ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 липня 2026 року Справа №160/4339/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення в справі №160/4339/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
06.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення в справі №160/4339/25, у якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 року у справі № 160/4339/25 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - з зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за період з 01.03.2022 року по 19.05.2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум - на стягнути з військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) суму перерахованого грошового забезпечення за період з 01.03.2022 по 19.05.2023 року у розмірі 139143 гривні 80 копійок.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що згідно з розрахунками грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань на виконання рішення суду було розраховано суму доплати у розмірі 139143,80 грн. проте вона не виплачена відповідачем. Стверджує, що шляхом зміни способу та порядку виконання рішення суду вдасться забезпечити ефективний захист порушеного права позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.
В судове засідання 17.07.2026 року сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи особливості розгляду заяви, передбачені статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану заяву без участі сторін в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 року позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за період з 01.03.2022 року по 19.05.2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум.
Рішення набрало законної сили 23.09.2025 року.
Згідно з частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Аналіз абзацу 2 частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави вважати, невиконання рішення суду з питання перерахунку та здійснення доплати пенсії протягом двох місяців з дня набрання законної сили таким судовим рішенням, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення з зобов`язання вчинити відповідні дії на стягнення відповідних виплат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі №380/7706/22.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 року у справі № 160/4339/25 сума позивачу здійснено перерахунок грошового забезпечення та нараховано доплату грошового забезпечення в розмірі 139143,80 грн.
Вищевказані обставини підтверджуються листом Військової частини НОМЕР_2 від 27.02.2026 року.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із пунктом 20 та пункту 29 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Суд зазначає, що Військова частина НОМЕР_2 не заперечує свого обов`язку виплатити суму нарахованого грошового забезпечення позивачу, а лише вказує на те, що така виплата буде здійснена при надходженні бюджетних коштів.
При цьому, суд враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості, не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час, у спірних відносинах йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у такому випадку не захищає право позивача на отримання сум заборгованості, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 року у справі № 420/6671/18.
Отже, зазначені обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, а навпаки, вказують на те, що така зміна призведе до зміни способу судового захисту у цій справі, що суперечить цільовому призначенню даного процесуального інституту.
Одночасно суд зауважує, що фактичне виконання судового рішення в даному випадку можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, а не від визначеного судом способу виконання. У зазначеному випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не захищає право позивача на отримання нарахованої суми середнього заробітку, яка фактично може бути виплачена лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань, а також не може призвести до фактичного виконання рішення, позаяк така процесуальна дія не може вплинути на автоматичне збільшення фінансування державою витрат по виплаті заборгованості позивачу.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що спір по даній справі стосується недотримання відповідачем законодавства щодо грошового забезпечення військовослужбовців і не відноситься до категорії справ щодо захисту соціальних прав.
Враховуючи, вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 243, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення в справі №160/4339/25 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська