У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 240/6661/26
17 липня 2026 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Томчук А.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2026, вказуючи, що таке вперше апеляційну скаргу на рішення суду було подано відповідачем своєчасно, проте у зв`язку із невиконанням вимог ухвали від 17.06.2026, апеляційний суд ухвалою від 02.07.2026 повернув апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 . Разом з тим, апелянт зауважує, що повторне звернення із апеляційною скаргою та пропуск відповідного строку обумовлений відсутністю коштів для сплати судового збору, водночас після отримання належного фінансування та оплативши судовий збір у визначеному законом розмірі Військова частина НОМЕР_1 повторно звернулась 09.07.2026 до апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2025.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295-297 КАС України, вважаю, що наявні перешкоди для відкриття апеляційного провадження та підстави для залишення поданої апеляційної скарги без руху з огляду на наступне.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддею встановлено, що оскаржуване судове рішення прийняте в порядку письмового провадження 13.05.2026.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, звернувшись 12.06.2026 до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального закону Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.06.2026 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та залишив подану апеляційну скаргу без руху, запропонував скаржнику у п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлений недолік апеляційної скарги у спосіб, крім іншого, надання оригіналу документу про сплату судового збору.
Ухвалою від 02.07.2026 суд залишив без задоволення заяву про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та повернув апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2026.
09.07.2026 відповідач Військова частина НОМЕР_1 через систему "Електронний суд" повторно звернулась до суду із апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2026. Вказана апеляційна скарга зареєстрована у Сьомому апеляційному адміністративному суді 15.07.2026.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Суддею-доповідачем враховано правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 згідно яких, правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до практики Верховного Суду суд апеляційної інстанції не обмежений повноваженнями щодо поновлення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України, однак такі висновки не дають абсолютного права скаржнику на поновлення пропущеного процесуального строку, без поважних на те причин та відповідних підстав.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт, зокрема посилається на те, що апеляційна скарга була первинно подано своєчасно, проте у зв`язку із неможливістю сплати судового збору останній не усунув недоліків такої скарги у визначений законом строк.
Однак, суд зауважує, що апелянт є суб`єктом владних повноважень і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
У даному випадку відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
В свою чергу, варто наголосити, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, на чому також неодноразово наголошував Верховний Суд. За відсутності таких обставин, у суду будуть відсутні і підстави для поновлення процесуального строку.
Відтак, з огляду на викладене, суд зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Щодо посилання скаржника у поданій заяві на дію воєнного стану в Україні, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, то суддя зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Сам по собі факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали апелянту скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, автор апеляційної скарги не зазначає та не надає.
Виходячи з наведеного, суддя вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2026.
Частина третя статті 298 КАС України наголошує, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки вказані обставини щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України створюють перешкоди для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням особі, яка подала апеляційну скаргу, строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 169, 295, 296, ч. 3 ст. 298 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги у спосіб:
- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав поважності пропуску такого строку.
Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, або ж апеляційна скарга буде повернута.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Томчук А.В.