Справа № 727/7091/26
Провадження № 2/727/2516/26
УХВАЛА
про забезпечення позову
20 липня 2026 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суд м. Чернівці Дубець О.С., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за борговими розписками,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за борговими розписками. Ціна позову становить 14000,00 євро, що в еквіваленті по курсу валют, встановленого Національним Банком України, становить 721677,00 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівців від 19 травня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 16 липня 2026 року підготовче провадження у справі закрите та справа призначена до розгляду в судовому засідання.
Після закриття підготовчого провадження у справі ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить: заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить відповідачу - ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 - на праві власності.
В обґрунтування заяви вказує, що ним пред`явлений позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за борговою розпискою у сумі 721677,00 грн. Відповідно до наданих відповідачем йому документів, останньому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .
У зв`язку із пред`явленим позовом, позивач має підстави вважати, що відповідач може розпорядитися даною квартирою та відчужити її на користь інших осіб для ухилення від виконання рішення суду, що, в свою чергу, ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду, так як іншого майна, яке б належало, відповідачу, немає.
Вважає, що забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження захистить його права та інтереси, гарантовані Конституцією України та Цивільним законодавством України.
У відповідності до частини 1 статті 153 ЦПК України заява розглянута судом без повідомлення учасників справи.
У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову суд зазначає таке.
Відповідно до положень частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частинами 1, 6, 7 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до статті 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачкою на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідачки, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, суд виснував, що Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява містить відповідне обґрунтування заявлених позовних вимог, на підтвердження яких надано відповідні докази, а наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору.
Судом встановлено, що відповідно до відповіді з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 липня 2026 року № 3044344, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 .
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Оскільки предметом спору є стягнення боргу за борговою розпискою, ціна позову становить 14000,00 євро, що в еквіваленті по курсу валют, встановленого Національним Банком України, становить 721677,00 грн, вбачається, що обраний позивачем вид забезпечення позову - накладення заборони на відчуження належного відповідачу нерухомого майна, є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а відтак суд доходить висновку, що незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідачка є одноосібним власником спірного майна та може в будь-який момент розпорядитись ним на власний розсуд.
При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки квартира фактично перебуває та залишається перебувати у володінні та користуванні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися нею.
Враховуючи наведене, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе заяву про забезпечення позову задовольнити.
Керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 258, 260 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 .
Копію ухвали надіслати позивачу - для подальшого звернення її до виконання до Центру надання адміністративних послуг м. Чернівці, Відділу з питань державної реєстрації речових прав організаційно юридичного управління Чернівецької міської ради.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дубець О.С.