Ухвала № 138324829 у справі № 939/1920/23 від 20.07.2026

УХВАЛА

20 липня 2026 року

м. Київ

справа № 939/1920/23

провадження № 61-9469ск26

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Вичіков Віктор Васильович, на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного податкового університету про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення допомоги на оздоровлення, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного податкового університету, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ в.о. ректора Державного податкового університету від 23 червня 2023 року № 234-к про звільнення ОСОБА_1 з посади доцента кафедри аудиту, державного фінансового контролю та аналізу Державного податкового університету;

- поновити ОСОБА_1 на посаді доцента кафедри аудиту, державного фінансового контролю та аналізу Державного податкового університету з 30 червня 2023 року на умовах безстрокового трудового договору;

- стягнути з Державного податкового університету на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 червня 2023 року і до моменту фактичного поновлення на посаді з урахуванням індексу інфляції;

- стягнути з Державного податкового університету на користь ОСОБА_1 невиплачену допомогу на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки за 2023 рік;

- стягнути з Державного податкового університету на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням.

Ірпінський міський суд Київської області рішенням від 16 жовтня 2024 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовив.

Київський апеляційний суд постановою від 18 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Вичіковим В. В. , задовольнив частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 жовтня 2024 року змінив, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

14 липня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вичіков В. В., через систему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року в указаній справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексупозбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується,

чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, що виникають з трудових відносин.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Предметом позову є вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення допомоги на оздоровлення, стягнення моральної шкоди.

Отже спір між сторонами виник з трудових правовідносин.

З огляду на обмеження касаційного оскарження, зокрема, передбачене пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, Верховний Суд звертає увагу заявника на необхідність наявності в розпорядженні суду на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження інформації про ціну позову в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 червня 2023 року та стягнення невиплаченої допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки за 2023 рік.

У разі, якщо ціна позову не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 х 250 = 832 000,00 грн), заявнику необхідно врахувати, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Вичіков Віктор Васильович, на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров