Справа № 524/8270/26
Провадження № 2/524/6875/26
УХВАЛА
20.07.2026 м. Кременчук
Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Мельник Н. П., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс», про зміну порядку користування квартирою та визнання права власності,
УСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа ТОВ «Житлорембудсервіс», про зміну порядку користування квартирою та визнання права власності.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, установлено, що позов поданий з порушенням ст. ст. 175 - 177 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 в справі № 570/4795/20 зазначив, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Ціна позову повинна визначатися, виходячи з дійсної вартості майна щодо якого заявлені позовні вимоги, тобто від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями.
Згідно п. 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що при дослідженні питання правильності сплати судового збору є необхідним з`ясування дійсної вартості спірного майна (ухвали Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 910/2607/19, від 16.03.2021 у справі №920/1197/19, від 14.04.2021 у справі № 911/1058/19).
Отже, вартість майна щодо якого заявлені позовні вимоги слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, під якою розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в певному населеному пункті чи місцевості. Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 127/6582/16-ц.
Установлення дійсної вартості майна здійснюється шляхом проведення оцінки майна та складення за її результатами звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), про визнання права на яке просить позивач (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Як слідує із доданих матеріалів до позову долучений висновок про вартість зазначеної у позові квартири на загальну суму 171000,00 грн.
На переконання суду, зазначена вартість квартири загальною площею 72 кв.м. станом на 2026 рік є явно заниженою та не відповідає ринковій вартості такого об`єкта в порівнянні з іншими об`єктами на території міста Кременчука.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).
Не надання доказів дійсної ринкової вартості спірного майна унеможливлює визначення судом суми судового збору, що необхідно сплатити (доплатити) позивачам.
З урахуванням зазначеного, заявлених позивачами вимог, відсутності в матеріалах позову відомостей про ціну позову (вартості спірного об`єкта нерухомого майна), неможливо встановити вартість майна щодо якого заявлені позовні вимоги, як наслідок, суду неможливо визначити розміру судового збору, що підлягає оплаті (доплаті) за подання позову до суду за дві вимоги майнового та немайнового характеру.
Так, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою:
позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640,00 грн);
позовної заяви немайнового характеру - у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).
Згідно ч. 6 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених ст. 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
До позову долучено дві квитанції про сплату позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1331,20 грн.
З урахуванням наведеного, позивачам необхідно визначити вартість спірного майна, після чого здійснити оплату (доплату) судового збору за подання позову майнового характеру до суду за ставкою, визначеною ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням ч. 6 ст. 7 цього Закону та уже сплаченого судового збору кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
За позовні вимоги немайнового характеру з урахуванням положення ч. 6 ст. 7 зазначеного Закону кожним позивачем окремим платіжним документом підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (по 1331,20 грн).
Крім того, у позові зазначено про подання разом з позовною заявою заяви про відстрочення сплати судового збору, однак такого додатку до заяви не долучено та не зазначено у переліку додатків.
Установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, остання підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України із наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 175 - 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс», про зміну порядку користування квартирою та визнання права власності.
Надати позивачам строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. Якщо позивач не усунуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною та підлягає поверненню позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Мельник