ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
20.07.2026 м. Дніпро Справа № 908/339/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд" на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2026, повний текст рішення складено 28.04.2026 (суддя Корсун В.Л.)
у справі № 908/339/26
За позовом Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд", м. Запоріжжя
про стягнення 313 083, 64 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.04.2026 позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд" про стягнення 313 083, 64 грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд" на користь Військової частини НОМЕР_1 пеню у розмірі 96 805, 17 грн, штраф у розмірі 205 344, 13 грн та судовий збір у розмірі 3 625, 51 грн.
Не погодившись із вищезазначеним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд" звернулось через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, поновити пропущений строк апеляційного оскарження у справі 908/339/26 та скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2026 (повний текст складено та підписано 28.04.2026) у справі 908/339/26 та увалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Андрейчук Л.В. (доповідач), судді Висоцький А.М., Левшина Г.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 апеляційну скаргу залишено без руху, надано апелянту строк 5 днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність таких підстав; належні докази сплати судового збору у сумі 4 696, 25 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що, вищенаведену ухвалу доставлено до електронного кабінету скаржника у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 27.05.2026 о 16:20 годин згідно довідки про доставку електронного листа Центрального апеляційного господарського суду.
Відтак, з урахуванням норм абз. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, ухвала вважається врученою 27.05.2026.
Відповідно недоліки скарги мали бути усунені апелянтом у строк до 01.06.2026 включно.
Станом на 08.06.2026, у визначений ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 строк, скаржником не усунуті недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд" на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2026 у справі № 908/339/26 повернуто заявникові без розгляду.
15.07.2026 ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд" повторно звернувся ло Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
1. Розглянути та задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2026 року у справі №908/339/26.
2. Скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2026 року у справі №908/339/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача.
2. У разі відмови у задоволенні апеляційної скарги - зменшити на 99% розмір неустойки, заявленої до стягнення, на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, з огляду на її явну неспівмірність наслідкам (їх відсутність) порушення строків виконання зобов`язання та необхідність дотримання принципів розумності, справедливості й добросовісності.
3. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-Буд" судовий збір.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач), судді - Золотарьової Я.С., Фещенко Ю.В.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач дійшов висновку щодо необхідності залишити її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду заяви майнового характеру справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За положеннями підпункту 6 пункту 2 частини 2 статті 4 Законом України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір» та вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання даної апеляційної скарги, становить 5 438,69 грн та розраховується таким чином: 302 149,30 грн (оспорювана сума) * 1,5 % (ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру) = 4532,24 грн * 150 % (ставка судового збору за подання апеляційної скарги) = 6798,36 грн (ставка судового збору за подання апеляційної скарги), 6798,36 грн * 0,8 = 5438,69 грн (з урахуванням коефіцієнта пониження при поданні скарги в електронній формі).
В якості доказів сплати судового збору скаржником до апеляційної скарги додано платіжну інструкцію №б/н від 15.07.2026 про сплату судового збору на суму 4 350,50 грн, недоплачена сума судового збору становить 1 088,19 грн.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Слід зазначити, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2026, повний текст якого складено 28.04.2026, подана скаржником 15.07.2026 через підсистему «Електронний суд», тоді як останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі є 18.05.2025.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.
При повторному поданні апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на її подання.
Клопотання обґрунтовано тим, що представник відповідача, який здійснював захист його прав та інтересів у даній справі, у зв`язку з безпековою ситуацією змушений був залишити місто Запоріжжя, що унеможливило своєчасне складення та подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення. Пошук нового фахівця в галузі права потребував певного часу, у зв`язку з чим договір про надання правничої допомоги з адвокатом було укладено лише 22.06.2026, після чого представником невідкладно здійснено ознайомлення зі змістом судового рішення та підготовлено апеляційну скаргу.
Крім того, апелянт посилається на об`єктивні перешкоди, спричинені воєнним станом, зокрема на систематичне оголошення повітряних тривог на території міста Запоріжжя, що обмежувало його діяльність та позбавляло можливості вчасного й оперативного реагування на ухвалене судове рішення.
З огляду на викладене, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Норми ГПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції" (Bellet v. France), "Ільхан проти Туреччини" (Ilhan v. Turkey), "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).
Доступність права на оскарження у зв`язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі "Скорик проти України"" Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі "Зубак проти Хорватії" (Zubac v. Croatia) ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.
Таким чином Європейський суд з прав людини роз`яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.
З аналізу практики Європейського суду з прав людини слідує, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).
Таким чином, суд зважає на те, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги та підтверджені належними доказами.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Таким чином, сторони зобов`язані виявляти належну процесуальну обачність та цікавитися станом відомих їм судових проваджень, особливо у випадку, коли скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження, оскільки саме він не погоджується з рішенням суду попередньої інстанції та ставить під сумнів його законність.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 про залишення апеляційної скарги без руху скаржника було належним чином повідомлено про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги та роз`яснено, що у разі їх неусунення у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч. 6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційний суд зазначає, що ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд" є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність і має можливість залучати уповноважених працівників або представників для виконання необхідних дій, зокрема для контролю за перебігом судових проваджень. Доказів того, що товариство не могло організувати належне представництво чи забезпечити отримання судових документів, апелянтом не надано.
Організаційні труднощі, пов`язані з несвоєчасним залученням представника, є такими, що повністю залежать від скаржника. Негативні наслідки, що настали у зв`язку з неналежним виконанням процесуальних обов`язків свідчать не про наявність об`єктивних перешкод, а про недостатню організацію роботи ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд".
Вказані заявником обставини, зводяться до питань його організаційно-господарської діяльності, тобто за своїм характером є суб`єктивними та такими, що залежать лише від його волі. Юридична особа зобов`язана виважено підходити до виконання своїх функцій, вживати заходів щодо належної організації документообігу, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційної скарги та оформлення її змісту.
Таким чином, скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення з їх підтвердженням відповідними доказами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно змісту ч. 1 ст. 174 ГПК України вбачається, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
У разі, якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 256, 258, 260 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Акві-буд" на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2026 - залишити без руху.
2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- надати належні докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 1 088,19 грн.
- надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність таких підстав.
3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Мартинюк