Справа № 464/4737/26
пр.№ 2/464/3128/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.09.2026 м. Львів
Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючого - судді Мички Б.Р.,
за участі секретаря судового засідання Ільницької О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів,
в с т а н о в и в:
позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Новіков С.В. 26.06.2026 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить припинити стягнення аліментів із нього, які стягуються на підставі судового наказу, виданого 24.11.2025 Сихівським районним судом м.Львова у справі №464/8138/25, на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, в розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, та не менше 50 % прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. Крім цього, просить стягувати з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, в розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 26.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття. Просить стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на підставі судового наказу від 24.11.2025 року з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі частини заробітку (доходу). Однак, малолітня дитина проживає з 18.11.2025 року разом і позивачем, тому він просить припинити стягнення аліментів і стягувати такі з відповідача на його користь. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 01.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання.
15.07.2026 року представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову у якій просив зупинити стягнення аліментів до набрання законної сили рішенням у вказаній справі.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду таку заяву передано на розгляд судді Мички Б.Р.
Однак, згідно розпорядження керівника апарату Сихівського районного суду м. Львова від 16.07.2026 року у зв`язку із перебуванням судді Мички Б.Р. у відпустці заяву передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 року заяву передано на розгляд судді Тімченко О.В.
Ухвалою судді Сихівського районного суду м. Львова (Тімченко О.В.) від 17.07.2026 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
21.07.2026 року представник відповідача ОСОБА_4 подав до суду заяву у якій просив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
14.08.2026 року представник позивача подав до суду заперечення на клопотання представника відповідача.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 18.08.2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про перехід до загального позовного провадження.
01.09.2026 року представник відповідача подав до суду заяву у якій просив розгляд клопотання про перехід до загального провадження проводити у його відсутності, і в подальшому відкласти розгляд справи на інший день.
У судове засідання позивач та його представник не з`явились, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити. Не заперечили заочному розгляду справи.
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час місце розгляду повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили та не подали відзиву на позовну заяву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20.12.2017 року шлюб між сторонами розірвано.
Судовим наказом Сихівського районного суду м.Львова від 24.11.2025 вирішено стягувати із боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 листопада 2025 року і до досягнення нею повноліття.
На виконання вказаного судового рішення 03.12.2025 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Кінах Л.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79731466.
Згідно з розрахунком заборгованості по аліментах від 04.05.2026, у ОСОБА_1 заборгованість по аліментах станом на 30.04.2026 року відсутня.
Згідно акту обстеження умов проживання дитини від 05.03.2026 року, вбачається, що дитина сторін проживає з батьком (позивачем) за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до долученої до матеріалів справи копії позовної заяви вбачається, що на розгляді Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини у якій ОСОБА_2 просить визначити місце проживання дитини з нею за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до долученого до матеріалів справи висновку органу опіки та піклування від 05.06.2026 року встановлено, що орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дитини разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки ТзОВ «Управляюча компанія «Сервіс Хауз» від 13.07.2026 року вбачається, що згідно акту від 08.07.2026 року дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає з листопада 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Положеннями статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
За умовами ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За умовами ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
За правилами ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 711/8561/16-ц (провадження № 61-21318св18) зроблено висновок про те, що аліменти це кошти, спрямовані на забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. У цьому аспекті доведенню підлягають саме ті обставини, що діти постійно, а не тимчасово проживають із тим з батьків, хто сплачував аліменти.
Наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення і стягнення аліментів на користь іншого з батьків, бо саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір (постанова Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №520/21069/18 (провадження № 61-1347св20).
Припинення стягнення аліментів можливе, зокрема, тоді, коли дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (постанова Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №686/18140/21 (провадження №61-6611св22)).
Отже, обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти. При цьому, факт зміни місця проживання дитини від одного з батьків до іншого, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання аліментів з боку того з батьків, з ким стала проживати дитина на користь того з батьків з ким вона проживала.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, оскільки дочка сторін проживає разом із позивачем з 18.11.2025, відтак наявні підстави звільнення останнього від сплати аліментів на утримання дочки на користь відповідача у зв`язку зі зміною обставин, у зв`язку чим суд приходить до висновку про припинення стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання дитини, що стягуються на підставі судового наказу, виданого 24.11.2025 Сихівським районним судом м. Львова у справі №464/8138/25.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ(78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідних для розвитку дитини.
У статті 18 Конвенції про права дитини зазначено про необхідність докладання всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної і однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Оскільки неповнолітня дитина на даний час проживає разом із батьком, перебуває на його утриманні, жодних доказів участі у матеріальному забезпеченні дитини відповідачем не надано, відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача аліментів на утримання дитини.
Враховуючи наведене вище, вирішуючи питання щодо визначення розміру аліментів, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України, враховує вік та стан здоров`я дитини, потреби на її утримання та розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, який є особою працездатного віку, інших осіб на утриманні не має, а також те, що обов`язок брати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття покладено на кожного з батьків, та приходить до висновку, що з відповідачки в користь позивача на утримання нповнолітньої дитини слід щомісячно стягувати аліменти в розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, та не менше 50 % прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності до ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 26.06.2026 та в порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачем при поданні позову в частині припинення стягнення аліментів понесено витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 064, 96 грн, а позов задоволено, відтак такі необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача.
Окрім цього, приймаючи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, суд приходить до висновку, що з відповідачки в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20коп.
Керуючись ст. ст. 2, 81, 89, 141, 258, 263 265, 268, 280 - 282 ЦПК України,
у х в а л и в:
позов задовольнити.
Припинити стягнення аліментів із ОСОБА_1 , які стягуються на підставі судового наказу, виданого 24.11.2025 Сихівським районним судом м.Львова у справі №464/8138/25, на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, в розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, та не менше 50 % прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, в розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 26.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при поданні позову, в розмірі 1064грн 96коп.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331грн 20коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 03.09.2026.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Мичка Б.Р.