Судові рішення

Ухвала № 138317981 у справі № 302/1698/25 від 20.07.2026

Ухвала від 20.07.2026 у цивільній справі № 302/1698/25 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Міжгірський районний суд Закарпатської області, суддя Готра В. Ю.

Справа№ 302/1698/25
СудМіжгірський районний суд Закарпатської області
СуддяГотра В. Ю.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення20.07.2026
Надійшло до реєстру20.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138317981

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 302/1698/25

Провадження № 2/302/69/26

69

У Х В А Л А

про поновлення провадження у справі

20 липня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Готри В. Ю., перевіривши матеріали цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кривка Павло Павлович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання,

у с т а н о в и в:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кривка П. П., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання.

Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.12.2025 прийнято до розгляду цю позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 11.02.2026 було зупинено провадження в даній справі до припипинення перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних сил України.

Перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.

У постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 червня 2026 року у справі № 699/1569/25 (провадження № 61-6808св26) виснувано, що приписи статей 8, 51, 55, 64 Конституції України дозволяють зробити висновок, що: - дитина до досягнення нею повноліття має право на утримання з боку своїх батьків. Конституційне право дитини на утримання охоплює собою як стягнення аліментів, так і збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення. Це право дитини не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану. Таке тлумачення повністю відповідає правилу тлумачення favor minoris (на користь неповнолітнього), здоровому глузду та здійснюється з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; - якщо законодавець захищає права дитини у мирну годину, то тим більше він має на меті захистити їх під час війни, коли вразливість дитини зростає. Конституційне право дитини на утримання має триваючий і невідкладний характер, його здійснення не може бути ефективно відновлене ex post. По своїй суті конституційне право дитини на утримання належить до тих прав, для яких затримка в їхньому судовому захисті дорівнює «втраті» права. Тому право на утримання потребує негайного судового захисту. Превалювання процесуальної форми над матеріальним правом призводить до ілюзорності правового захисту; - право на судовий захист є гарантією реалізації прав і свобод.

Стаття 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; обов`язкове зупинення провадження в справі, яка стосується конституційного права дитини на утримання, на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України характеризується такими рисами: імперативністю (по суті суд позбавлений розсуду); невизначеністю тривалості; відсутністю тесту необхідності та пропорційності. Як наслідок, це дозволяє кваліфікувати його як форму надмірного обмеження права на доступ до правосуддя та конституційного права дитини на утримання; ніхто не може бути протиправно обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та отримати остаточне вирішення спору.

Зупинення провадження у справі, що стосується захисту конституційного права дитини на утримання, на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України по суті має невизначені часові рамки. Таке зупинення має наслідком непропорційне меті обмеження доступу до правосуддя дитини, яка не може як отримати остаточне судове рішення у спорі, так і захистити право на належне утримання; - зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у справі, що стосується захисту конституційного права дитини на утримання, суперечить задекларованій державою засаді охорони дитинства та є порушенням права на судовий захист, яке згідно частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану; - потреба в констатації неконституційності пункту 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в частині, яка стосується права дитини на утримання, зумовлена тим, що парламент має запровадити на рівні процесуального закону «гнучкий» механізм, який ураховує права та інтереси дитини. Наприклад, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, якщо це не суперечить найкращим інтересам дитини.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду зазначала, що під час вирішення цивільного спору на виконання імперативних приписів, зокрема статті 8 Конституції України, частини шостої статті 10 ЦПК України, цивільний суд, за наявності висновку, що відповідний правовий акт суперечить Конституції України, не застосовує такий правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії (постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 750/13149/21 (провадження № 61-6054сво23)).

Тому касаційний суд уважає, що пункт 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення суперечить статтям 8, 51, 55 Конституції України, а тому не застосовує пункт 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Отже, враховуючи наведене вище суд доходить висновку про необхідність поновлення провадження у справі.

Відповідно до ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється ухвалою суду за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду після усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного вище та керуючись статтями 254, 258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Поновити провадження у цивільній справі № 302/1698/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кривка Павло Павлович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання.

Призначити судове засідання на 3 серпня 2026 року о 09:45 год залі судових засідань Міжгірського районного суду Закарпатської області за адресою: вул. Шевченка, 99 селище Міжгір?я Хустського району Закарпатської області.

У судове засідання викликати учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ю. Готра

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
15.10.2026 Рішення № 140625490 Міжгірський районний суд Закарпатської області
15.10.2026 Рішення № 140625482 Міжгірський районний суд Закарпатської області
23.09.2026 Ухвала № 139997873 Міжгірський районний суд Закарпатської області
11.02.2026 Ухвала № 133985978 без тексту Міжгірський районний суд Закарпатської області
03.12.2025 Ухвала № 132265116 без тексту Міжгірський районний суд Закарпатської області