УХВАЛА
06 серпня 2026 року м. Кропивницький
справа № 395/228/25
провадження № 22-ц/4809/1692/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя -доповідач),
судді - Єгорова С. М., Письменний О. А.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Відповідно до ухвали апеляційного суду від 17 липня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху; запропоновано скаржнику у встановлений строк надати до апеляційного суду: належний доказ надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів відповідачу; докази сплати судового збору у розмірі 2906,88 грн або навести визначені Законом підстави звільнення скаржника від сплати судового збору та надати відповідні докази.
27 липня 2026 року представником скаржника, яким підписана апеляційна скарга, адвокатом Квашею Л.П. на електронну адресу апеляційного суду надіслано заяву на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 липня 2026 року. З роздруківки результату перевірки електронного цифрового підпису вбачається, що надісланий документ не містить підписів. Водночас, зі змісту заяви вбачається, що недоліки скарги, зазначені апеляційним судом в ухвалі від 17 липня 2026 року, скаржником не усунуті.
У зв`язку з викладеним, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.
Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частинами 5, 6 ст. 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п.п. 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
За викладеного, адвокат Кваша Л.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , могла подати заяву виключно: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд».
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у ст.183 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
У ч. 4 ст. 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог ч.ч. 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Отже, надіславши заяву на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 липня 2026 року електронною поштою, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», адвокат Кваша Л.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , використала спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Таким чином, заява представника ОСОБА_1 - адвоката Кваші Л.П. підлягає поверненню без розгляду на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 944/6062/23.
Викладені обставини одночасно є свідченням того, що скаржником у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги усунуто не було.
Частиною 2 ст. 357 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
За вимогами ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що право на апеляційне оскарження скаржник може реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, оскільки повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 185, 260-261, 357 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву адвоката Кваші Любові Павлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подану на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 липня 2026 року, повернути без розгляду особі, яка її подала.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2026 року вважати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді С. М. Єгорова
О. А. Письменний