ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/6963/26 Провадження 4-с/636/7/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2026 місто Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Золотоверха О.О. розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання,-
встановила:
Скаржник 14.07.2026 (надіслано 10.07.2026) через систему «Електронний суд» звернулася до суду з скаргою, в якій просила визнати протиправними дії головного державного виконавця Чугуївського ВДВС Халіної Н.С. щодо винесення постанов у виконавчому провадженні ВП №81414339 від 07.07.2026; скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №81414339 від 07.07.2026 та про стягнення виконавчого збору ВП №81414339 від 07.07.2026 у розмірі 17294,00 грн.
За змістом ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у двадцяти денний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Скарга подана у відповідності до вимог ЦПК України. Підстави для повернення скарги відсутні.
Тому вважаю, що необхідно відкрити провадження у справі та призначити скаргу до судового розгляду, запропонувавши державному виконавцю подати письмові заперечення проти скарги та докази, якими вони обґрунтовуються.
Разом зі скаргою ОСОБА_1 подала клопотання про забезпечення скарги шляхом зупинення виконавчого провадження, в якій просить забезпечити скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця у виконавчому провадженні ВП № 81414339; зупинити вчинення виконавчих дій та призупинити дію постанов у виконавчому провадженні ВП № 81414339 до набрання законної сили судовим рішенням Чугуївського міського суду Харківської області за результатами розгляду скарги, в обґрунтування якої зазначено наступне. Боржником ОСОБА_1 до Чугуївського міського суду Харківської області подано скаргу на протиправні рішення та дії Головного державного виконавця Чугуївського ВДВС Халіної Н.С. у виконавчому провадженні ВП № 81414339. Скаргу обґрунтовано очевидними ознаками протиправності дій виконавця, який грубо порушив правила територіальної юрисдикції (ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»). Як вбачається з Довідки про взяття на облік ВПО № 509 [номер приховано] від 02.11.2025, Боржник офіційно проживає у м. Вінниця, що повністю виключає територіальну компетенцію Чугуївського ВДВС. Більш того, виконавцем безпідставно вказано фіктивну адресу проживання Боржника (яка збігається з адресою стягувача) та накладено виконавчий збір у розмірі 17294,00 грн у перший же день відкриття провадження. Невжиття заходів забезпечення скарги у вигляді зупинення виконавчих дій самостійно виховує малолітню дитину у м. Вінниця), звернення стягнення на її доходи чи безпідставного застосування штрафних санкцій за неіснуючою адресою. Це суттєво ускладнить захист прав Боржника та може завдати психологічної та матеріальної шкоди інтересам дитини - ОСОБА_2 , 2022 р.н.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
У статтях 149 150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Разом із тим, згідно зі статтею 14 Конституції України та статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
Отже, положення статей 149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447-451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
У пункті 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
Керуючись ст.260,447,450 ЦПК України,
постановила:
Відкрити провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання.
Судове засідання по розгляду скарги призначити на 15:30 год. 05.08.2026.
У судове засідання викликати учасників справи.
Запропонувати виконавцеві та стягувачу подати пояснення, заперечення по суті скарги.
У задоволенні клопотання про забезпечення скарги шляхом зупинення виконавчого провадження - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в частині відмови у забезпеченні скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.О. Золотоверха