УХВАЛА
17 липня 2026 року м. Кропивницький
справа № 395/228/25
провадження № 22-ц/4809/1692/26
Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л. М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху за наступного.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно з п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
З викладеного вбачається, що належним доказом направлення апеляційної скарги до електронного кабінету іншого учасника справи є квитанція про доставку документів користувачу. У випадку ж відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету, таким доказом є опис вкладення до листа у паперовій формі.
Всупереч викладеному, доказу надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів відповідачу скаржником не надано.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону).
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем пред`явлено дві вимоги немайнового характеру: 1) розірвання договору оренди; 2) припинення права оренди.
У пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону визначено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 4 Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За викладеного, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01 січня 2025 року, за подання апеляційної скарги у даній справі мав бути сплачений судовий збір у сумі 2 906,88 грн: 3028,00 грн х 0,4 х 2 х 150% х 0,8 = 2906,88 грн.
Однак, доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі до суду апеляційної інстанції скаржником надано не було.
Разом з тим, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач вважає себе звільненим від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону.
З таким твердженням скаржника апеляційний суд не погоджується, враховуючи наступне.
Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлено Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У ст. 22 зазначеного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, а також як в ухвалах Верховного Суду (наприклад, ухвали Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі № 439/1127/18, від 12 листопада 2020 року в справі № 462/421/18, від 15 січня 2021 року у справі № 757/36628/16-ц, від 29 квітня 2021 року у справі № 670/372/20, від 02 лютого 2022 року у справі № 2-7842/10, від 18 жовтня 2022 року у справі № 373/702/20, від 23 січня 2023 року у справі № 761/553/21, від 19 вересня 2023 року у справі № 308/3120/15-ц), так і у його постановах (зокрема, постанови від 04 травня 2020 року у справі № 314/3549/17, від 20 травня 2020 року у справі № 727/9199/16-ц, від 24 листопада 2021 року у справі № 761/1004/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 521/17186/20, від 04 травня 2022 року у справі № 373/86/21).
В ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту, для відступу від правового висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 щодо застосування п. 13 ч.1 ст. 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог ст. 12 та ст. 22 Закону № 3551-XII.
У даній справі предметом спору між сторонами є розірвання договору оренди та припинення права оренди, а спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Викладене свідчить, що розгляд цієї справи не стосується захисту прав або охоронюваних законом інтересів скаржника як учасника бойових дій у контексті положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у даній справі у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2026 року, - залишити без руху.
Запропонувати скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:
- належний доказ надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів відповідачу;
- докази сплати судового збору у розмірі 2906,88 грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду
або
-навести визначені Законом підстави звільнення скаржника від сплати судового збору та надати відповідні докази.
У разі невиконання у встановлений апеляційним судом строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л. М. Дьомич