ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
"08" липня 2026 р. Справа№ 873/75/26 (873/89/26)
Північний апеляційний господарський суд у складі судді: Колесник Р.М.
при секретарі судового засідання Михайлішині В.В.
за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор - Ест Агро»
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 (третейський суддя Мамченко Ю.В.)
та
заяву Фермерського господарства «Сіновали»
про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 (третейський суддя Мамченко Ю.В.)
у третейській справі № 38/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор - Ест Агро»
до Фермерського господарства «Сіновали»
про стягнення нарахованого розміру грошових коштів, у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання
ТОВ «Нор-Ест Агро» (надалі також позивач) звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» із позовом до ФГ «Сіновали» (надалі також відповідач) про стягнення нарахованого розміру грошових коштів, у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 у третейській справі № 38/26 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ФГ «Сіновали» на користь ТОВ «Нор-Ест Агро» заборгованість за Договором поставки № 429/25/149 від 27.03.2025 у загальному розмірі 178297,60 гривень, 3134 гривень третейського збору.
ТОВ «Нор - Ест Агро» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою № 02-3/06 від 02.06.2026 про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
ФГ «Сіновали» не погоджуючись із прийнятим рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою, в якій просить скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 у третейській справі № 38/26 та стягнути з позивача судовий збір за подання заяви про скасування вищевказаного рішення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 об`єднано розгляд заяви ФГ «Сіновали» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 у третейській справі № 38/26 (справа № 873/89/26) в одне провадження для спільного розгляду із заявою ТОВ «Нор-Ест Агро» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 у третейській справі № 38/26 (справа № 873/75/26), з присвоєнням відповідному провадженню судового номеру справи 873/75/26 (873/89/26) та розгляд заяв було призначено на 08.07.2026.
Дослідивши наявні матеріали справи та розглянувши доводи позивача та відповідача, викладені ними у заявах, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Щодо заяви ФГ «Сіновали» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 12 цього ж закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів третейської справи, 27.03.2025 між ТОВ «Нор-ест агро» (надалі також Постачальник) та ФГ «Сіновали» (надалі також Покупець) було укладено договір поставки № 429/25/149, відповідно до п. 1.1. якого на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість, сплативши за нього визначену Договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом у сумі, визначеній відповідно до умов договору (надалі - договір поставки).
Пунктом 9.2. договору поставки, визначено, що сторони домовились про те, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного Договору, припиненні, зміні, визнання недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» (адреса суду: вул. Євгена Сверстюка, 11Б, м. Київ, 02002) відповідно до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу», який є невід`ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду і доступний за гіперпосиланням в мережі Інтернет - https://sud.aifb.org.ua. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» та добре розуміють положення цього Регламенту. Умови Договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення Договору.
На виконання договору поставки постачальник поставив, а покупець отримав товар на загальну суму 1186325,34 гривень. Покупцем зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не виконано, здійснено часткову оплату товару на загальну суму 361325,34 гривень, станом на 08.12.2025 року заборгованість щодо оплати вартості отриманого/поставленого товару становила 825000,00 гривень.
У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятого на себе грошового зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару, 24.12.2025 року рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» у справі № 123/25 позов ТОВ «Нор-ест агро» до ФГ «Сіновали» про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв?язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання задоволено у повному обсязі, стягнуто за Договором поставки № 429/25/149 від 27.03.2025 року суму заборгованості, відсотки річні, пеню, штраф та інфляційні втрати у загальному розмірі 1094513,23 гривень.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі № 873/187/25 від 02.02.2026 року задоволено заяву ТОВ «Нор-ест агро» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду від 24.12.2025 року у справі № 123/25 та 11.03.2026 року на виконання ухвали видано відповідні накази.
13.03.2026 року відповідно до постанови Приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А.А. відкрито виконавче провадження № 80506382 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 року у справі № 873/187/25 про стягнення із ФГ «Сіновали» за Договором поставки № 429/25/149 від 27.03.2025 року заборгованості, відсотків річних, пені, штрафу та інфляційні втрати у загальному розмірі 1094513,23 гривень, третейського збору у сумі 11346,00 гривень, витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення у сумі 1514,00 гривень, 17100,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.
03.03.2026 року ФГ «Сіновали» перерахувало ТОВ «Нор-ест агро» грошові кошти у загальному розмірі 200000,00 гривень.
За період із 11.03.2026 року по 08.05.2026 року в порядку примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 року у справі № 873/187/25 в межах виконавчого провадження № 80506382 від Приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А.А. надійшли кошти у загальному розмірі 86901,66 гривень.
Враховуючи те, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» у справі № 123/25 від 24.12.2025 року, ухвала Північного апеляційного господарського суду по справі № 873/187/25 від 02.02.2026 року та Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 року у справі № 873/187/25 - не виконані, заборгованість не погашено, позивач звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» із позовом до ФГ «Сіновали», в якому просив стягнути донарахований розмір грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань у загальному розмірі 273337,31 гривень, а також сплачений третейський збір.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 у третейській справі № 38/26 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ФГ «Сіновали» на користь ТОВ «Нор-Ест Агро» заборгованість за Договором поставки № 429/25/149 від 27.03.2025 у загальному розмірі 178297,60 гривень, 3134 гривень третейського збору.
Як вже було зазначено вище, ФГ «Сіновали» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою, в якій просить скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 у третейській справі № 38/26 та стягнути з позивача судовий збір за подання заяви про скасування вищевказаного рішення.
В обґрунтування своєї заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 у третейській справі № 38/26, ФГ «Сіновали» зазначає зокрема про те, що матеріали справи не містять належних доказів законного формування складу третейського суду, а отже рішення третейського суду підлягає скасуванню на підставі п. 4) ч. 2 ст. 350 ГПК України.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; 2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб; 3) справ, пов`язаних з державною таємницею; 4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); 5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; 7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; 8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; 9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин; 10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; 11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; 12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; 13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб`єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; 14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Так, рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
Положеннями ст. 16 цього ж закону передбачено, що склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді).
Відповідно до ст. 17 цього ж закону формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.
Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою, справа розглядається одним суддею. Якщо спір підлягає розгляду одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви, Голова Третейського суду повинен призначити суддю.
Розпорядженням голови Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13.05.2026 № 38/26, відповідно до п. 2 ст. 17 Регламенту, до складу третейського суду для розгляду вищевказаного позову призначено третейським суддею Мамченко Юлію Валеріївну.
Проаналізувавши вищезазначене, судом встановлено, що рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою і цим рішенням вирішені питання, які не виходять за межі третейської угоди, а при прийнятті оскаржуваного рішення третейським судом не порушено Регламент Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, в тому числі і в аспекті порядку формування складу третейського суду.
Крім того, колегія суддів враховує і те, що суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу (ч. 4 ст. 349 ГПК України), з огляду на що звертає увагу на наступне.
Із наявних у справі матеріалів судом також встановлено, а відповідачем жодних доказів зворотного не надано:
- справа № 38/26, в якій прийнято оскаржуване рішення третейського суду, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про третейські суди» є підвідомчою Постійно діючому Третейському суду при Асоціації Українських банків;
- третейська угода (застереження) у даній справі не була визнана судом недійсною;
- третейський суд не вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 349 ГПК України за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд має право постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін.
Отже, враховуючи те, що рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою і цим рішенням вирішені питання, які не виходять за межі третейської угоди, а при прийнятті оскаржуваного рішення третейським судом не порушено регламент Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, в тому числі і в аспекті порядку формування складу третейського суду, а також те, що будь-яких інших встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення третейського суду, окрім тих, які наведені відповідачем в заяві, судом у процесі розгляду справи також не було встановлено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 та необхідності відмови у задоволенні заяви ФГ «Сіновали» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 (третейський суддя Мамченко Ю.В.).
Інші доводи відповідача, викладені у його заяві про скасування рішення третейського суду щодо незабезпечення у процесі розгляду третейської справи третейським судом повного та всебічного розгляду заперечень сторін, неправомірності повторного пред`явлення позивачем вимог, які є похідними від вже вирішеного спору, а також відсутності у рішенні третейського суду детального аналізу заявлених до стягнення сум, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не є відповідно до положень ст. 350 ГПК України, ст. 51 ЗУ «Про третейські суди» підставами для скасування рішення третейського суду, а є за своєю суттю оскарженням рішення третейського суду в цілому всупереч положенням ст. 51 ЗУ «Про третейські суди» щодо остаточності рішення третейського суду.
Щодо заяви ТОВ «Нор-Ест Агро» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026
Стаття 50 ЗУ «Про третейські суди» встановлює, що сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.
Відповідно до ст. 55 ЗУ «Про третейські суди» рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
Статтею 57 ЗУ «Про третейські суди» передбачено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, у разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким, у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 ГПК України та п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження», є наказ.
Згідно з ч. 1 ст. 56 ЗУ «Про третейські суди» заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
Згідно з ч. 3 ст. 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
Стаття 355 ГПК України встановлює, що суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Отже, виходячи з приписів чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа, господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 ЗУ «Про третейські суди» та ст. 355 ГПК України.
Таким чином, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів іншого та в процесі розгляду справи судом встановлено, що: 1) на день розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання, рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 у третейській справі № 38/26 судом не скасовано (п. 1 ст. 355 ГПК України); 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону (п. 2 ст. 355 ГПК України); 3) при зверненні до суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення у вищевказаній справі ТОВ «Нор-Ест Агро» не пропущений встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа (п. 3 ст. 355 ГПК України); 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, та цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди (п. 4 ст. 355 ГПК України); 5) третейська угода не визнана недійсною (п. 5 ст. 355 ГПК України); 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону (п. 6 ст. 355 ГПК України); 7) рішення третейського суду не містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом (п. 7 ст. 355 ГПК України); 8) справа № 38/26 третейськім судом була надіслана до Північного апеляційного господарського суду (п. 8 ст. 355 ГПК України); 9) третейський суд, згідно матеріалів справи, не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі (п. 9 ст. 355 ГПК України), а також те, що відповідачем рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 добровільно не виконано, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ТОВ «Нор-Ест Агро» про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду.
Щодо розгляду поданих в процесі апеляційного провадження клопотань
23.06.2026 через систему «Електронний суд» до суду від ФГ «Сіновали» надійшли два примірника однакових за своїм змістом клопотань про зупинення провадження у справі, в якому він просить зупинити провадження у справі № 873/75/26 за заявою ТОВ «Нор - Ест Агро» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду заяви ФГ «Сіновали» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026.
23.06.2026 через систему «Електронний суд» до суду від ФГ «Сіновали» надійшли два примірника однакових за своїм змістом заперечень проти видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, в яких відповідач заперечує проти видачі наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 у зв`язку із поданням заяви про скасування даного рішення.
За результатами розгляду вищевказаних клопотань та заперечень відповідача, судом відмовлено у їх задоволенні у зв`язку із безпідставністю та необґрунтованості, оскільки ухвалою від 30.06.2026 об`єднано розгляд заяви ФГ «Сіновали» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 у третейській справі № 38/26 (справа № 873/89/26) в одне провадження для спільного розгляду із заявою ТОВ «Нор-Ест Агро» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 у третейській справі № 38/26 (справа № 873/75/26), а отже такі процесуальні дії, як зупинення розгляду заяви ТОВ «Нор-Ест Агро» та відтермінування видачи виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду жодним чином не вплине на ефективне виконання судом завдань господарського судочинства у процесі розгляду даної справи.
Щодо розподілу судових витрат
15.06.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Нор-Ест Агро» надійшла заява про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить стягнути з ФГ «Сіновали» 15100,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним у процесі розгляду судом апеляційної інстанції заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду.
01.07.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Нор-Ест Агро» надійшла заява про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить стягнути з ФГ «Сіновали» 15150,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним у процесі розгляду судом апеляційної інстанції заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1) ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу (3).
Положеннями ч.ч. 2-4 ст. 126 цього ж кодексу за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (2). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (3). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).
Згідно з ч. 5 ст. 129 цього ж кодексу під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суда зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторонни, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2020 у справі № 910/16322/18).
Крім того, судом враховано, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17).
Отже, беручи до уваги все вищезазначене, оцінивши доводи ТОВ «Нор-Ест Агро» щодо заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним в процесі розгляду справи у суді апеляційної інстанції, - 15150,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених у процесі розгляду судом апеляційної інстанції заяви про скасування рішення третейського суду та 15100,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених у процесі розгляду судом апеляційної інстанції заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, враховуючи всі інші аспекти даної справи, а також розумну необхідність судових витрат, суд дійшов висновку, що обсяг, виконаної адвокатом заявника роботи (наданих послуг) в процесі розгляду заяв та розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідають критеріям розумності, їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), є співрозмірними зі складністю справи та не завищеними щодо іншої сторони спору, а тому підлягають присудженню на користь ТОВ «Нор-Ест Агро» у повному обсязі.
Крім того, сплачена ТОВ «Нор-Ест Агро» сума судового збору за подання заяви про видачу наказу відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача, оскільки станом на дату звернення позивача до суду з даною заявою рішення третейського суду відповідачем виконано не було, а отже відповідач відповідно є винною стороною у виникненні даного спору (у зверненні позивача до суду з даною заявою).
Крім того, на відповідача покладається сплачений ним судовий збір за подання заяви про скасування рішення третейського суду.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 129, 234-235, 352-356 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства «Сіновали» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 у третейській справі № 38/26.
2. Рішення третейського суду залишити без змін.
3. Судовий збір за подання заяви про скасування рішення третейського суду покласти на заявника.
4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор - Ест Агро» про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду задовольнити.
5. Видати після набрання законної сили цією ухвалою відповідні накази на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 01.06.2026 у третейській справі № 38/26 наступного змісту:
«Стягнути з Фермерського господарства «СІНОВАЛИ» (код ЄДРПОУ 43983008, 35446, Рівненська область, Дубенський район, с.Судобичі, вул.Лісова, буд.5A) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська область, м.Тетіїв, вул.Соборна, буд.3) пеню, відсотки річні та інфляційні втрати у загальному розмірі 178 297 (сто сімдесят вісім тисяч двісті дев?яносто сім) гривень 60 копійок.
Стягнути з Фермерського господарства «СІНОВАЛИ» (код ЄДРПОУ 43983008, 35446, Рівненська область, Дубенський район, с.Судобичі, вул.Лісова, буд.5A) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська область, м.Тетіїв, вул.Соборна, буд.3) третейський збір у сумі 3 134,00(три тисячі сто тридцять чотири) гривень.
6. Стягнути з Фермерського господарства «Сіновали» (код ЄДРПОУ 43983008, 35446, Рівненська область, Дубенський район, с.Судобичі, вул.Лісова, буд.5A) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-ест Агро» (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська область, м.Тетіїв, вул.Соборна, буд.3) 1664,00 гривень судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
7. Стягнути з Фермерського господарства «Сіновали» (код ЄДРПОУ 43983008, 35446, Рівненська область, Дубенський район, с.Судобичі, вул.Лісова, буд.5A) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-ест Агро» (код ЄДРПОУ 38953469, адреса: 09800, Київська область, м.Тетіїв, вул.Соборна, буд.3) 15150,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених у процесі розгляду судом апеляційної інстанції заяви про скасування рішення третейського суду, 15100,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених у процесі розгляду судом апеляційної інстанції заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
8. Повернути матеріали третейської справи № 38/26 Постійно діючому Третейському суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу».
9. Ухвала, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ч. 3 ст. 356 та ч. 2 ст. 253 ГПК України до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.07.2026
Суддя Р.М. Колесник