затвердженим Законом України від 15.07.2025 №4524-IX, Указом від 20.10.2025 №793/2025, затвердженим Законом України від 21.10.2025 №4643-IX, та Указом від 12.01.2026 №40/2026, затвердженим Законом України від 14.01.2026 №4757-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04.05.2026 строком на 90 діб.

Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі №706/68/23 виснував, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

У постанові від 31.01.2024 у справі №183/7850/22 Верховний Суд зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, стягнення штрафу у розмірі 980 грн. за Договором №2 у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому грошові вимоги в цій частині визнанню не підлягають.

Суд також враховує, що кредитний договір №427347 укладений між сторонами 18.09.2025 тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання ринків фінансових послуг". Відтак за період з 18.09.2025 по 02.04.2026 включно денна процента ставка за користування кредитом повинна становити 1%.

Перевіривши поданий заявником розрахунок заборгованості за Договором №3, суд дійшов висновку, що заявлена до визнання грошова вимога в сумі 13 790 грн. заборгованості по нарахованих за договором процентах підлягає визнанню.

З урахуванням наведеного, грошові вимоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" за кредитним договором №427347 від 18.09.2025 в сумі 20 790 грн. з яких: 7 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 13 790 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.

Суд також враховує, що згідно наданого боржницею до матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 08.02.2025 ОСОБА_2 зареєстровано шлюб з ОСОБА_3 та після державної реєстрації шлюбу її прізвище ОСОБА_4 .

Щодо визнання 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та включення їх до реєстру вимог кредиторів, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Згідно з частинами 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

За умовами п.1.1 договору про надання правничої (правової) допомоги №8/2025 від 18.11.2025, укладеного між адвокатським бюро "Калачик та партнери" та ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп", як клієнтом, (далі - Договір №8/2025), адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з дотриманням Правил адвокатської етики, а клієнт зобов`язаний сплатити винагороду, відповідно до кожного акту наданих послуг, протягом 10-ти днів з дня підписання відповідно акту, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п.2.1 Договору №8/2025 адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень, зокрема складає необхідні документи, заяви про грошові вимоги кредитора, позовних заяв в тому числі процесуального характеру, предметом яких є врегулювання правовідносин між клієнтом та особою, яка буде виступати учасником таких правовідносин.

За правову допомогу, передбачену договором клієнт сплачує адвокату винагороду, розраховану у відповідному акті наданих послуг (п.4.1 Договору №8/2025).

Згідно акту про надання правничої (правової) допомоги до Договору №8/2025 підписаного сторонами адвокатом виконано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 у справі №924/304/26, а саме:

- аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок (обсяг/результат - опрацювання всіх наданих матеріалів, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн.),

- аналіз ЄДРСР/кредитної документації/обставини щодо боржника (обсяг/результат - встановлення обґрунтованості вимог, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн.),

- визначення складу і розміру грошових вимог кредитора (обсяг/результат - розрахунок тіла, процентів, штрафів, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн. ),

- підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст.45-47, 122 КУзПБ (обсяг/результат - заяву складено, витрачений час - 2 год., вартість - 2 000 грн.),

- підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС (обсяг/результат - пакет підготовлений для подання через ЄСІТС, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн.).

За цим актом загальна вартість послуг становить 6 000 грн.

Сторони підтвердили що послуги виконані в повному обсязі, у строки та відповідно до Договору №8/2025, клієнт немає претензій до обсягу та якості наданих послуг.

Згідно зі ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 виснував, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 виснувала, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (додаткова постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21).

У постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи із принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується судом при розгляді справ як джерело права, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance проти України" від 23.01.2014, у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 та ін.).

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена в постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18.

Представництво інтересів ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" у справі №924/304/26 здійснював адвокат Калачик Володимир Вікторович на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АА №1247554, виданого згідно договору про надання правничої (правової) допомоги №8/2025 від 18.11.2025.

Як вбачається з матеріалів справи, заява з грошовими вимогами ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" підписана представником заявника - адвокатом Калачиком В.В.

Відтак, заявником згідно з вимогами ст.74 ГПК України доведено надання йому послуг професійної правничої допомоги у справі №924/304/26 у Господарському суді Хмельницької області.

За змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У частинах 5-7, 9 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 05.06.2024 у справі №910/14524/22.

У своїй постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Суд зауважує, що адвокат та клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження. Проте, інший учасник у справі, на якого просить клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на правничу допомогу, понесених заявником, суд враховує складність спору, обсяг зібраних та наданих суду доказів, час витрачений адвокатом на надання послуг, значення справи для заявника, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію учасника провадження.

З акту про надання правничої (правової) допомоги до Договору №8/2025 вбачається, що адвокатом позивачу надані такі послуги як аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок (обсяг/результат - опрацювання всіх наданих матеріалів, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн.), аналіз ЄДРСР/кредитної документації/обставини щодо боржника (обсяг/результат - встановлення обґрунтованості вимог, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн.), визначення складу і розміру грошових вимог кредитора (обсяг/результат - розрахунок тіла, процентів, штрафів, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн. ), підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст.45-47, 122 КУзПБ (обсяг/результат - заяву складено, витрачений час - 2 год., вартість - 2 000 грн.), підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС (обсяг/результат - пакет підготовлений для подання через ЄСІТС, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн.), загальною вартістю 6 000 грн.

З акту про надання правничої (правової) допомоги до Договору №8/2025 вбачається, що адвокатом позивачу надані такі послуги як аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок (обсяг/результат - опрацювання всіх наданих матеріалів, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн.), аналіз ЄДРСР/кредитної документації/обставини щодо боржника (обсяг/результат-встановлення обґрунтованості вимог, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн.), визначення складу і розміру грошових вимог кредитора (обсяг/результат - розрахунок тіла, процентів, штрафів, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн. ), підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст.45-47, 122 КУзПБ (обсяг/результат - заяву складено, витрачений час - 2 год., вартість - 2 000 грн.), підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС (обсяг/результат - пакет підготовлений для подання через ЄСІТС, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн.), загальною вартістю 6 000 грн.

Суд зауважує, що дії з аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок, аналіз ЄДРСР/кредитної документації/обставини щодо боржника, визначення складу і розміру грошових вимог кредитора, підготовка заяви про грошові вимоги кредитора та підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС є складовими єдиного процесу підготовки, оформлення та подання позовної заяви до суду. Зібрані та надані суду докази не мають значного обсягу, на дослідження яких адвокат витратив би значний час. При цьому, судова практика щодо спірних правовідносин є сталою.

За таких обставин суд дійшов висновку, що витрати в цій частині не підлягають відшкодуванню окремо та повинні оцінюватися як послуга з підготовки заяви про грошові вимоги кредитора та оформлення додатків до неї, вартість якої суд вважає за необхідне зменшити до 2 000 грн.

З акту про надання правничої (правової) допомоги до Договору №8/2025 вбачається, що адвокатом позивачу надані такі послуги як аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок (обсяг/результат - опрацювання всіх наданих матеріалів, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн.), аналіз ЄДРСР/кредитної документації/обставини щодо боржника (обсяг/результат - встановлення обґрунтованості вимог, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн.), визначення складу і розміру грошових вимог кредитора (обсяг/результат - розрахунок тіла, процентів, штрафів, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн. ), підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст.45-47, 122 КУзПБ (обсяг/результат - заяву складено, витрачений час - 2 год., вартість - 2 000 грн.), підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС (обсяг/результат - пакет підготовлений для подання через ЄСІТС, витрачений час - 1 год., вартість - 1 000 грн.), загальною вартістю 6 000 грн.

Суд зауважує, що дії з аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок, аналіз ЄДРСР/кредитної документації/обставини щодо боржника, визначення складу і розміру грошових вимог кредитора, підготовка заяви про грошові вимоги кредитора та підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС є складовими єдиного процесу підготовки, оформлення та подання позовної заяви до суду. Зібрані та надані суду докази не мають значного обсягу, на дослідження яких адвокат витратив би значний час. При цьому, судова практика щодо спірних правовідносин є сталою.

За таких обставин суд дійшов висновку, що витрати в цій частині не підлягають відшкодуванню окремо та повинні оцінюватися як послуга з підготовки заяви про грошові вимоги кредитора та оформлення додатків до неї, вартість якої суд вважає за необхідне зменшити до 2 000 грн.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявлені кредитором до стягнення з боржниці витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. частково не відповідають критеріям пропорційності, розумності та справедливості та є завищеним з огляду на складність цієї справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Відтак, заява ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" підлягає частковому визнанню в сумі 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), пропорційності, справедливості та розумності їхнього розміру.

В іншій частині заяви ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" суд не покладає такі витрати на боржницю.

Верховний Суд у постановах від 23.09.2021 у справі №904/1907/15, від 20.10.2022 у справі №926/2987-б/20 дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу за своєю природою не є кредиторськими вимогами, а вважаються витратами, пов`язаними з провадженням у справі про неплатоспроможність, що мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України та відшкодовуються у межах процедур відновлення платоспроможності фізичної особи у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

З урахуванням наведеного вище, суд відхиляє твердження керуючого реструктуризацією щодо неможливості покладення на боржника витрат на правничу допомогу кредитора.

Статтею 133 КУзПБ встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч.5 ст.45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Отже, грошові вимоги ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" до ОСОБА_1 підлягають визнанню у загальному розмірі 72 086,40 грн., а саме: 20 504 грн. заборгованості за договором про надання коштів у позику №9412808 від 11.09.2025, з яких: 11 000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 9 504 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 30 792,40 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1464-0247 від 26.10.2024, з яких 19 342 грн. заборгованість за тілом кредиту та 11 450,40 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 20 790 грн. заборгованості за договором №427347 від 18.09.2025, з яких 7 000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 13 790 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, з включенням їх до другої черги реєстру вимог кредиторів, а також 5 324,80 грн. судового збору та 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст.45, 47, 48, 64, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" від 03.07.2026, з урахуванням заяви від 15.07.2026, про визнання грошових вимог до боржниці ОСОБА_1 у сумі 76 960,40 грн., а також 5 324,80 грн. витрат на оплату судового збору та 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (01001, м.Київ, вул. Ірининська, 5/24, оф.89, код ЄДРПОУ 41240530) до боржниці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) в розмірі 72 086,40 грн. з включенням їх до другої черги реєстру вимог кредиторів, а саме:

- 20 504 грн. заборгованості за договором про надання коштів у позику №9412808 від 11.09.2025, з яких: 11 000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 9 504 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 30 792,40 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1464-0247 від 26.10.2024, з яких 19 342 грн. заборгованість за тілом кредиту та 11 450,40 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 20 790 грн. заборгованості за договором №427347 від 18.09.2025, з яких 7 000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 13 790 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом.

Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (01001, м.Київ, вул. Ірининська, 5/24, оф.89, код ЄДРПОУ 41240530) на оплату судового збору у розмірі 5 324,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. (черговість задоволення - до задоволення вимог кредиторів).

Решту вимог відхилити.

Копію ухвали надіслати боржниці, її представнику, керуючому реструктуризацією та кредиторам.

Ухвала набрала законної сили 16.07.2026 та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду згідно статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена і підписна 17.07.2026.

Суддя Шевчук О.І.