УХВАЛА
16 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 240/6661/26
провадження № К/990/43073/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2026 року у справі №240/6661/26
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_2 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військових частин НОМЕР_2 , НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 28.04.2022 по дату звільнення з військової частини НОМЕР_3 у розмірі 4463,15 грн щомісячно;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період служби у військовій частині НОМЕР_2 з 28.04.2022 по 09.09.2022 у розмірі 4 463,15 грн щомісячно;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 10.09.2022 по дату звільнення у розмірі 4463,15 грн щомісячно;
- визнати протиправною бездіяльність військових частин НОМЕР_2 , НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022, на 01.01.2023;
- зобов`язати військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_3 здійснити перерахунок і виплатити грошове забезпечення за відповідні періоди з урахуванням прожиткового мінімуму; зобов`язати військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_3 нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не застосуванні при обчисленні ОСОБА_1 в період з 28.04.2022 по 09.09.2022 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 28.04.2022 по 09.09.2022 сум грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та грошової допомоги на оздоровлення), обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 , яка полягає у не застосуванні при обчисленні ОСОБА_1 в період з 10.09.2022 по 19.05.2023 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 10.09.2022 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та грошової допомоги на оздоровлення), обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , що стосуються індексації-різниці за період з 28.04.2022 по 09.09.2022, з 10.09.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 30.01.2025; компенсації втрати частини доходів на суму невиплачених сум грошового забезпечення. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та невиплати у зв`язку із цим ОСОБА_1 "індексації-різниці" за період з 28.04.2022 по 09.09.2022.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 , здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28.04.2022 по 09.09.2022 відповідно абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у фіксованому розмірі 4463,15 грн (чотири тисячі чотириста шістдесят три грн 15 коп.) щомісячно, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та невиплати у зв`язку із цим ОСОБА_1 "індексації-різниці" за період з 10.09.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 30.01.2025.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 , здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10.09.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 30.01.2025 відповідно абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у фіксованому розмірі 4463,15 грн (чотири тисячі чотириста шістдесят три грн 15 коп.) щомісячно, з урахуванням виплачених сум.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за весь час затримки його виплати, а саме за період з 28.04.2022 по день його фактичної виплати.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за весь час затримки його виплати, а саме за період з 10.09.2022 по день його фактичної виплати.
Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 - залишено без змін.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 протягом 90 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/6661/26.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 протягом 90 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/6661/26.
Не погодившись із таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив змінити ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 у справі №240/6661/26 в частині тривалості строку, встановленого Військовій частині НОМЕР_1 та Військовій частині НОМЕР_3 , для подання звітів про виконання судового рішення; в абзаці другому резолютивної частини ухвали слова та цифри: «протягом 90 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали» замінити словами та цифрами: «протягом 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали»; в абзаці третьому резолютивної частини ухвали слова та цифри: «протягом 90 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали» замінити словами та цифрами: «протягом 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали»; в іншій частині ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 у справі №240/6661/26 - залишити без змін.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2026. Аналізуючи, окрім інших, положення статті 382-1 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що КАС України не передбачає права апеляційного оскарження ухвали суду, якою встановлено строк для подання звіту про виконання рішення суду.
19 вересня 2026 року до Верховного Суду від сторони позивача надійшла касаційна скарга, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, представник позивача просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2026 у справі №240/6661/26, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 12.10.2026 зазначену касаційну скаргу залишено без руху, надавши скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду документа про сплату судового збору в у розмірі 2662, 40 грн.
15 жовтня 2026 року до Верховного Суду від сторони позивача надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій представник позивача просить визнати відсутність документа про сплату судового збору такою, що не перешкоджає подальшому руху касаційної скарги; вирішити питання про відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою без вимоги сплати судового збору.
Заява обґрунтована тим, що касаційна скарга подана в межах здійснення судового контролю за виконанням рішення суду і вона не стосується нового позову або нового матеріально-правового спору, а подана в межах процесуального механізму забезпечення виконання вже ухваленого судового рішення. Покликаючись на Рішення Конституційного Суду України від 10.03.2026 №2-р/2026, яким визнано неконституційними частину другу статті 3, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у тій частині, в якій вони уможливлюють справляння судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвали суду, постановлені в порядку статей 382, 383 КАС України, заявник зазначає, що Конституцій Суд України наголосив на неприпустимості покладення на особу додаткового фінансового тягаря за виконання державою обов`язку забезпечити виконання судового рішення, а додаткова сплата збору на стадії судового контролю необґрунтовано обмежує доступ до суду. Також покликається на постанову Верховного Суду від 23.03.2026 у справі №520/21679/21, у якій Верховний Суд дійшов висновку, що особа не повинна сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу, прийняту за результатами розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Виходячи із наведеного обґрунтування, колегія суддів приймає вказані доводи та визнає, що відсутність документа про сплату судового збору в розглядуваному випадку не перешкоджає подальшому руху касаційної скарги.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за цієї касаційною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Водночас, відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина друга статті 333 КАС України).
Судом установлено, що предметом апеляційного розгляду в цій справі була ухвала суду першої інстанції про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, постановлена в порядку статті 382-1 КАС України.
Як вірно установив суд апеляційної інстанції, відповідно до частин другої, третьої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Частинами п`ятою, шостою статті 382-1 КАС України чітко визначено, що ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
З огляду на наведене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції правильно застосував наведені положення КАС України; правильне їх застосовування є очевидним і не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин, не спростовують і не дають підстав уважати, що судом апеляційної інстанції інстанції порушено норми процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали.
При цьому, оскаржувана ухвала, в розумінні положень процесуального закону, не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
А тому, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 333 КАС України у взаємозв`язку із частиною другою статті 333 КАС України.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2026 року у справі №240/6661/26
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
С.А. Уханенко
М.В. Білак
Судді Верховного Суду