ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/6963/26 Провадження 4-с/636/7/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.2026 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Золотоверхої О.О.,
за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,
заявника ОСОБА_1 ,
стягувача ОСОБА_2 ,
виконавця Чугуївського ВДВС Халіної Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник 14.07.2026 (надіслано 10.07.2026) через систему «Електронний суд» звернулася до суду з скаргою, в якій просила визнати протиправними дії головного державного виконавця Чугуївського ВДВС Халіної Н.С. щодо винесення постанов у виконавчому провадженні ВП №81414339 від 07.07.2026; скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №81414339 від 07.07.2026 та про стягнення виконавчого збору ВП №81414339 від 07.07.2026 у розмірі 17294,00 грн.
Скарга обґрунтована тим, що 07.07.2026 Головним державним виконавцем Чугуївського ВДВС Халіною Н.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №81414339 з примусового виконання ухвали Чугуївського міського суду Харківської області № 636/5437/23 від 26.03.2024 про затвердження мирової угоди щодо визначення способів участі у спілкуванні та вихованні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цього ж дня, 07.07.2026 державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з Боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 17294,00 грн. Заявник (Боржник) вважає вказані постанови та дії державного виконавця повністю протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.
Грубе порушення державним виконавцем правил територіальної юрисдикції (підвідомчості) та відкриття провадження за завідомо неправдивою адресою. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії вчиняються державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Державний виконавець Халіна Н.С., відкриваючи виконавче провадження, зазначила адресу Боржника: АДРЕСА_1 . Проте вказана адреса є завідомо неправдивою, внесеною умисно з подачі стягувача, оскільки Боржник за цією адресою ніколи не проживала (адреса для реєстрації при військовій частині під час проходження військової служби), але була зареєстрована до 21.02.2024. Державним виконавцем було проігноровано навіть офіційну реєстрацію боржника, не кажучи вже про статус ВПО у м. Вінниця. Це свідчить про повну службову недбалість або умисне створення штучної підсудності на користь стягувача. Як вбачається з офіційного документа - Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 509-7501893804 від 02.11.2025 (з актуальною відміткою станом на 08.07.2026) офіційним зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 (до моменту переміщення) є адреса: АДРЕСА_2 , що повністю спростовує відомості, зазначені у постанові ДВС. Офіційним фактичним місцем проживання Боржника в силу статусу ВПО з 04.06.2025 є адреса: АДРЕСА_3 (статус ВПО у м. Вінниця було набуто 19.08.2025). Згідно зі ст. 5 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», довідка ВПО є єдиним належним і достатнім підтвердженням фактичного місця перебування особи. Таким чином, Боржник ОСОБА_1 законно перебуває під територіальною юрисдикцією органів примусового виконання у місті Вінниця. Верховний Суд у постанові від 24.06.2021 у справі № 902/527/20 наголосив, що відкриття виконавчого провадження за межами території, на яку поширюються повноваження виконавця, є суттєвим процесуальним порушенням, що тягне за собою безумовне скасування такої постанови судом, оскільки виконавець діяв поза межами своєї компетенції. Керуючись п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання для його подачі до органів ДВС у місті Вінниця.
Ігнорування спеціального порядку виконання рішень про встановлення побачення з дитиною (ст. 64-1 Закону). Відповідно до імперативних вимог ч. 2 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження за категорією справ щодо визначення способів участі у вихованні дитини зобов`язаний зазначити конкретні дні та часи побачень (відповідно до резолютивної частини рішення суду), а також попередити боржника про відповідальність за невиконання. Натомість оскаржувана постанова містить загальний шаблон: «Боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів». Судове рішення (ухвала про мирову угоду) встановлює тривалий, періодичний і циклічний графік спілкування (дзвінки двічі на добу, кожна друга субота місяця тощо). Вимога виконати такий графік «одноразово за 10 днів» є юридично нікчемною та суперечить суті судового рішення. Застосувавши загальний порядок замість спеціального, виконавець грубо порушив процедуру виконання рішення.
Протиправність та передчасність стягнення виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 17294,00 грн винесено 07.07.2026 - в один і той самий день із відкриттям провадження. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 2540/2575/18 та Постанови КАС ВС у справі № 420/5604/18, за рішеннями немайнового характеру виконавчий збір стягується виключно у разі, якщо рішення не виконано боржником без поважних причин у строк, встановлений виконавцем для його виконання, і виконавець розпочав заходи примусового характеру. Автоматичне нарахування збору в перший же день позбавило Боржника права надати докази виконання ухвали (яка фактично виконується сторонами за графіком) та є протиправним «авансуванням» фінансових санкцій.
30.07.2026 від державного виконавця Чугуївського ВДВС Халіної Н.С. надійшов відзив на позов, в якому зазначено наступне.
Згідно даних АСВП на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №81414339 з примусового виконання ухвали №636/5437/23 від 26.03.2024, виданою Чугуївським міським судом Харківської області, про затвердження мирової угоди, укладеної 25.01.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визначено способи участі ОСОБА_2 у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином: до досягнення сином 3 річного віку: телефонна та електронна комунікація з сином не рідше ніж два рази на добу, зранку з 07:00 год. до 09:00 год. та ввечері з 19:00 год. до 21:00 год.; відвідування сина за його фактичним місцем проживанням кожної другої суботи місяця з 09:00 год. до 19:00 год. в присутності матері; відвідування сина за його фактичним місцем проживанням кожної четвертої неділі місяця з 09:00 год. до 19:00 год. в присутності матері; не рідше ніж один раз на три місяці, за попередньою домовленістю з матір`ю, відвідування сина з можливістю залишати його із ночівлею, без присутності матері, терміном дві доби, у орендованій батьком квартирі, яка повинна знаходитись на відстані не більше 3 км. від фактичного місця проживання матері та дитини; після досягнення сином 3 річного віку; телефонна та електронна комунікація з сином не рідше ніж два рази на добу, зранку з 07:00 до 09:00 та ввечері з 19:00 до 21:00; відвідування сина за його фактичним місцем проживанням кожної другої суботи місяця з 09:00 год. до 19:00 год. з можливістю відвідування розважальних закладів, парків тощо без присутності матері; відвідування сина за його фактичним місцем проживанням кожної четвертої неділі місяця з 09:00 год. до 19:00 год. з можливістю відвідування розважальних закладів, парків тощо без присутності матері; не рідше ніж один раз на місяць, за домовленістю з матір`ю, відвідування сином місця проживання батька і можливість залишатися із ночівлею без супроводу матері терміном дві - три доби; не рідше ніж два рази на рік (влітку та взимку) їздити з сином на відпочинок, без супроводу матері, терміном від семи до п`ятнадцяти діб взимку та від п`ятнадцяти до тридцяти діб влітку з повідомленням матері місця перебування сина шляхом телефонної чи електронної комунікації не пізніше ніж за 10 днів перед від`їздом; матір повинна інформувати Батька про термін від`їзду та місце перебування сина за межі місця постійного проживання шляхом телефонної чи електронної комунікації не пізніше ніж за 10 днів перед від`їздом. Зареєстроване місце проживання матері ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
У своїй скарзі боржник ОСОБА_1 вказує, що державний виконавець Халіна Н.С., відкриваючи виконавче провадження, зазначила адресу боржника « АДРЕСА_1 », що є завідомо неправдивою та внесеною умисно з подачі стягувача. Орган державної виконавчої служби (приватний виконавець) не є судом або органом вищого рівня, а тому не наділений повноваженнями перевіряти законність, обґрунтованість чи правильність винесення виконавчого документу. Адреса реєстрації боржника ОСОБА_1 зазначена у виконавчому документі - АДРЕСА_1 .
07.07.2026 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документу, копію направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження". 07.07.2026 державним виконавцем винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 303,00 грн. керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5.
Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за приму сове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» за примусове виконання рішення немайнового характеру, виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Відповідно до п. 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 року стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
07.07.2026 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 17294.00 грн. Постанова про стягнення з боржника про стягнення виконавчого збору ніяким чином не позбавляє боржника надати докази виконання судового рішення та не є протиправним «авансуванням» фінансових санкцій. 08.07.2026 на адресу боржника рекомендованим листом направлено постанову про відкриття провадження, постанову про стягнення витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, поштовий трекінг 11067220690005. 14.07.2026 до відділу повернувся лист з постановами по ВП81414339, які були направлені на адресу боржника із позначкою «звільнена». Виходом державного виконавця 17.07.2026 за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що за вказаною адресою зареєстрована військова частина. Державним виконавцем складено акт про відсутність боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі - АДРЕСА_1 .
20.07.2026 державним виконавцем направлено запит до Міністерства соціальної політики України щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Згідно відповіді на запит боржник ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 .
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувану. Керуючись ч. 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за територіальної підвідомчістю.
Зі змісту скарги вбачається, що боржник ОСОБА_1 дізналась з додатку Дія про те, що відносно неї відкрите провадження. Маючи інформацію, що у виконавчому провадженні вказана невірна адреса її проживання, вона умисно не повідомила про це державного виконавця, чим створила перешкоджання у здійсненні виконавчих дій та виконанні мирової угоди. Державний виконавець не може бути самостійним відповідачем у цивільній справі чи справі за скаргою на його дії, оскільки він діє як представник держави, а не самостійна суб`єктна одиниця. Законом передбачено спеціальний порядок оскарження його рішень та залучення відповідних органів. За правилами цивільного процесу (розділ VII ЦПК України), дії чи бездіяльність державного виконавця оскаржуються шляхом подання скарги, де він зазначається як посадова особа (або залучається відповідний відділ державної виконавчої служби). Вся інформація про Чугуївський ВДВС у Чугуївському районі Харківської області (повна назва, адреса, реквізити) наявна на офіційному сайті Харківського МРУ Мін`Юст України, який є загальнодоступний для користування інформацією. Також всі дані про Відділ доступні боржнику у додатку Дія, проте ОСОБА_1 при зверненні до суду, з невідомих причин не залучила Чугуївський ВДВС у Чугуївському районі Харківської області в якості сторони у справі №636/6963/26, вказала невірну електронну адресу відділу та невірну поштову адресу. Так Відділ був позбавлений можливості вчасно отримати скаргу в електронному суді. Своїми діями боржник ОСОБА_1 перешкоджає повноцінному виконанню вимог, зазначених у Мировій угоді затвердженої Ухвалою №636/5437/23 від 26.03.2024, винесеною Чугуївським міським судом та проведенні виконавчих дій.
Чугуївський ВДВС Чугуївського району Харківської області Харківського МРУ Мін`Юст України здійснив усі передбачені законом заходи. Оскаржувані дії державного виконавця були вчинені в межах наданих законом повноважень, а підстави для задоволення скарги відсутні. Державним виконавцем здійснюються заходи примусового виконання, будь які виконавчі дії в межах виконавчого провадження, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Поза межами виконавчого провадження дії державного виконавця вважаються неправомірними.
Враховуючи вищевикладене, дії Чугуївського ВДВС у Чугуївському районні Харківської області Харківського МРУ Мін`Юст України - правомірні без порушень чинного законодавства, тому просить вимоги скарги ОСОБА_1 залишити без розгляду.
01.08.2026 через систему «Електронний суд» скаржник надала додаткові пояснення наступного змісту. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 05.07.2023 по справі №636/1579/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо розірвання шлюбу задоволено. Від шлюбу мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 26.03.2024 по справі №636/5437/23 затверджено Мирову угоду укладену 25.01.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо визначення способу участі ОСОБА_2 у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , 2022 р.н.
З 25.01.2024 з боку заявниці жодного порушення мирової угоди не було, навпаки, були створені максимальні умови для спілкування батька з сином. ОСОБА_1 є військовослужбовцем з 2009 року та учасником бойових дій. 30.04.2025 в неї закінчилась відпустка по догляду за дитиною до 3х років. Беручи до уваги повномасштабне вторгнення та той факт, що вона проходила службу в складі бойової бригади, нею були вжиті максимальні заходи щодо переведення до іншого місця служби, в місто, де працюють дитячи садочки та є змога здійснювати догляд та виховання дитини, реалізовувати заходи щодо додаткового розвитку сина ОСОБА_5 та відвідування ним додаткових гуртків.
З 05.06.2025 та станом до сьогодні ОСОБА_1 проходить службу в м. Вінниця. Беручи до уваги її ненормований робочий день та відсутність чітко визначених вихідних днів з її боку вимоги ухвали не порушувались та вона постійно вживала заходів щодо домовленостей з батьком дитини ОСОБА_2 по узгодженню дат приїзду до дитини та термінів, на які він бере спільного сина без порушень прав та в інтересах дитини.
З 19.08.2025 заявник офіційно зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа (ВПО) у місті Вінниця. Перша адреса реєстрації була: АДРЕСА_4 . Друга адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Щодо пункту мирової угоди, де мати повинна повідомляти ОСОБА_2 за 10 діб про від`їзд з постійного місця проживання, нею було надано офіційний лист від 26.05.2026 щодо зміни адреси проживання у АДРЕСА_5 на АДРЕСА_3 з 05.06.2025, а в період з 26.05.2026 по 04.06.2026 були реалізовані заходи щодо переїзду, перевезення речей та налагодження побуду. Повідомлення було надіслано на офіційну електронну адресу ОСОБА_2 .
Стосовно пункту ухвали щодо можливості не менше одного разу на місяць, за домовленістю з матір`ю, відвідування фактичного місця проживання батька сином терміном на 2-3 доби без супроводу матері, з боку матері даний пункт було виконано кожного разу за проханням батька. Однак, жодного разу батько дитини завчасно не повідомляв про точну дату приїзду та брав дитину на термін більший визначених дні. Виникали ситуації, коли заявник мала плани щодо відвідування сином розважального центру і т.п., а батько дитини неочікувано повідомляв про плани на приїзд або навпаки, повідомляв про приїзд, але змінював плани і не приїздив. Спроби заявниці з ним домовитись закінчувались фразами з його боку на її адресу, що вона невірно трактує пункти ухвали; що це мінімальні вимоги, які вона має виконати, а фраза "за домовленістю з матір`ю" ігнорується ОСОБА_6 у більшості випадків. Всі приїзди батька до сина протягом останнього року зафіксовані, також є спільні фото ОСОБА_2 з сином ОСОБА_5 , коли він брав його до себе. Однак, жодного разу заявнику не було надано офіційного повідомлення, де б було зазначено фактичне місце проживання ОСОБА_2 (даний громадянин є військовослужбовцем та проходить службу у складі бойової бригади і більшість часу проводить в районі виконання завдань за призначенням).
Також, протягом останніх пів року, а саме 1 раз на 3 місяці ОСОБА_2 звертався до служби у справах дітей Вінницької міської ради щодо перевірки доцільності витрати аліментів і зазначав адресу фактичного проживання заявника з сином. Після здійснення перевірок, надання нею чеків, квитанцій та пояснень було винесено висновок щодо доцільної витрати аліментів, однак на останньому засіданні ОСОБА_2 висунув претензію (побажання), щодо того що заявницею не здійснюється оздоровлення дитини і вона не водить спільного сина на відпочинок та оздоровлення. Заявник не була в календарній відпустці з початку 2026, відповідно до плану відпусток затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , перша частина її основної відпустки мала б бути реалізована з 25.07.2026. ОСОБА_1 неодноразово повідомляла ОСОБА_2 , що йду у відпустку в липні та планує відпочинок з сином. Однак, вона хоче спробувати пояснити старшому начальнику ситуацію, яка складається і написати рапорт на першу частину відпустки протягом 20 діб з 10.07.2026. ОСОБА_2 надсилав ій повідомлення на електронну пошту (декілька повідомлень), в яких не надавав конкретики, а принципово зазначав, не беручи до уваги її прохання, що він хоче брати сина в діапазоні з 5.07 по 15.07 на терміни зазначені в ухвалі (частина пункту ухвали звучить як: не рідше ніж два рази на рік (влітку та взимку) їздити з сином на відпочинок без супроводу матері в термін від 15 до 30 діб влітку з повідомленням матері місця перебування сина шляхом телефонної повідомлення про те, що він планує брати сина з 01(02) по 30 (31) липня. Точна дата так і зазначена не була, не було також надано куплених квитків, він не зазначав термінів відпустки.
Беручи до уваги той факт, що дитина відвідує дитячий садок та гурток вихідного дня, має розпорядок дня і т.д., заявниця неодноразово просила повідомити конкретну дату приїзду та де буде перебувати спільний син такий довгий термін. Знаючи, що батько є військовослужбовцем бойової бригади, яка постійно виконує завдання в районі бойових дій та факт, що перша частина основної відпустки для військовослужбовців може бути не більше 20 діб зі свого боку вона хотіла б розуміти місце перебування спільного сина та місце, яке є фактичним місцем проживання батька. Також просила повідомити їй терміни його відпустки і з ким буде дитина, коли відпустка. Однак, у відповідь заявника переконували, що вона не здатна зрозуміти пункту ухвали, щоб вона звернулась до спеціалістів, які їй пояснять, що ОСОБА_2 не зобов`язаний надавати їй таку інформацію, а поняття відпочинок можна трактувати по різному.
22.06.2026 через номер телефона сина (даний номер використовується для телефонних дзвінків та комунікації батька з сином) на запитання ОСОБА_2 , чи говорити йому з командиром і як планувати приїзд, заявник відповіла, що буде просити право на відпустку з 10.07.2026 та з 12.07.2026 по 17.07.2026 планує повезти сина ОСОБА_5 на відпочинок у ОСОБА_7 , а саме ОСОБА_8 . З 18.07.2026 він зможе взяти сина на терміни, які забажає. У відповідь заявник почула знову купу критики на свою адресу, також ОСОБА_2 написав, що якщо не зможе погодити свою відпустку з командиром взагалі брати сина не буде. 03.07.2026 заявниця через ОСОБА_9 (використовується для телефонних дзвінків та комунікації батька з сином) повідомила що з 13 по 17 липня буде перебувати у ОСОБА_8 та надала скрін заброньованого готелю, куди збирається вести спільного сина на оздоровлення.
05.07.2026 ОСОБА_6 повідомив, що приїде 19.07.2026 о 08:00 до їх фактичного місця проживання та забере сина ОСОБА_5 на відпочинок на термін, який зазначено в ухвалі (30 діб). Тобто домовленість між ними було досягнуто без порушення прав та в інтересах дитини.
Ввечері 08.07.2026 через сервіс Дія, ОСОБА_1 побачила інформацію щодо відкритого головним виконавцем ДВС у м.Чугуїв Халіною Н.С. відносно неї виконавчого провадження № 81414339 від 07.07.2026. Заявником було надіслано скаргу на дії виконавця та заяву на призупинення виконавчого провадження так, як воно відкрите не за місцем її проживання, а адреса реєстрації вказана недостовірна (за зазначеною адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не зареєстрована з лютого місяця 2024 року). Через декілька діб заявник зателефонувала виконавцю до ДВС м. Чугуїв, щоб дізнатись, чи прийняли до розгляду її скаргу та заяву, однак почула, що виконавче провадження №81414339 перенаправляють до міста Вінниця.
Офіційно ОСОБА_1 і її син зареєстровані, як ВПО з 19.08.2025 у місті Вінниця. Також з 21.06.2025 дитина відвідує дитячий садок №57 у місті Вінниця. Дана інформація також відома батьку дитини. На початку липня цього року їй надходив дзвінок в розмові жінка повідомила, що є представником ДВС міста Чугуїв, в свою чергу, ОСОБА_1 в телефонному режимі надала інформацію, що проживає у місті Вінниця разом з сином, зареєстрована тут, як ВПО та проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Жодних питань від особи, яка телефонувала більше не було, телефонних дзвінків з боку виконавців Чугуївського ВДВС не надходило.
Зазначені терміни оздоровлення дитини були виконані, тому 19.07.2026 (відповідно до погодженої домовленості між заявником та батьком дитини 05.07.2026) ОСОБА_2 забрав спільного сина з міста Вінниця на відпочинок, повідомляючи що бере його на 30 діб, та зазначаючи адресу подальшого перебування дитини, як: Одеська обл., Полтавська обл., Житомирська обл. Однак 28.07.2026 повідомленням на Вотсап ОСОБА_2 повідовив, що планує привезти сина ОСОБА_5 30.07 або 31.07. Приблизно о 15:00 30.07.2026 ОСОБА_2 привіз спільного сина до місця служби заявника з речами і поїхав.
В планах, повідомленнях та діях батька дитини щодо можливих побачень з сином відсутні конкретні дати та години приїзду, це створює певні труднощі так, як дитина відвідує садок, а заявник проходить військову службу.
Стосовно пункту ухвали, щодо телефонної комунікації батька з сином з 07:00 до 09:00 та 19:00 до 21:00, даний пункт виконується без порушень з урахуванням розпорядку дня дитини, відвідування сином садочку, можливої відсутності інтернету, поганим настроєм дитини та небажанням дитини спілкуватись відеозв`язком. Однак, фото та відео дитини надсилаються заявником постійно, також батько дитини мав змогу говорити з сином і в інші години. Проте, постійно стверджує, що заявник обмежує його спілкування. ОСОБА_2 може телефонувати після 21:00 та висувати заявниці претензії, що вона не забезпечує йому спілкування з сином. Були випадки, коли він звертався на 102 (не отримав відповіді на один дзвінок ввечері у визначений час) та повідомляв, що не знає про місце перебування дитини, і ОСОБА_1 були написані пояснення у поліції міста Вінниці, бо вони тоді хворіли, відпочивали і не чули дзвінок. Були непоодинокі випадки, коли заявниця повідомляла, що почуває себе погано, вони хворіють та просила надати трохи можливості для відпочинку та здійснення заходів догляду за дитиною, нагодувати сина, покупати, але батько дитини продовжував після цього дзвонити декілька разів поспіль, вимагаючи спілкувався з дитиною відеозв`язком в той день.
ОСОБА_2 протягом дуже довгого періоду систематично здійснює на заявника постійний психологічний тиск та насилля, переконує її, що вона не розуміє пунктів ухвали, перешкоджає йому у спілкуванні з сином, згадує особисті моменти, які вона йому розповідала, коли вони були у шлюбі та маніпулює ними, дискредитує заявника, як жінку та матір, звинувачує, що вона заволоділа особистими речами дитини і т.д.
Станом на зараз, як і протягом всього попереднього періоду, з боку заявника виконання ухвали здійснюється в повному обсязі. Однак, накладений арешт через несвоєчасну сплату виконавчого збору у розмірі 17294.00 грн та суми виконавчих витрат 303.00 грн призвели до блокування всіх рахунків та унеможливили реалізацію нормального догляду за дитиною, так як вони є ВПО, заявнику потрібно сплачувати оренду за квартиру, оплачувати гурток вихідного дня дитини, купляти продукти харчування і т.д. Порушення державним виконавцем обов`язку щодо належного повідомлення її про відкриття виконавчого провадження з одночасним винесенням постанови про стягнення виконавчого збору безпосередньо призвело до порушення її прав та законних інтересів.
Станом на момент відкриття виконавчого провадження заявник та її малолітня дитина фактично проживали та були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи у місті Вінниця, про що були наявні відповідні документи. Відповідно, заявник була позбавлена можливості своєчасно отримати постанову про відкриття виконавчого провадження та реалізувати свої процесуальні права. У разі належного повідомлення вона б мала можливість невідкладно звернутися до державного виконавця із заявою щодо передачі виконавчого провадження за належним місцем виконання, надати документи, які підтверджують її місце проживання та місце проживання дитини, а також оскаржити відповідні дії виконавця до вчинення подальших виконавчих дій, надати факти відсутності порушення ухвали з її боку. Саме через відсутність належного повідомлення вона була позбавлена можливості захистити свої права до моменту винесення постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Наслідком цього стало накладення арешту на всі її банківські рахунки, що фактично унеможливило користування власними коштами, виплату орендної плати за житло, придбання продуктів харчування та забезпечення належного утримання малолітньої дитини. Таким чином, арешт рахунків та пов`язані з ним негативні наслідки перебувають у прямому причинному зв`язку з порушенням державним виконавцем обов`язку щодо належного повідомлення про відкриття виконавчого провадження та забезпечення можливості реалізації процесуальних прав.
Також, заявник вважає, що підстав для відкриття виконавчого провадження не було, оскільки ухвала суду виконувалась. Батько дитини регулярно спілкувався з сином, забирав його до себе за фактичним місцем проживання на терміни більше 3 діб раз на один або два місяці, але саме тоді коли мав змогу і виявляв бажання, а безпосередньо після відкриття виконавчого провадження № 81414339 07.07.2026 також забрав дитину на відпочинок відповідно до домовленостей між ними, які було обговорено 05.07.2026, що є раніше ніж відкриття провадження. Про відкриття виконавчого провадження №81414339 заявника належним чином не повідомили, що позбавило її можливості своєчасно захистити свої права та надати державному виконавцю докази фактичного виконання ухвали суду мною до застосування заходів примусового виконання.
У судовому засіданні скаржника скаргу підтримала, та посилаючись на вищевикладене, просила задовольнити, зазначила.
Головний державний виконавець у судовому засіданні зазначила, що проти задоволення скарги заперечує в повному обсязі, обов`язки державного виконавця в рамках ВП №81414339 виконувалися відповідно до вимог чинного законодавства, в т.ч. щодо винесення оспорюваної постанови від 07.07.2026.
Вказувала що відповідно до чинного законондавства постанова про стягнення виконавчого збору виноситься одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження. Вцілому підтримала позицію, викладену у поданому до суду письмовому відзиві, та просила відмовити у задоволенні скарги.
Стягувач у судовому засідання зазначив, що в зв`язку із тим що заявник почала чинити йому перешкоди у побаченнях із дитиною, не дотримувалась умов мирової угоди, ігнорувала його численні звернення, він прийняв рішення звернути ухвалу суду до примусового виконання. В заяві, поданій до ВДВС він вказав відому йому адресу фактичного мешкання боржника, проте жодного документального підтвердження вказаної адреси в нього не було.
Суд, ознайомившись зі скаргою, додатковими поясненнями та відзивом, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 26.03.2024 у справі № 636/5437/23 (провадження № 2/636/179/24) затверджено мирову угоду, укладену 25.01.2024 між позивачем ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_1 , відповідно до змісту якої: « ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з одного боку, і ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з іншої сторони, які надалі спільно іменуються «Сторони», а кожна окремо «Сторона». Сторони домовились врегулювати спір по справі № 636/5437/23 шляхом підписання та виконання даної мирової угоди, відповідно до ст. 207 ЦПК України. Позивач ОСОБА_2 визнає свої батьківські обов`язки: виховувати та утримувати сина до досягнення ним повноліття, піклується про фізичний і духовний розвиток сина, його виховання, надавати дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, сприяти засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, виявляти інтерес до внутрішнього світу сина, створювати умови для отримання дитиною освіти. Відповідач: ОСОБА_1 зобов`язується же чинити будь-яких перешкод для виконання Позивачем своїх батьківських обов`язків. Визначивши способи участі Позивача ОСОБА_2 у спілкуванні з сином ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наступним чином: до досягнення сином 3 річного віку: ОСОБА_11 та електронна комунікація з сином не рідше ніж два рази на добу, зранку з 07:00 год. до 09:00 год. та ввечері з 19:00 год. до 21:00 год.; Відвідування сина за його фактичним місцем проживанням кожної другої суботи місяця з 09 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. в присутності матері; Відвідування сина за його фактичним місцем проживанням кожної четвертої неділі місяця з 09 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. в присутності матері; Не рідше ніж один раз на три місяці, за попередньою домовленістю з матір`ю, відвідування сина з можливістю залишати його із ночівлею, без присутності матері, терміном дві доби, у орендованій батьком квартирі, яка повинна знаходитись на відстані не більше 3 км. від фактичного місця проживання матері та дитини; після досягнення сином 3 річного віку: Телефонна та електронна комунікація з сином не рідше ніж два рази на добу, зранку з 07:00 до 09:00 та ввечері з 19:00 до 21:00; Відвідування сина за його фактичним місцем проживанням кожної другої суботи місяця з 09 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. з можливістю відвідування розважальних закладів, парків тощо без присутності матері; Відвідування сина за його фактичним місцем проживанням кожної четвертої неділі місяця з 09 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. з можливістю відвідування розважальних закладів, парків тощо без присутності матері; Не рідше ніж один раз на місяць, за домовленістю з матір`ю, відвідування сином місця проживання батька і можливість залишатися із ночівлею без супроводу матері, терміном дві - три доби; Не рідше ніж два рази на рік (влітку та взимку) їздити з сином на відпочинок, без супроводу матері, терміном від семи до п`ятнадцяти діб взимку та від п`ятнадцяти до тридцяти діб влітку з повідомленням матері місця перебування сина шляхом телефонної чи електронної комунікації не пізніше ніж за 10 днів перед від`їздом. Матір повинна інформувати Батька про термін від`їзду та місце перебування сина за межі місця постійного проживання шляхом телефонної чи електронної комунікації не пізніше ніж за 10 днів перед від`їздом. Дана мирова угода направляється сторонами до суду для її затвердження. Дана мирова угода підписана в трьох оригінальних екземплярах, один з яких передається ОСОБА_2 , один - ОСОБА_1 , один екземпляр передається в матеріали справи № 636/5437/23 до Чугуївського міського суду Харківської області. Мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом і діє до повного виконання зобов`язання, передбаченого нею. Ухвала Чугуївського міського суду Харківської області про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом згідно ч. 2 ст. 208 ЦПК України та Закону України « Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень», а також закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Михайлова В.Л. до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Чугуївської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Відповідно до копій довідок від 14.08.2025 про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяті на облік як ВПО за адресою: АДРЕСА_5 .
Згідно копії довідки з КЗ «ДНЗ №57 ВМР» від 12.09.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує заклад з 20.06.2025 по даний час.
Відповідно до копій довідок від 02.11.2025 про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяті на облік як ВПО за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно копії довідки з ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.04.2026 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 05.06.2025, у ЗСУ - з 09.10.2009 по теперішній час.
07.07.2026 постановою головного державного виконавця Чугуївського ВДВС Халіною Н.С. відкрито виконавче провадження №81414339 з примусового виконання ухвали Чугуївського міського суду Харківської області №636/5437/23, виданої 03.07.2026. Постановою головного державного виконавця Чугуївського ВДВС Халіною Н.С. у ВП №81414339 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виконавчий збір у розмірі 17294.00 грн. на підставі ст.ст.3, 27, 40 ЗУ «Про виконавче провадження». У вказаних постановах стягувачем зазначено ОСОБА_2 , боржником - ОСОБА_1 , адреси стягувача та боржника вказано як « АДРЕСА_1 ». На ім`я ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 постанова про відкриття провадження надсилалася рекомендованим листом (№ R067220690005), поштове повідомлення повернуто неврученим з відміткою «звільнена».
17.07.2026 головним державним виконавцем Чугуївського ВДВС складено акт державного виконавця, з якого вбачається, що на виконання ухвали №636/5437/26 виходом державного виконавця встановлено , що приміщення за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на території військової частини та не має ознак проживання людей.
20.07.2026 виконавцем зроблено запит до Міністерства соціальної політики України та отримано відповідь №354225933, згідно якої ОСОБА_1 поставлено на облік як ВПО за адресою: АДРЕСА_3 з 02.11.2025.
Постановою головного державного виконавця Чугуївського ВДВС Халіної Н.С. від 20.07.2026 передано матеріали ВП №81414339 до Першого ВДВС у м. Вінниці Хмельницького МРУ Мін`Юст України.
Заявником до додаткових пояснень надано скрин-шоти переписок на підтвердження викладених у додаткових пояснення обставин, в т.ч. спілкування зі стягувачем стосовно його спілкування з дитиною та участі у вихованні сина.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі, органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною першою статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 цього Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частинами першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої, четвертої та шостої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Окрім Закону України «Про виконавче провадження» підлягає застосуванню Інструкція з організації примусового виконання рішень, затв. Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у ред. наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) (далі Інструкція з організації примусового виконання рішень), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню містить окремий розділ XVI з 10 статей, присвячений особливостям виконання рішень про стягнення аліментів.
Відповідно до вимог пункту 7 розділу І Інструкції постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови. строку і порядку набрання чинності постановою. До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно ч.1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
Згідно ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування, роботи боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника (крім коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей боржника - резидента України). Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Згідно ч.4 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Згідно ч.1, 3, 5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Згідно ч.ч.1,3, 4 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Згідно ч.1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Згідно ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; 10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; 11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.
Згідно ч.3 р.ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.
Згідно п.п.1, 3, 5, 6, 9 р.V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), у випадку, передбаченому абзацом першим пункту 7 розділу ІІІ (До відкриття виконавцем виконавчого провадження виконавчий документ за заявою стягувача може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю (крім виконавчих документів, визначених частиною другою статті 5 Закону).) цієї Інструкції, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви стягувача виносить постанову про передачу виконавчого документа відповідному органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, зазначеному у заяві стягувача. У випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 розділу ІІІ цієї Інструкції, передача виконавчого документа від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби здійснюється на підставі письмового доручення начальника цього відділу. Питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу). Державний виконавець зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дня надходження постанови, зазначеної у абзаці третьому цього пункту, винести постанову про передачу виконавчого документа та направити виконавчий документ до відповідного органу державної виконавчої служби. У випадку, передбаченому абзацом третім пункту 7 розділу ІІІ цієї Інструкції, передача виконавчого документа здійснюється на підставі постанови приватного виконавця. У випадку, передбаченому абзацом третім пункту 13 розділу IX цієї Інструкції, приватний виконавець не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови про накладення штрафу, реєструє її як виконавчий документ в автоматизованій системі, після чого передає її відповідному органу державної виконавчої служби із врахуванням вимог статті 24 Закону, про що виносить постанову про передачу виконавчого документа. Передача виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, здійснюється за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Виконавче провадження може бути передано від одного приватного виконавця до іншого приватного виконавця або відповідного органу державної виконавчої служби, від одного державного виконавця до іншого в межах органу державної виконавчої служби, від одного органу державної виконавчої служби до іншого. Виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби у разі: хвороби державного виконавця, його перебування у відрядженні чи відпустці; звільнення чи відсторонення від посади державного виконавця; включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі державної виконавчої служби; відводу (самовідводу) державного виконавця відповідно до Закону; утворення виконавчої групи між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби; наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення. Передача виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби чи виконавчої групи, між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби здійснюється за письмовим дорученням начальника цього органу державної виконавчої служби чи керівника виконавчої групи. Виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі: якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби; відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби; утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби; якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби; ліквідації або реорганізації органу державної виконавчої служби; наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення. Про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження.
Згідно п.2 р. VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
Виходячи з наданих до суду матеріалів, судом встановлено, що у поданому до виконавчої служби виконавчому документі (ухвалі Чугуївського міського суду Харківської області №636/5437/23 від 26.03.2024) адреса боржника зазначена як « АДРЕСА_1 », що належить до територіальної юрисдикції Чугуївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області; доказів інформованості державного виконавця щодо фактичного проживання боржника у м. Вінниця на момент відкриття виконавчого провадження до суду не надано. Таким чином судом встановлено, що державний виконавець при відкритті виконавчого провадження діяла відповідно до положень ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження».
Щодо постанови про стягнення виконавчого збору, то судом встановлено, що державний виконавець при винесенні вказаної постанови діяв відповідно до положень ч.4 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження».
Таким чином суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 13, 258, 260, 261, 353, 447-1, 448, 450, 451 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.О. Золотоверха