ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 липня 2026 року м. Ужгород № 260/4681/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилко С.Є., вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
01 липня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), яким просить суд: "1. Прийняти до провадження позовну заяву/ адміністративний позов позивача - ОСОБА_1 до відповідача - Військової частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. 2. У зв`язку із певними складеними обставинами, прошу Вас розгляд справи проводити за відсутністю позивача - ОСОБА_1 , згідно із поданими та наявними матеріалами. 3. Визнати протиправною бездіяльність відповідача - Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу - ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 року по 04.11.2024 року грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2018 4. року. Зобов`язати відповідача - Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу - ОСОБА_1 грошового забезпечення (з урахуванням основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) за період з 01.06.2022 року по 04.11.2024 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. встановленого законом на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року на 01.01.2024 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіє рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року було залучено військову частину НОМЕР_2 до участі у даній справі в якості співвідповідача.
16 липня 2026 року до суду від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання, в якому просить адміністративний позов залишити без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначив, що з вказаним позовом він звернувся до суду з пропуском строку звернення.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до статті 122 частини 1 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із статті 122 частиною 2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Отже, для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до статті 233 частини 2 КЗпП України, у редакції, чинній до змін, внесених Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі Закон України №2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, пунктом 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з 12 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, в силу приписів пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України строк на звернення до суду з позовами щодо нарахування та виплати (стягнення) належної заробітної плати, в тому числі й у відносинах публічної служби, був продовжений до завершення карантину, тобто до 30 червня 2023 року.
За такого підходу визначений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду розпочався 01 липня 2023 року (наступний день після закінчення дії (відміни) карантину) і сплинув 02 жовтня 2023 року (останній день строку 01 жовтня 2023 року припадав на неділю неробочий день).
Отже, до позовних вимог в частині, яка стосується періоду по 18 липня 2022 року, належить застосовувати норму статті 233 частини 2 КЗпП України, в редакції до внесення змін, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин і передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
До позовних вимог, які стосуються періоду з 19 липня 2022 року належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду, відповідно до статті 233 частини 2 КЗпП України в редакції Закону № 2352.
За такого підходу визначений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду розпочався 01 липня 2023 року (наступний день після закінчення дії (відміни) карантину) і сплинув 02 жовтня 2023 року (останній день строку 01 жовтня 2023 року припадав на неділю неробочий день).
Предметом позову є, зокрема здійснення перерахунку та виплати позивачу за період із 2022 року по 2024 роки грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року із врахуванням раніше виплачених сум.
А відтак, суд дійшов висновку, що в цій справі застосуванню підлягає частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України № 2352-ІХ, із врахуванням пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені клопотання про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованими, відтак в задоволенні такого клопотання необхідно відмовити.
Керуючись статями 121, 122, 169, 171, 248, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.Є. Гаврилко