ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
15.07.2026 Справа № 910/8815/25
за заявою: Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекcпорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт»
про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/8815/25
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель»
до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекcпорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт»
про стягнення 226 925 379,12 грн,
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Солонюк К.Г.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі № 910/8815/25 позов Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» задоволено частково: стягнуто з Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекcпорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» 225 517 535,85 грн попередньої оплати, 165 069,54 грн пені, 26 518 390,79 грн процентів за користування коштами попередньої оплати, 129 749,82 грн 3% річних та 847 840,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 вказане рішення суду змінено, стягнуто з Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекcпорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» 225 517 535,85 грн попередньої оплати, 165 069,54 грн пені, 265 183,91 грн процентів за користування коштами попередньої оплати, 129 749,82 грн 3% річних та 847 840,00 грн судового збору.
03.06.2026 через систему «Електронний суд» від Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекcпорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду на один рік - до 08.04.2026 щомісяця рівними частинами.
Судом встановлено, що 03.06.2026 матеріали справи № 910/8815/25 були направлені до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Судом встановлено, що 03.06.2026 матеріали справи № 910/8815/25 були направлені до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою суду від 10.06.2026 призначено судове засідання для розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення на 24.06.2026.
Протокольною ухвалою суду від 24.06.2026 відкладено розгляд заяви на 15.07.2026.
У судовому засіданні 15.07.2026 представник відповідача (заявника) підтримав подану заяву про розстрочення виконання судового рішення у повному обсязі та просив її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні 15.07.2026 заперечував проти задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях від 13.07.2026.
Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду строком на один рік - до 08.04.2026 щомісяця рівними частинами з дати відповідної ухвали суду, відповідач посилається на те, що сума, яка підлягає стягненню, майже у 9 разів перевищує суму чистого прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства за 2025 рік. Заявник зазначає, що має невиконані судові рішення на суму понад 8 млрд грн. Відповідач наголошує на своєму статусі підприємства оборонно-промислового комплексу, що здійснює імпорт озброєння, і стверджує, що арешт рахунків у процесі примусового виконання рішення призведе до блокування діяльності та зриву інших державних контрактів. Також відповідач вказує на додаткові збитки внаслідок пошкодження його приміщень ракетними обстрілами рф у 2025 році.
Позивач у письмових запереченнях зазначає, що фінансовий стан відповідача дозволяє виконати рішення, оскільки підприємство є прибутковим, має значний дохід від реалізації, понад 8,6 млрд грн за 2025 рік, та активи на суму близько 18,9 млрд грн. Позивач звертає увагу, що суд першої інстанції вже врахував інтереси відповідача, зменшивши розмір штрафних санкцій на 99%. Надання розстрочки порушить права позивача, який також є державним підприємством та здійснює закупівлі для ЗСУ.
Дослідивши подану відповідачем заяву, оцінивши доводи та заперечення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини та громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Аналогічна правова позиція була висловлена Конституційним Судом України у рішеннях від 13.12.2012 у справі № 18-рп/2012, від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 та від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009.
За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання розстрочення виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17).
Вищенаведеними нормами встановлено, що розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Однак, представником заявника не надано жодного доказу, який би свідчив про неможливість виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Відповідачем не надано суду доказів загрози банкрутства товариства відповідача у зв`язку з виконання рішення суду у даній справі.
Крім того, відповідач не позбавлений можливості звернутися до позивача з заявою про укладання мирової угоди в процесі виконання, що забезпечить принцип збалансованості інтересів сторін у даній справі.
Окрім того, статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників.
Оцінюючи посилання відповідача на скрутний фінансовий стан та наявність значної кількості невиконаних судових рішень, суд зазначає, що відсутність у боржника необхідних коштів сама по собі не є винятковою обставиною та безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення. Господарська діяльність здійснюється на власний ризик, і фінансові труднощі є наслідком такої діяльності.
Суд відхиляє доводи заявника про можливе накладення арешту на кошти в рамках виконавчого провадження та ризик блокування виконання інших державних контрактів. Застосування заходів примусового виконання є законним наслідком невиконання боржником судового рішення в добровільному порядку. Загроза таких наслідків не може кваліфікуватися як обставина, що робить виконання рішення неможливим у розумінні ст. 331 ГПК України.
Посилання відповідача на його особливий статус як підприємства оборонно-промислового комплексу не звільняє його від встановленого Конституцією України обов`язку виконувати судові рішення. Суд враховує, що стягувачем у цій справі виступає ДП «Агенція оборонних закупівель», яке також виконує критично важливі функції із забезпечення Збройних Сил України, відтак зволікання з поверненням коштів позивачу напряму порушує інтереси держави в сфері оборони.
Збитки, завдані відповідачу ракетними обстрілами, є загальновідомим негативним наслідком військової агресії рф, від якої страждають обидві сторони спору, проте самі по собі вони не підтверджують неможливість сплатити заборгованість перед позивачем.
При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суд має врахувати матеріальні інтереси обох сторін. Судом при ухваленні рішення по суті спору вже було враховано матеріальні інтереси відповідача шляхом суттєвого зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та процентів. Подальше відтермінування сплати боргу строком на один рік призведе до безпідставного порушення балансу інтересів сторін та позбавить позивача права на своєчасне отримання стягнутих судом коштів.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що розстрочення виконання рішення суду спрямовано саме на забезпечення виконання такого рішення, проте заявником не надано належних доказів, що при наданні розстрочки він гарантовано виконає рішення суду.
За таких обставин, зважаючи на недоведеність заявником наявності виняткових обставин, які істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекcпорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» заяви про розстрочення виконання рішення в даній справі строком на один рік - до 08.04.2026 щомісяця рівними частинами.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Дочірньому підприємству Державної компанії «Укрспецекcпорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києві від 15.10.2025 щодо сплати боргу на загальну суму 226 925 379,12 грн у справі №910/8815/25.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя Н.І. Зеленіна