Справа №464/4737/26
пр № 2-з/464/43/26
У Х В А Л А
17 липня 2026 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Тімченко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
у с т а н о в и в:
Адвокат Новіков С.В. від імені та в інтересах позивача через електронний кабінет звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з позовом у порядку цивільного судочинства, в якому просить:
припинити стягнення аліментів, що встановлені судовим наказом Сихівського районного суду м. Львова від 24 листопада 2025 року у справі № 464/8138/25 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів щомісячно;
стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подання позову та до досягнення дитиною повноліття.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду судової справи визначено суддю Мичку Б.Р.
Суддя ухвалою від 01 липня 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Надалі представником позивача через електронний кабінет подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів, що здійснюється у виконавчому проваджені № 79731466 на підставі судового наказу у справі № 464/8138/25, виданого 24 листопада 2025 року Сихівським районним судом м.Львова, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 464/4737/26.
У зв`язку з перебуванням судді Мички Б.Р. у щорічній основній відпустці з 13 липня 2026 року по 07 серпня 2026 року та на підставі п.2.3.46 Положення про автоматизовану систему документообігу сулу, п.2.5.9 Засад використання АСДС за результатами автоматизованого розподілу справу за заявою про вжиття заходів забезпечення позову передано на розгляд судді Тімченко О.В.
Заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, вирішуючи питання забезпечення позову, дійшов наступного висновку з огляду на таке.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно з ч.3 ст.149 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У ч.4 ст.263 ЦПК України унормовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 17 червня 2022 року у справі № 908/2382/21 виснував, що, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Як регламентовано ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу . Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Судовий наказ може бути скасовано за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу, а також у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (ст.170 ЦПК України).
Позивач, заявляючи вимоги у порядку позовного провадження про припинення стягнення аліментів, у порядку забезпечення позову просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення аліментів, що здійснюється у виконавчому проваджені на підставі судового наказу до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Таким чином, виконавчий документ, на підставі якого проводиться стягнення з позивача аліментів на користь матері дитини - судовий наказ, не оскаржується, у зв`язку з чим законодавчо визначених підстав для застосування такого виду забезпечення позову як зупинення стягнення за оскаржуваним виконавчим документом не вбачається.
Доводи заяви про зміну місця проживання дитини як підставу для втрати права на аліменти у відповідача досліджуються під час вирішення спору по суті та не можуть бути враховані на стадії забезпечення позову.
До того ж за нормами ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ст.18 ЦПК України).
Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 524/188/18, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
З огляду на викладене забезпечення позову шляхом зупинення виплат аліментів на дитину фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що суперечить гарантованому Конституцією України принципу обов`язковості судових рішень та призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду.
Схожа позиція висловлена Верховним Судом 26 серпня 2020 року у справі № 950/2492/19.
Інших вимог забезпечення позову стороною позивача не заявлено.
Підсумовуючи викладене, стороною позивача, незважаючи на процесуальний обов`язок, не наведено жодного обґрунтування наявності правових підстав з відповідними доказами необхідності заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів, що здійснюється у виконавчому проваджені на підставі судового наказу. За відсутності доцільності та безумовних підстав ля забезпечення позову у вищевказаний спосіб у даній справі суддя відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову. Відомості, які в спростували даний висновок суду та доводили протилежне, відсутні.
Керуючись ст.ст.257- 260, 353 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів відповідно до вимог ст.ст.351-356 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку згідно з вимогами ст.261 ЦПК України - з моменту підписання 17 липня 2026 року.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО