Справа № 308/8259/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І. за участю секретаря судових засідань Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Ужгород, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою представника позивача Лешанич Лесі Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 в особі адвоката Лешанич Л.В. звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів.
В ході розгляду справи, представник відповідача ОСОБА_1 подано клопотання про витребування доказів матеріального стану позивача, а саме: витребувати від Головного управління ДПС у Луганській області (адреса для листування: бульвар Верховної Ради, 24-Б, м. Київ, 02094) відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.01.2023 по дату надання відповіді на запит суду.
В призначене судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином.
Відповідча та представник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. До суду від представника Відповідача надійшла заява про розгляд заявленного клопотання без їх участі, заявлене клопотання підтримують та просять задовільнити.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності осіб, які беруть участь у справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в межах клопотання представника відповідача про витребування доказів у цивільній справі суд приходить до слідуючого висновку.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Згідно із частинами першою, третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи виключно в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.
За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування, відповідно до частини другої зазначеної статті, є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, першочерговою умовою витребування доказу судом є встановлення його належності, тобто наявності безпосереднього зв`язку між відомостями, які містить доказ, та обставинами, що входять до предмета доказування у конкретній справі.
Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати доказ вправі звернутися до суду із клопотанням про його витребування. Разом із тим наведена норма не покладає на суд обов`язок витребувати будь-який доказ лише з підстав неможливості його самостійного отримання. Суд зобов`язаний перевірити, чи є такий доказ належним, допустимим та чи має він значення для правильного вирішення спору.
Предметом розгляду у даній справі є визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дитини.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України обов`язок утримувати дитину покладається на обох батьків.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Однак принцип рівності прав та обов`язків батьків означає рівність їхнього юридичного обов`язку щодо утримання дитини, а не обов`язковість рівного або пропорційного відповідно до доходів розподілу грошових витрат між ними.
Частина перша статті 182 СК України визначає перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.
1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, законодавець прямо визначив, що при вирішенні питання про розмір аліментів суд насамперед досліджує матеріальне становище платника аліментів, оскільки саме на нього покладається обов`язок зі сплати аліментів.
Наведена норма не містить вимоги щодо обов`язкового встановлення офіційних доходів того з батьків, з ким проживає дитина.
Водночас саме по собі матеріальне становище одержувача аліментів не є юридичним фактом, від встановлення якого залежить виникнення чи припинення обов`язку іншого з батьків щодо утримання дитини.
Посилання представника відповідача на необхідність встановлення доходів позивачки для перевірки її тверджень щодо самостійного несення витрат на дитину суд оцінює критично.
Обставина щодо джерел фінансування окремих витрат, а також можливе отримання позивачкою доходів, соціальної допомоги, благодійної допомоги чи інших виплат сама по собі не спростовує обов`язку відповідача брати участь у матеріальному забезпеченні дитини та не свідчить про неправильність визначення розміру аліментів.
Крім того, стаття 182 СК України не ставить розмір аліментів у залежність від співвідношення доходів батьків чи від підтвердження тим із батьків, з ким проживає дитина, власної фінансової спроможності утримувати дитину.
Фактично доводи клопотання зводяться до необхідності перевірити майновий стан позивачки з метою оцінки обґрунтованості її позовних вимог.
Разом із тим така перевірка не входить до предмета доказування у даній категорії спорів у тому обсязі, який просить здійснити відповідач, а витребувані відомості не можуть самі по собі підтвердити або спростувати наявність у відповідача обов`язку зі сплати аліментів чи визначити їхній розмір.
Крім цього, суд звертає увагу, що представник відповідача просить витребувати інформацію про всі доходи позивачки за тривалий період - з 01.01.2023 року до дня надання відповіді, не обґрунтовуючи, яким чином відомості за весь зазначений період можуть вплинути на вирішення спору щодо визначення розміру аліментів на час розгляду справи. Таким чином заявлене клопотання має загальний характер та фактично спрямоване на збирання інформації про майновий стан іншої сторони без належного обґрунтування її значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування.
За змістом статей 77, 81 та 84 ЦПК України суд не наділений повноваженнями витребовувати докази лише з мотивів того, що вони можуть становити інтерес для сторони спору або потенційно підтвердити її припущення. Витребуванню підлягають лише ті докази, необхідність дослідження яких обумовлена предметом доказування та які можуть вплинути на правильне вирішення спору.
Оскільки представником відповідача не доведено належності запитуваної інформації до предмета доказування у цій справі та не обґрунтовано її вирішального значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню відповідно до статті 182 СК України, підстави для задоволення клопотання, передбачені статтею 84 ЦПК України, відсутні.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 81-84, 260-261 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою представника позивача Лешанич Лесі Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів, відмовити.
Відкласти розгляд судового засідання на 30 липня 2026 року о 11 год. 00 хв. в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
В судове засідання викликати сторони.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
Міськрайонного суду
Закарпатської області Бедьо В.І.